проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"06" вересня 2018 р. Справа № 922/1312/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Гетьман Р.А.
секретар судового засідання Кохан Ю.В.
за участю представників:
позивача - Хлабистіна Д.М., довіреність №1779 від 26.10.2017 (копія у справі)
відповідача - Омельченка О.В., ордер ХВ №000025 від 01.06.2018 (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх. №1491Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі №922/1312/18 (суддя Жигалкін І.П., повний текст рішення складено 20.06.2018)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ ТЕК", м. Харків
про стягнення 76 640,00 грн, -
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", позивач по справі, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ ТЕК" про стягнення штрафу у розмірі 76 640,00 грн, а також про стягнення з відповідача суми судового збору у розмірі 1 762,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням умов перевезення вантажу, правильності відомостей про вантаж, зазначений відправником, а саме невідповідності зазначення маси вантажу у накладній з її фактичною масою.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2018 по справі №922/1312/18 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "МГ ТЕК" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" суму штрафу у розмірі 3880,00 грн, та суму судового збору у розмірі 1 762,00 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "МГ ТЕК" штрафу у розмірі 72 760,00 грн - відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням місцевого господарського суду, позивач - ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" - звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на грубе порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2018 по справі №922/1312/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що відповідач, всупереч п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, не заповнив новий перевізний документ, а, отже, своє господарське зобов'язання належним чином не виконав. Крім того, судом першої інстанції було неправильно застосовано ч. 1 ст.233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, що в свою чергу призвело до незаконного зменшення штрафу на 94%, оскільки відсутність у відповідача необхідних коштів, в тому числі у зв'язку зі скрутним фінансовим станом, не є надзвичайними чи невідворотними обставинами та не звільняють відповідача від відповідальності у відповідності до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України.
24.07.2018 системою автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи №922/1312/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Гетьман Р.А.; суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та надано відповідачу строк до 08.08.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги.
02.08.2018 на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшов від ТОВ "МГ ТЕК" відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач погоджується із рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2018 по справі №922/1312/18, просить залишити його без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому відповідач зауважує на тому, що допущену відповідачем помилку у накладній було самостійно виявлено та повідомлено про це станцію відправлення, в той час як чинне законодавство не містить порядку виправлення помилки, допущеної в електронній накладній, після її складення та накладення цифрового підпису. Пред'явленні до стягнення позивачем санкції перевищують негативні наслідки допущеного порушення в 200 раз, тобто на думку відповідача є неправомірними та порушують принцип розумності та справедливості, що є загальними принципами цивільного права.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, в січні 2018 року зі станції Чугуїв Південної залізниці ТОВ «МГ ТЕК» здійснило на станцію Жовтнева Одеської залізниці відправлення вагону №95794061 по накладній №4376700, від 27.01.2018 (вантаж - зерно кукурудзи) з масою вантажу 53050 кг.
При проходженні вагону №5794061 через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що фактична маса вантажу складає 63100 кг, що на 10050 кг більше, ніж зазначено в накладній.
Зазначений факт невірно вказаної маси вантажу в накладній було зафіксовано комерційним актом №450003/14/4. Також в акті відображено, що фактично після зважування виявилось: вага брутто - 84600 кг, тара по документу - 21500 кг, вага нето - 63100 кг, що більше ваги зазначеної в документі на 10050 кг. (арк.с. 11-12)
З урахуванням викладеного, на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» нарахувало ТОВ «МГ ТЕК» штраф у розмірі 76 640,00 грн (15328х5 = 76640,00 грн, де 15328,00 грн - провізна плата за вагон згідно з накладною від станції Чугуїв Південної залізниці до станції Жовтнева Одеської залізниці, 5 - кількість провізних плат).
Господарський суд Харківської області, приймаючи оскаржуване рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги, зазначив про наявність підстав для стягнення з відповідача встановленого статтями 118, 122 Статуту залізниць України штрафу, яка доводиться матеріалами справи. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до наданих відповідачем доказів вбачається сумлінне ставлення щодо оформлення документації на перевезення вантажу, старання виправлення останнім помилки у накладній, що стало підставою для зменшення суми штрафу господарським судом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законом України «Про залізничний транспорт» визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», Закону України «Про залізничний транспорт», Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умова перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Міністерством транспорту України затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділом 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України №861/5082 від 24.11.2000, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Так, по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт № 450003/14/4 від 29.01.2018. Перевіркою було виявлено: в накладній №43767003 у вагоні №95794061 вказана маса вантажу складає 53050 кг. фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 63100 кг, що на 10050 кг більше, ніж вказано у накладній.
Статтею 24 Статуту залізниць України відзначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту. Щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" було нараховано ТОВ "МГ ТЕК" штраф у розмірі 76 640,00 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неправильного зазначення маси вантажу в залізничній накладній №4376700 від 27.01.2018, про що на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці працівниками станції складено відповідний комерційний акт №450003/14/4 від 29.01.2018 о 15:00, що є підставою для стягнення з відповідача встановленого статтями 118, 122 Статуту залізниць України штрафу.
Щодо розміру даного штрафу, який було зменшено судом першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту п.1.3. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Таким чином, діючим законодавством України чітко врегульовано порядок зміни відомостей, внесених до перевізного документа.
Як вбачається з матеріалів справи, всупереч п.1.3. Правил оформлення перевізних документів відповідач не заповнив новий перевізний документ, в зв'язку з чим, своє господарське зобов'язання належним чином не виконав.
Приписами ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим.
Виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько- правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, відсутність у відповідача необхідних коштів, в тому числі у зв'язку з скрутним фінансовим станом, не є надзвичайними чи невідворотними обставинами та не звільняють відповідача від відповідальності у відповідності до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 218 Господарського кодексу України.
Також, слід відзначити, що позивач є таким само господарюючим суб'єктом як і відповідач та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Зважаючи на те, що вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим (пункт 14 листа Вищого господарського суд України від 02.02.2010 №01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)").
Отже, нарахований позивачем на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Даний штраф стягується за сам факт допущення вантажовідправником порушення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, які мають істотне значення та які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафу (як-то: майновий стан сторін, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу).
Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 12.09.2017 №909/1169/16 та Верховний суд у постанові від 22.03.2018 №917/964/17.
Статтею 74 ГПК України, в редакції закону від 03.10.2017, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України, в редакції закону від 03.10.2017, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 236 вказаної редакції ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Проте, рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам частково не відповідає, а тому підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Відповідно, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
У зв'язку з тим, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" судом апеляційної інстанції задовольняється, витрати зі сплати судового збору в сумі 2643,00 грн за подачу апеляційної скарги підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГ ТЕК» згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ч.1 ст. 275, п.1 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, в редакції закону від 03.10.2017, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі №922/1312/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГ ТЕК» штрафу у розмірі 72 760,00 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ ТЕК" (61110, м.Харків, просп. Льва Ландау, 155-Б, оф. 209, код. 41685647) на користь Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код 40081237) штраф у розмірі 72760,00 грн, та 2643,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
В інші частині рішення залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 11.09.2018
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Гетьман Р.А.