11 вересня 2018 року справа №812/1149/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 р. у справі № 812/1149/18 (головуючий І інстанції Кисельова Є.О.), яке складено в повному обсязі 21 травня 2018 року у м.Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання рішення неправомірним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області (далі-відповідач, апелянт) в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення від 01.12.2017 № 213/254/м-14 Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області про відмову у перерахунку пенсії протиправним. Зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України на 1 січня відповідного року, з 1 жовтня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що є пенсіонером, інвалідом ІІ групи ЧАЕС - ліквідатор 1987 року. Отримує пенсію по ІІ групі інвалідності - захворювання пов'язано з ліквідацією аварії на ЧАЕС. 16.11.2017 позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача з вимогою видати розпорядження про призначення пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 та відповідно до абзацу 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. 01.12.2017 року позивач отримав від відповідача рішення від 30.03.2018 №78/В-147 про відсутність підстав для призначення пенсії позивачу. Позивач вважає таке рішення відповідача незаконним. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018року у справі № 812/1149/18 адміністративний позов було задоволено частково. Визнані протиправними дії Рубіжанського управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не розгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви ОСОБА_1 від 16.11.2017 про перерахунок пенсії або відмову у перерахунку пенсії з 01.10.2017 на підставі абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано Рубіжанське управління Пенсійного фонду України Луганської області області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.11.2017 про перерахунок пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та згідно норм пенсійного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначено, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку що, військовослужбовці, призвані на військові збори належать до військовослужбовців в розумінні ст.10 Закону № 796-ХІІ, оскільки позивач не проходив дійсну строкову військову службу під час ліквідації наслідків ЧАЕС.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах довод ів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності на підставі положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач 16.11.2017 звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 та відповідно до абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 36).
01 грудня 2017 року Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області розглянуло заяву та відмовило позивачу у перерахунку та виплаті пенсії, посилаючись на те, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби. Вказану відповідь надано відповідачем із посиланням на Закон України «Про звернення громадян» та додатково роз'яснено, що позивач має право звернутися щодо оскарження рішення за наслідками розгляду заяви, до ГУ ПФУ в Луганській області (а.с. 38-39).
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є військовослужбовцем у розумінні ст.10 Закону № 796-ХІІ. З таким висновком суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції з наступних підстав.
Стаття 59 Закону № 796-ХІІ стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі № 796-ХІІ від 01 липня 1992 року № 2532-12 у редакціях: законів України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.
Частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Водночас, частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Враховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Відповідно до записів військового квитка, позивач з 13.12.1987 по 29.02.1988 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі в/ч 734130 (а.с. 41).
Згідно довідки Міністерства оборони від 14.03.1988 позивач у складі військової частини № 73413 приймав участь з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 13 грудня 1987 по 15 березня 1988, а згідно виписки з військового квитка серії НОМЕР_1 від 6.05.1980 Рубіжанським райміськвійськоматом Ворошиловградської області позивач проходив військову строкову службу з 09.11.1970 по 20.12.1972 (а.с. 14).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час призову на збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС фактично працював слюсарем з ремонту обладнання на РПО “Краситель”, тобто під час призову на збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач не був військовослужбовцем дійсної строкової служби.
Враховуючи те, що позивач під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не проходив дійсну строкову службу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 08.05.2018 у справі 820/1148/18.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до положень ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 317, 321, 322, ч.1 ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 р. у справі № 812/1149/18 - задовольнити повністю.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі №812/1149/18 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання рішення неправомірним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Повне судове рішення складено та підписано 11 вересня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.
Головуючий суддя О.О.Шишов
Судді І.В. Сіваченко
Т.Г.Гаврищук