11 вересня 2018 року справа №812/107/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д.(суддя-доповідач),
суддів Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Терзі Д.А.,
представника позивача Цукера І.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Айленд» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі №812/107/18 (головуючий І інстанції Ірметова О.В.) за позовом приватного підприємства «Айленд» до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 32, 95) просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відсутності дій по внесенню до реєстру платників ПДВ запису про реєстрацію ПП «Айленд» код 32418971 в якості платника ПДВ датою 26.10.2006; зобов'язати відповідача відновити реєстрацію позивача в якості платника ПДВ з 21.07.2015 року, шляхом внесення до реєстру платників ПДВ запису про реєстрацію ПП «Айленд» код 32418971 в якості платника ПДВ датою 26.10.2006.
В обґрунтування позову зазначив, що рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів в Луганській області № 38 від 21.07.2015 анульовано реєстрацію позивача в якості платника ПДВ.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 року зазначене рішення податкового органу визнано нечинним та скасовано.
Судове рішення підлягає виконанню відповідачем шляхом внесення відповідних змін до реєстру платників ПДВ у порядку, встановленому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість.
18.07.2017 року позивач звернувся з заявою до відповідача про внесення змін до реєстру платників ПДВ, проте отримав відповідь, в якій відповідач відмовляється вносити відповідні зміни до реєстру платників ПДВ, відсилаючи позивача до процедури, визначеної ст. 257 КАСУ, тобто відмовляється виконувати судове рішення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення, прийняти постанову, якою задовольнити позов повністю.
Обґрунтування апеляційної скарги.
1. Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що захист позивачем порушених прав за даними обставинами, при наявності судового рішення, відбувається відповідно до ст. 383 КАС України.
2. Суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин норми законодавства, які підлягають застосуванню, а саме - абзац 6 п.5.10 Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14.11.2014 року.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи.
Приватне підприємство «Айленд» зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 32418971 за адресою: 93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, 23Б (а.с.97-98).
Приватне підприємство «Айленд» до зміни місцезнаходження перебувало на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.
Дата реєстрації платником податку на додану вартість 26.10.2006 року.
На теперішній час позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
Рішенням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області № 38 від 21.07.2015 анульовано реєстрацію ПП «Айленд» як платника податку на додану вартість відповідно до п.п. «Г» п. 184.1 та у звязку з тим, що особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобовязання чи податкового кредиту, про що зазначено у висновку вказаного рішення (а.с. 7-8).
07 серпня 2015 року позивач звернувся до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області із заявою про реєстрацію платника податку на додану вартість. На підставі зазначеної заяви ПП «Айленд» було зареєстровано у якості платника податку на додану вартість з 27.08.2015 року (а.с. 107-108).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 по справі № 812/1587/15, яка набрала законної сили з 11.04.2017 року визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області №38 від 21.07.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Айленд» (а.с. 9-14).
15 червня 2017 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із заявою про відновлення реєстрації ПП «Айленд» в якості платника ПДВ та внесення до реєстру платників ПДВ запису про реєстрацію ПП «Айленд» в якості платника ПДВ датою 26.10.2006 (а.с. 16).
Розглянувши зазначену заяву, ДФС України листом від 18.07.2017 повідомила позивача, що виконання судового рішення, яке набрало законної сили, буде здійснено в порядку, визначеному ст. 257 КАС України (а.с. 19).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку що, оскільки судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, тому в даній справі відсутній предмет спору. При цьому суд першої інстанції зазначив, що питання поновлення реєстрації позивача в якості платника ПДВ з 26.10.2006 повинно вирішуватись в порядку виконання судового рішення, тому ПП «Айленд» може звернутися до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності вчиненою суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення.
Суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з наступних підстав.
Оцінка суду.
Порядок реєстрації платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр), присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість, оприлюднення даних з Реєстру, перереєстрації платників податку на додану вартість визначається Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (далі - Положення) в редакції, чинній на час звернення підприємства до відповідача з заявою про відновлення реєстрації платника ПДВ від 15.06.2017 року.
Відповідно до пункту 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.
Якщо анулювання реєстрації платника ПДВ було здійснене згідно з рішенням про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 7-РПДВ (додаток 7), то скасування анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом скасування запису про такого платника у Переліку. При цьому не скасовуються рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ та анулювання реєстрації інших платників ПДВ, включених до Переліку.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей, (…) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ (…).
Матеріали справи свідчать, що рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області №38 від 21.07.2015 анульовано реєстрацію ПП «Айленд» як платника ПДВ.
За заявою позивача від 27.08.2015 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області зареєстровало ПП «Айленд» у якості платника податку на додану вартість з 27.08.2015 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 року визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області №38 від 21.07.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Айленд» (а.с. 9-14).
Судове рішення набрало законної сили 11.04.2017 року.
Отже, відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 та пункту 5.10 Положення відповідний контролюючий орган повинен був внести до Реєстру платника податку на додану вартість запис про реєстрацію платника ПДВ ПП «Айленд», що відповідає даті попередньої реєстрації, тобто з 26.10.2006 року.
Проте, станом на день розгляду справи постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 по справі № 812/1587/15 не виконано.
Відповідно до п.2.3 Положення в редакції, чинній на час звернення підприємства до ДФС з заявою від 15.06.2017 року, формування та ведення Реєстру здійснює Державна фіскальна служба України (…)
Як визначає п.2.4 Положення з кола обов'язків щодо ведення Реєстру Державна фіскальна служба України здійснює, зокрема, відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.
Також цим Положенням розмежована компетенція територіальних органів ДФС у частині реалізації процедур формування та ведення реєстру платників ПДВ та встановлено, що контролюючі органи в областях та місті Києві, Офіс великих платників податків ДФС та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють заходи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території, згідно із покладеними на них повноваженнями.
Зокрема, згідно з п.2.6 Положення державні податкові інспекції здійснюють (…) реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ.
Аналіз зазначених положень свідчить, що обов'язок щодо виконання пункту 5.10 Положення, а саме внесення до Реєстру запису про реєстрацію позивача як платника ПДВ з дати його попередньої реєстрації платником ПДВ з 26.10.2006 року, тобто здійснення відміни анулювання реєстрації платника ПДВ, - покладено саме на Державну фіскальну службу України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21 травня 2014 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову № 236 «Про Державну фіскальну службу України» (далі - Постанова).
Відповідно до п.п. 1, 2 Постанови, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Державна фіскальна служба України у свой діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Суд зазначає, що бездіяльність відповідача щодо невнесення на підставі судового рішення до Реєстру інформації про скасування анулювання реєстрації платником ПДВ з дати попередньої реєстрації з 26.10.2006 року істотно порушило права та законні інтереси позивача, а саме: фактично позбавило позивача права на податковий кредит, що існував на момент анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ - 21.07.2015 року. Зазначене підтверджено податковими накладними (а.с.74-80) та не спростовано податковим органом.
Тобто, невжиття ДФС України заходів, спрямованих на поновлення реєстрації платником ПДВ (шляхом внесення відповідного запису до Реєстру), зумовило для позивача ряд негативних наслідків, серед яких - позбавлення права на податковий кредит за певний період часу (до 21.07.2015 року) та необхідність відновлювати свої права в судовому порядку.
Таким чином, бездіяльність ДФС України щодо не внесення до реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію приватного підприємства «Айленд» код 32418971 в якості платника податку на додану вартість датою 26.10.2006 року - є протиправною.
При цьому, одним із способів захисту прав та інтересів особи є відновлення порушеного права, яке в даному випадку полягає у відновленні правового становища позивача шляхом внесення до реєстру платників ПДВ відповідної інформації.
