04 вересня 2018 року справа № 404/3528/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю.,
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Клягіна Захара Олександровича
на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 липня 2018 року (головуючий суддя Павелко І.Л.)
у справі № 404/3528/18
за позовом ОСОБА_2
до інспектора роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Клягіна Захара Олександровича
третя особа Управління патрульної поліції м. Кропивницького
про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Клягіна Захара Олександровича, за участю третьої особи Управління патрульної поліції у м. Кропивницький, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача з притягнення позивача до адміністративної відповідальності;
скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР №283043 від 29.05.2018 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю та протиправністю висунутих обвинувачень, оскільки жодного порушення позивач не скоював. Відповідач при винесенні постанови не навів докази, на яких ґрунтується його висновок про скоєння адміністративного правопорушення, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31.07.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії ВР № 283043 від 29.05.2018.
Рішення мотивовано тим, що судом не встановлено наявність будь-яких доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху. Інспектором не надано в спростування доводів позивача будь-яких письмових доказів фіксації вчинення правопорушення позивачем, в тому числі, щодо твердження позивача відносно обставин вчинення правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, неповне з'ясування обставин, просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішенням, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Відповідач наполягає на скоєнні позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (проїзд на заборонений сигнал світлофора). Посилається на надане до суду відео, що відображує дійсні обставини справи та правопорушення на місці події, з яким позивача було ознайомлено. Відповідач зазначає, що судом не досліджено в повному обсязі надані відповідачем докази вчинення позивачем правопорушення, які є достовірними, вичерпними, належними та допустимими.
Апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.09.2018.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.
Неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
Позивачем до суду апеляційної інстанції подана письмова заява про розгляд справи без його участі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 29.05.2018 відповідачем - інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Клягіним Захаром Олександровичем винесено постанову серії ВР №283043 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
Суть адміністративного правопорушення полягає в тому, що 29.05.2018 о 14.18 год. позивач - ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом TOYOTA TUNDRA, державний номер НОМЕР_1, по автомобільній дорозі М-13 «Кропивницький-Платонове» та вул. Мурманська, почав рух на заборонений сигнал світлофору, чим порушив вимоги п.8.7.3 «є» Правил дорожнього руху України (поєднання червоного та жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу).
Позивач проти вчинення ним означеного вище адміністративного правопорушення заперечує, вказує на безпідставність застосованого адміністративного стягнення, оскільки обставини справи не відповідають дійсності, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню, тому оскаржив дану постанову до суду.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 283043 від 29.05.2018.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В даному випадку оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за порушення пп.8.7.3 «є» Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.8.7.3 «є» Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення: поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Отже, проїзд на заборонений сигнал світлофора створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
На підтвердження обґрунтованості та законності оскаржуваної постанови відповідачем в якості доказу до письмових заперечень надано відеозапис правопорушення (а.с.17), яке досліджено судом.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що з наданого відповідачем відеозапису не видається можливим встановити обставини правопорушення, оскільки останній містить лише запис з моменту зупинки транспортного засобу та подальше оформлення правопорушення.
При цьому, фіксація безпосередньо факту порушення позивачем - ОСОБА_2 дорожнього руху відсутня.
Інших доказів у підтвердження скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про недоведеність відповідачем факту порушення певних вимог Правил дорожнього руху, відповідно, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на викладене, передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Клягіна Захара Олександровича залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 липня 2018 року у справі №404/3528/18 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає (ст..272, ч.5 ст.328 КАС України).
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко