11 вересня 2018 року справа №805/3362/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року (складене в повному обсязі 18 грудня 2017 року в м. Слов'янську Донецької області) у справі № 805/3362/17-а (суддя в І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - задоволений частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2017 року № Ю-53-17 Дніпропетровського управління офісу великих платників податків державної фіскальної служби. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Комсомолець Донбасу» (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 05508186) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 11 Г, код ЄДРПОУ 39440996) суму судових витрат у розмірі 503674 (п'ятсот три тисячі шістсот сімдесят чотири) гривень 45 коп. (арк.спарви 97-100)
Не погодившись з таким рішенням, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (арк.справи 147-152)
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Стосовно клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні даного клопотання з огляду на те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалась обов'язковою та зазначені в клопотанні причини неявки (велика завантаженість) не визнаються судом поважними.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Комсомолець Донбасу» (далі-позивач) зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 05508186 місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 р. за № 839/28969.
Позивач здійснює свою господарську діяльність за адресою: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1.
Сертифікатом (висновком) про настання обставин не переробної сили від 05.09.2014 року № 2890/05-4 Торгово-промислова палата України відповідно до п.п. 102.6-102.7 ст. 102 Податкового кодексу України, на підставі наданих документів засвідчила позивачу настання обставин непереборної сили при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються сплавлення та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити було неможливо.
15 серпня 2017 року відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-53-17 на суму недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів у загальному розмірі 33578297,67 грн. Вимога складена станом на 31.07.2017 р.
Відповідач вимагає від позивача, оплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штраф те пеню, що станом на 31.07.2017 року складає 33578297,67 грн. (з яких: недоїмка - 26515000,49 грн., штрафи 5394675,37 грн., пеня 1668621,81 грн.)
Колегія суддів зазначає, що спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Позивач є платником єдиного внеску згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Спірним питанням даної справи є прийняття та виставлення контролюючим органом позивачу, який здійснює діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, податкової вимоги.
Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО встановлено, що позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО, звільнений від сплати поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску виходячи з наступного.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (далі по тексту Закон № 1669).
Як раніше було зазначено, Законом України № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктами 9-3 та 9-4 такого змісту:
Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктами 10 пункту 2 додатку до вказаного розпорядження м. Добропілля, віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Комсомолець Донбасу» зареєстровано за адресою: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, відповідно до пп. 10 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р м. Добропілля входить до зазначеного переліку.
З викладених підстав, внесені Законом України № 1669 зміни до Закону № 2464 звільняють від сплати єдиного внеску суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває. Крім того, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016р., виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», але положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону не було внесено.
Тобто, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» після набрання ними чинності стали невід'ємною складовою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а сам пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05.02.2008 р. справа № 2-1/2008.
Оскільки на момент прийняття спірної вимоги п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не був скасований та зміни до нього не були внесені, він продовжував свою дію.
Крім того, у листі Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради України № 04-34/17-20 (192377) від 05.08.2016 р., повідомляється про чинну редакцію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з урахуванням п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».
Отже, позивач є звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, дії контролюючого органу з пред'явлення за оскаржуваними вимогами суми недоїмки, нарахованого штрафу та пені є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що належним та достатнім способом захисту позивача є саме визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2017 року № Ю-53-17 Дніпропетровського управління офісу великих платників податків державної фіскальної служби.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Частина позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено постановою суду першої інстанції не є предметом апеляційного оскарження, тому колегія суддів на підставі ч.1 ст.308 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у справі № 805/3362/17-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у справі № 805/3362/17-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 11 вересня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді І.В. Сіваченко
О.О.Шишов