83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.06.07 р. Справа № 39/204
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Волобуєвій А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Малого виробничо-комерційного підприємства “Гран» м. Костянтинівка
До відповідача: Державного підприємства “Красноармійськвугілля» м. Димитрів
про стягнення 29 991 грн. 00 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Чукчік С.О. - директор, Котельник С.М. - засновник, Козаченко В.В. - довіреність № 15 від 10.04.2007 р.;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Мале виробничо-комерційне підприємство “Гран» м. Костянтинівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства “Красноармійськвугілля» м. Димитрів, про стягнення заборгованості в сумі 29 991 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання № 148 від 06.03.2006 р., та додатки до нього, довіреність серії ЯЛФ № 187968, накладну № 15 від 28.03.2006 р., рахунок № 15 від 28.03.2006 р., податкову накладну, листи № 10 від 29.05.2006 р., № 15 від 13.07.2006 р., претензію № 19 від 01.09.2006 р.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання.
Проте суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов'язком відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази суд встановив.
06.03.2006 р. між позивачем, Малим виробничо-комерційним підприємством “Гран» м. Костянтинівка, та відповідачем, Державним підприємством “Красноармійськвугілля» м. Димитрів, укладено договір постачання № 148, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію визначену специфікацією, що є його невід'ємною частиною, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити вартість поставленої продукції.
На виконання умов Договору позивач, згідно накладної № 15 від 28.03.2006 р. поставив відповідачу обумовлену договором продукцію на суму 29 991 грн. 00 коп.
Відповідачем товар прийнято, що підтверджується підписами сторін на означеній накладній, а також довіреністю про приймання вантажу серії ЯЛФ № 187968.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачу продукції на суму 29 991 грн. 00коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та п.п. 1.1 Договору.
Відповідно до п.п 1.1, 3.4 Договору відповідач зобов'язаний оплатити вартість поставленої продукції протягом 20 календарних днів з моменту поставки.
Проте взяті на себе згідно Договору обов'язки відповідач не виконав, вартість поставленої продукції не сплатив.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 29 991 грн. 00коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
01.09.2006 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 19 з вимогою погасити наявну заборгованість, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заперечень щодо позовних вимог або доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позовні вимоги Малого виробничо-комерційного підприємства “Гран» м. Костянтинівка суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Малого виробничо-комерційного підприємства “Гран» м. Костянтинівка - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Красноармійськвугілля» м. Димитрів на користь Малого виробничо-комерційного підприємства “Гран» м. Костянтинівка заборгованість в сумі 29 991 грн. 00 коп., витрати за державним митом в сумі 299 грн. 91 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя