Справа № 374/136/16-а
03 вересня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі за заявою виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, поданою в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та поновлення на роботі,-
Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 06 березня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, поданої в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та поновлення на роботі.
Крім того, зазначеним судовим рішенням відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, поданим в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та поновлення на роботі.
Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 06 березня 2018 року у справі № 374/19/18 за позовом виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 374/136/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та поновлення на роботі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області залишено без задоволення, а ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 06 березня 2018 року - без змін.
Представник виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року в частині застосування окремих норм законодавства, яке набуло чинності вже після звернення до суду із заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи вказаної заяви, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Таким чином, роз'яснення судового рішення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.
Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, за змістом наведених норм слідує, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №810/2063/17.
За нормами чинного законодавства, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв'язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Не підлягає роз'ясненню те, що прийнято з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі.
Оскільки постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року була прийнята судом за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатом розгляду заяви виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, яка не належить до судового рішення, яким спір вирішено по суті, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 374/136/16-а не підлягає роз'ясненню в порядку статті 254 КАС України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 9901/663/18.
Крім того, колегія суддів зазначає, що роз'ясненню підлягає саме рішення суду, а не норми чинного законодавства України.
Водночас, роз'ясненню підлягає резолютивна частина судового рішення, а не його мотивувальна частина, яку в своїй заяві фактично просить роз'яснити представник виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області.
Таким чином, дослідивши зміст постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, колегія суддів дійшла висновку, що він є чітким та зрозумілим, постанова не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви представника виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року відсутні.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 254, 311, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, 328 КАС України, суд,
Відмовити представнику виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 374/136/16-а.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Петрик І.Й.
Суддя Сорочко Є.О.