11 вересня 2018 року справа №805/3444/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 р. у справі № 805/3444/17-а (головуючий І інстанції Голошивець І. О.) за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром» про застосування арешту коштів платника податків,-
Офіс великих платників податків ДФС (далі - позивач, ОВПП ДФС) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром» (далі - відповідач, ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром»), в якому просив: застосувати арешт коштів на рахунках платника податків - Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Машинобудівників, 34Б, код ЄДРПОУ 31272173), у банках, обслуговуючих такого платника податків (а.с.4-6).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року відмовлено в задоволені адміністративного позову (а.с.134-136).
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправним та скасування наказу № 2145 від 28.09.2017 року «Про призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість внаслідок вибуття товарів, виробничих запасів та інших оборотних активів за період січень-червень 2017 року», підтверджує правомірність дій відповідача щодо не допуску працівників контролюючого органу до перевірки. Апелянт зазначає, що дії посадових осіб позивача щодо проведення зазначеної перевірки передували визнанню наказу протиправним. Тобто, відповідач на момент не допуску до проведення перевірки не знав та не міг знати про протиправність винесеного наказу, оскільки це не було встановлено судом. Отже, на момент проведення перевірки наказ був законною підставою для її проведення, а дії відповідача незаконно перешкоджали виконанню покладених на посадових осіб податкового органу повноважень та обов'язків (а.с.141-142).
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство "Єнакієвський коксохімпром" зареєстровано в якості юридичної особи.
ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» подано до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № 9084192483 від 10.05.2017 за 1 квартал 2017 року та за півріччя 2017 року № 9157577909 від 09.08.2017, у яких відображено суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до втрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у розмірі 195420321 грн. (а.с. 32-36)
23 серпня 2017 року Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС звернулось до відповідача з листом № 44847/10/2810-47-06 "Про надання інформації", відповідно до якого просило надати пояснення про причини не нарахування податкових зобов'язань з ПДВ по понесеним втратам від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних актів, виробничим запасам за січень - липень 2017 року. (а.с. 15).
ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" листом від 21.09.2017 року № 1/21-09 повідомило Запорозьке управління Офісу ВПП ДФС про те, що усі виробничі потужності та інше майно перебуває у незаконному володінні та під контролем представників невідомих збройних формувань.
Наказом Офісу великих платників податків ДФС України від 28.09.2017 року № 2145 на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість внаслідок вибуття товарів, виробничих запасів та інших оборотних активів за період січень-червень 2017 року.
На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу від 28.09.2017 року №2145 складені направлення на перевірку від 28.09.2017 року № 175 та №177. (а.с. 19,20)
03 жовтня 2017 року на підставі наказу від 28.09.2017 року № 2145 та направлення на перевірку № 175 та №177 посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС здійснено вихід за юридичною адресою ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром".
03 жовтня 2017 року відповідач відмовився від підпису у направленнях на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Відповідачем складено відповідні акти від 03.10.2017 року № 32/28-10-47-06/31272173 "Про відмову від підпису у направленні на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" та № 33/28-10-47-06/31272173 "Про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" .(а.с. 21, 22-23).
Заступником начальника управління - начальником відділу податкового супроводження підприємств чорної та кольорової металургії Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС підготовлено звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 03.10.2017, у зв'язку з відмовою у допуску посадових осіб Офісу великих платників податків ДФС до проведення позапланової виїзної перевірки, призначеної згідно наказу від 28.09.2017 року №2145 за наявності законних підстав для її призначення та початку (а.с. 24).
03 жовтня 2017 року рішенням начальника Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС, на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України застосовано умовний адміністративний арешт усього належного ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" майна (а.с. 25)
ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" не погодившись з прийнятим наказом Офісу великих платників податків ДФС від 28.09.2017 року № 2145 "Про призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість внаслідок вибуття товарів, виробничих запасів та інших оборотних активів за період січень-червень 2017 року" оскаржило його у судовому порядку.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року по справі № 805/3463/17-а, яка залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 року, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28.09.2017 року № 2145 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром", задоволено в повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28 вересня 2017 року № 2145 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром". Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 05.04.2018 року.
Відповідно до змісту вказаних рішень, суди дійшли до висновку, що податковий орган при винесенні спірного наказу на проведення перевірки від 28.09.2017 року № 2145 діяв в порушення вимог чинного законодавства, та відповідно оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог, дійшов до висновку, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків було прийнято на підставі наказу на проведення перевірки, який у судовому порядку визнано протиправним, а дії посадових осіб відповідача щодо відмови у підписанні направлень на перевірку та у не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правомірними.
Суд з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно пункту 78.5. статті 78 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені статті 94 Податкового кодексу України .
Відповідно до пункту 94.4 цієї статті, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Отже, арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. В той же час, податковий орган звернувся до суду з позовом до про арешт коштів.
Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Тобто, чинне законодавство розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків. Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об'єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов'язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту, розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв'язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.
Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Зазначеною нормою встановлює одночасно право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження, а саме: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Отже, законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.
Суд погоджується з висновком суду першої інстанцій, що податковим органом не доведено наявність підстав у податкового органу (наявності у відповідача податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу), передбачених пунктом 20.1.33пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, для реалізації права на звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти.
У той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку, з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 12 червня 2018 року по справі №813/3043/17, від 14 березня 2018 року по справі №817/3875/14, від 07 серпня 2018 року по справі №803/976/17.
Крім того, матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 03.10.2017 року та звернення до суд з зазначеним позовом, є не допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки.
Разом з цим, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі № 805/3463/17-а у справі № 805/3463/17-а, яка залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 року, якою визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28 вересня 2017 року № 2145 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром", було встановлено, що податковий орган при винесенні спірного наказу на проведення перевірки від 28.09.2017 № 2145 діяв в порушення вимог чинного законодавства, та відповідно про те, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття позивачем акту про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та рішення про застосування арешту майна, був наказ відповідача, а предметом розгляду справи № 805/3463/17-а - законність прийняття зазначеного наказу та проведення перевірки, судом обґрунтовано прийнято до уваги судове рішення, якими вказаний наказ про проведення перевірки та дії відповідача щодо проведення перевірки визнано протиправним.
Суд зазначає, що підставою для застосування арешту майна є не допуск перевіряючих до перевірки, тому, скасування наказу, що став підставою для проведення такої перевірки, у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття в подальшому відповідних рішень.
Стосовно посилання апелянта на те, що відповідач на момент не допуску посадових осіб до проведення перевірки не знав та не міг знати про протиправність винесеного наказу, оскільки це не було встановлено судом, отже, на момент проведення перевірки наказ був законною підставою для її проведення, а дії відповідача незаконно перешкоджали виконанню покладених на посадових осіб податкового органу повноважень та обов'язків, суд зазначає, що відповідно до положень статті 81 ПК України, якщо платник податків вважає, що наказ незаконний, способом захисту його порушеного права є не допуск посадових осіб податкового органу на підприємство із подальшим оскарженням такого наказу. У разі, коли допуск відбувся, вже неможливе відновлення порушеного права платника податку шляхом скасування наказу судом. В цьому випадку наказ вже вичерпав свою дію. Після допуску на перевірку права платника податків можуть порушувати тільки незаконні наслідки проведення перевірки.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 р. у справі № 805/3444/17-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 р. у справі № 805/3444/17-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 11 вересня 2018 року.
Суддя-доповідач: Е.Г.Казначеєв
Судді: І.Д. Компанієць
Л.В. Ястребова