Головуючий І інстанції: М.В. Довгопол
06 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/442/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Рєзнікової С.С.
суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 по справі № 816/442/18, ухвалене в м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26, 36039, о 14:57, повний текст рішення складено 29.05.2018р.
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області третя особа Полтавський обласний військовий комісаріат
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
08.02.2018р. позивач, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1;
- зобов'язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 04 січня 2017 року у розмірі, який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, враховуючи матеріальні допомоги на оздоровлення, матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсацію відпустки, в розмірах, зазначених у довідці Полтавського обласного військового комісаріату від 29.11.2017 № 9/1648, а також здійснити виплату цих сум.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що при призначенні пенсії до розрахунку грошового забезпечення не були включені такі додаткові види грошового забезпечення як матеріальні допомоги на оздоровлення, матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсація відпустки, які отримано за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням і з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Полтавським обласним військовим комісаріатом надано довідку від 29.11.2017 № 9/1648 щодо виплати вказаних додаткових видів грошового забезпечення, яку позивачем 03.01.2018 подано до ГУ ПФУ в Полтавській області разом із заявою про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки, однак відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2018р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Полтавського обласного військового комісаріату від 29.11.2017 № 9/1648.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження - вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) провести перерахунок з 04 січня 2017 року пенсії ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, 36000; рнокпп НОМЕР_1), із включенням до розміру грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється пенсія), сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації відпустки, в розмірах, зазначених у довідці Полтавського обласного військового комісаріату від 29 листопада 2017 року № 9/1648, та здійснити відповідні виплати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.
07.08.2018р. позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Від третьої особи на адресу суду не надходило відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 13.09.2012 №666, майора ОСОБА_1, заступника начальника 154 територіального центру комплектування військовослужбовцями за контрактом Полтавської області територіального управління "Північ", звільнено у запас за пунктом "г" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (а.с.12).
За поданням Полтавського ОВК про призначення пенсії від 04.10.2012 №Уч 56287 (а.с.44) ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (протокол № 03-01-01/251 від 19.10.2012) (а.с.55).
03.01.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі додатково поданих документів з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які отримано за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням і з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуючи матеріальні допомоги на оздоровлення, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію відпустки (а.с.34). До заяви було додано довідку Полтавського ОВК від 29.11.2017 №9/1648 (а.с.16).
Листом від 16.01.2018 №10/В-03 відповідач відмовив позивачу в задоволенні його заяви з посиланням на те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку, індексація, вихідна допомога при звільненні не віднесена до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених додатком 25 до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Крім того, надана довідка не містить інформацію щодо сплати страхових внесків та видана не для перерахунку пенсії (а.с.35-36).
Задовольняючи позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до ч. 1-3 ст. Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008р. за № 638/15329).
Згідно з пп. 3 п. 5 постанови № 1294, пп. 30.4 п. 30 розділу ХХХ Інструкції, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку.
Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до пп. 3 пп 5 постанови № 1294, пп. 33.1, 33.3 п. 33 розділу ХХХІІІ Інструкції, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Згідно абз. 3 п. 14 стп 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Так, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, компенсація відпустки, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Відносно питання, чи сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з сум виплаченої позивачу допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та з суми виплаченої компенсації за невикористану відпустку, слід зазначити наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платниками єдиного внеску є військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу.
Згідно з ч. 9 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2,6 відсотка грошового забезпечення.
Як свідчать матеріали справи, а саме додаткові письмові пояснення від 17.05.2018 Полтавський ОВК, у березні 2011 року позивачем отримано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 3188,63 грн, у червні 2011 року отримано матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 3326,70 грн, у липні 2011 року отримано матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 402,15 грн, у червні 2012 року отримано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 3728,85 грн, у липні 2012 року отримано матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 3728,85 грн, при звільненні з військової служби у вересні 2012 року отримав компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 6214,75 грн та з вказаних сум було сплачено внесок у розмірі 2,6 відсотка (а.с.90). На підтвердження викладеного третя особа надала витяг із роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Полтавського ОВК (а.с.91-92).
Судом становлено, що Полтавським ОВК дійсно було сплачено єдиний внесок у розмірі 2,6 відсотка з сум виплаченої позивачу допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та з суми виплаченої компенсації за невикористану відпустку, зазначених у довідці від 29.11.2017 № 9/1648.
Таким чином, в ході розгляду справи підтверджено факт сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум виплаченої позивачу допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та з суми виплаченої компенсації за невикористану відпустку.
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що доводи відповідача про те, що довідка від 29.11.2017 № 9/1648 видана не для перерахунку пенсії суд оцінює критично, оскільки в ході розгляду справи відповідачем не наведено нормативно-правових актів, якими затверджено форму відповідної довідки.
Згідно із положенням частин 1, 2 статті 63 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 2 статті 51 цього ж Закону визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 22.05.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 по справі № 816/442/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.С. Резнікова
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц В.В. Старостін
Повний текст постанови складено 10.09.2018.