Однак, визнання бездіяльності податкового органу протиправною не зумовлює автоматичного поновлення прав позивача шляхом включення відповідної інформації до Реєстру та не в повній мірі відновлює порушене право, а є лише одним з елементів його поновлення, оскільки для поновлення позивачу статусу платника ПДВ вимагається від відповідача вчинення відповідних дій, а саме внесення до Реєстру запису про поновлення реєстрації позивача платником ПДВ саме з 26.10.2006 року.
Таким чином, суд вважає, що також підлягає задоволенню позовна вимога позивача про зобов'язання Державну фіскальну службу України відновити реєстрацію приватного підприємства «Айленд» як платника податків на додану вартість в реєстрі платників податку на додану вартість з 26 жовтня 2006 року.
При цьому суд вважає неприйнятними доводи податкового органу, що виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 року здійснюється в порядку, визначеному ст. 257 КАС України, - з огляду на наступне.
Дійсно, відповідно до приписів статей 254, 255 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Питання примусового виконання судового рішення, яке набрало законної сили, внормовано положеннями статті 257 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та Закону України «Про виконавче провадження».
З метою безумовного забезпечення відновлення порушених прав та свобод на захист яких подано адміністративний позов, статтею 267 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), встановлено механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Аналогічні норми, які регламентують питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах містяться в Розділі ІV КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017)
Проте, як вже зазначалося вище, обов'язок щодо здійснення відміни анулювання реєстрації платника ПДВ, - покладено саме на Державну фіскальну службу України, яка не була відповідачем-стороною у справі №812/1587/15, не є правонаступником відповідача по цій справі - ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС у Луганській області, при цьому у державних податкових інспекцій відсутні повноваження щодо здійснення відміни анулювання реєстрації платника ПДВ.
Таким чином відсутні підстави вважати, що позивач повинен звернутися до суду в порядку виконання судових рішень відповідно до ст.ст. 382, 383 КАС України.
Також суд не приймає доводи відповідача, що зобов'язання податкового органу відновити реєстрацію позивача платником ПДВ є втручанням в дискреційні повноваження з наступних підстав.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
Враховуючи обставини справи, відповідач, відмовляючи внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію позивача в якості платника ПДВ датою 26.10.2006 року, - допустив протиправну бездіяльність.
З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання відповідача відновити реєстрацію приватного підприємства «Айленд» як платника ПДВ в реєстрі платників ПДВ з 26 жовтня 2006 року.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що втручанням у дискреційні повноваження суб'єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішення за клопотанням позивача замість суб'єкта владних повноважень.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду зобов'язати суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, тому зобов'язання податкового органу діяти певним чином відповідно до нормативно-правових актів не є втручанням в дискреційні повноваження.
Таким чином, системний аналіз вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов ПП «Айленд» до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Суд вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову.
На підставі ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу-відповідача судові витрати по справі в розмірі 5600 гривень, які складаються зі сплати судового збору при подачі позовної заяви (а.с.33-34) та сплати судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.160)
Керуючись статями 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Айленд» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі №812/107/18 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі №812/107/18 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов приватного підприємства «Айленд» до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
1. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не внесення до реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію приватного підприємства «Айленд» код 32418971 в якості платника податку на додану вартість датою 26.10.2006.
2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України відновити реєстрацію приватного підприємства «Айленд», як платника податків на додану вартість з 21.07.2015 року, шляхом внесення до реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію приватного підприємства «Айленд» код 32418971, в якості платника податків на додану вартість з 26 жовтня 2006 року.
Стягнути на користь приватного підприємства «Айленд» (код ЄДРПОУ 32418971; місцезнаходження юридичної особи: 93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, Шосе Будівельників, б. 23б) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197; адреса: 04655, м. Київ -53, Львівська пл., б. 8) судові витрати по справі в розмірі 5600 (п'ять тисяч шістсот) гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 11 вересня 2018 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2018 року.
Головуючий суддя: І.Д. Компанієць
Судді: Г.М. Міронова
Л.В. Ястребова