05 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1876/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Жигилія С.П.
суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А.
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018р. (суддя Глазько С.М.; м. Суми; повний текст рішення складено 19.06.2018) по справі № 818/1876/18
за позовом ОСОБА_1
до голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурка Володимира Олексійовича
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі про тексту -ОСОБА_1, позивач,), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Будильського сільського голови Шкурка Володимира Олексійовича, (далі про тексту - Будильський сільський голова Шкурко В.О., відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Будильського сільського голови Шкурка Володимира Олексійович при розгляді питань 1, 2 заяви від 25.10.2017 року № 524;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути питання 1, 2 заяви від 25.10.2017 року № 524.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі №818/1876/18 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Будильського сільського голови Шкурка Володимира Олексійовича (42238, Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Центральна, 58, код 04389727) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі №818/1876/18, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, а саме:
- визнати протиправною бездіяльність Будильського сільського голови Шкурка Володимира Олексійович при розгляді питань 1, 2 заяви від 25.10.2017 № 524;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути питання 1, 2 заяви від 25.10.2017 № 524;
- стягнути з відповідача сплачений судовий збір в судах першої та апеляційної інстанціях;
- розглянути справу у його відсутність.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що він звернувся до Будильського сільського голови із заявою № 524. Проте, відповідач у листі на вказану заяву не надав відповіді на всі поставлені питання, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", у зв'язку з чим, такі дії підлягають визнанню неправомірними. Вважає, що Положення про преміювання, затверджене на сесії від 07.02.2013 року та Плавила внутрішнього трудового розпорядку для працівників та апарату сільської ради дають сільському голові право і підстави для притягнення секретаря сільської ради ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення її премії. Крім того, стверджує, що відповідач не надав обгрунтованої відповіді на питання 1 заяви № 524, оскільки не назвав посадову особу, яка прийняла рішення про відмову покарати ОСОБА_3 та не вмотував відмову з посиланням на відповідні статті закону. Вказує на те, що відповідачем не були виконані вимоги викладені в питанні 2 заяви № 524 щодо відшкодування ОСОБА_3 шкоди, заподіяної сільській раді. Вважає, що судом першої інстанції не були враховані його доводи.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, позивач в надісланій до суду апеляційній скарзі просив суд апеляційної інстанції розгляд справи проводити за його відсутності, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі сторін.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Будильського сільського голови Шкурка Володимира Олексійовича із заявою №524, в якій просив надати відповідь на три поставлені ним питання, наступного змісту:
Так, у першому питанні ОСОБА_1 просив вчинити дії та вирішити питання щодо притягнення секретаря БСР ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за порушення нею Конституції України та ЗУ "Про звернення громадян", а також за порушення його прав щодо отримання інформації, та вирішити питання про позбавлення її премій, за неодноразові правопорушення ОСОБА_3 інформаційного законодавства України та моїх прав при розгляді звернень. В разі відмови у задоволенні вимог просив назвати посадову особу (осіб), яка прийняла рішення про відмову та мотивувати відмову з посиланням на відповідні статті законів.
У другому питанні позивач просив вирішити питання компенсації шкоди, заподіяної бюджету сільської ради в результаті неправомірних дій секретаря БСР ОСОБА_3 по судовій справі №580/865/17 за рахунок її власних коштів у порядку, встановленому законом.
В третьому питанні ОСОБА_1 просив повідомити всі суми збитків спричинених БСР протиправними діями ОСОБА_3 - судовий збір за розгляд справи № 580/865/17 судами першої та апеляційної інстанцій, витрати на адвоката чи представника, тощо." (а.с. 6).
Листом від 09.11.2017 №02-20/1295 Будильський сільський голова Шкурко В.О. надав позивачу відповідь на вищевказану заяву (а.с.7).
Однак, позивач стверджує, що відповідач не надав обгрунтованої та повної відповіді, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_1 була розглянута відповідачем у встановленому порядку та строки, у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статей 5, 7 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Питання практичної реалізації громадянами права на звернення врегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено право громадян України звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У силу положень статті 3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
При цьому, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
У відповідності до ч.7 ст.5 Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Положеннями статті 15 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Матеріалами справи підтверджено, що на заяву ОСОБА_1 №524 від 25.10.2017 року (а.с.6) Будильським сільським головою Шкурко В.О. було направлено лист №02-20/1295 від 09.11.2017року (а.с.7), яким надано відповідь на усі питання, порушені позивачем у заяві від 25.10.2017 року.
Так, колегія суддів вказує на дотримання відповідачем встановлених законом строків розгляду заяви, оскільки відповідь надана в межах місячного строку відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян".
Крім того, у зазначеному листі повідомлено, що станом на 01.11.2017 року виконано рішення Лебединського районного суду Сумської області від 10.07.2017 року по справі № 580/865/17 (а.с51-52), згідно якого:
- визнано протиправною бездіяльність секретаря Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_3 щодо ненадання відповіді на питання № 2, 3 заяви ОСОБА_1 № 167 від 18 квітня 2017 року.
- зобов'язано секретаря Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_3 надати відповідь на питання № 2 заяви ОСОБА_1 № 167 від 19 квітня 2017 року.
- стягнуто з Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 гривень.
Також, вказано на те, що відповідь на питання № 2 заяви ОСОБА_1 № 167 від 19 квітня 2017 року була надана 01.08.2017 року за №02-20/809; 21.08.2017 року за №02-20/896 та в листі від 24.10.2017 року за №02-20/1219.
Зокрема, зазначено наступне: "Притягнути до відповідальності секретаря сільської ради ОСОБА_3 за дане правопорушення згідно внутрішніх документів, а саме: Правил внутрішнього трудового розпорядку, Положення про преміювання не має підстав.", "Лебединський районний суд своєю Постановою по справі № 580/865/17 від 10.07.2017 року зобов'язав Будильську сільську раду Лебединського району Сумської області сплатити судовий збір в розмірі 640 гривень, який сплачено, (платіжне доручення № 214 від 26.10.2017 року). Про шкоду заподіяну секретарем сільської ради ОСОБА_3 юридичним чи фізичним особам та її відшкодування в рішенні не йдеться."
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відповідач у листі на вказану заяву не надав відповіді на всі поставлені питання.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заяву ОСОБА_1 №524 від 25.10.2017 року розглянуто відповідачем у встановлені строки та в межах своїх повноважень передбачених Конституцією України та Законами України, з наданням відповіді та без порушення права ОСОБА_1 на інформацію передбаченого Законом України "Про звернення громадян".
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Вимоги апелянта стосовно стягнення з відповідача судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.05. 2018 року по справі № 818/1876/18 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 року позивача було звільнено від сплати судового збору, а рішення судів по зазначеній справі ухвалені не на користь ОСОБА_1
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 по справі № 818/1876/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України..
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 10.09.2018.