33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 вересня 2018 року Справа № 902/148/18
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Мазур О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2018р. у справі №902/148/18 (суддя Колбасов Ф.Ф., повний текст рішення складено 23.05.2018р.)
за позовом фізичної особи-підприємця Кулик Максима Володимировича (м. Вінниця)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" (м.Вінниця)
про стягнення 365 565, 54 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Дудчик О.М.
відповідача - Міровський В.А.
Фізична особа-підприємець Кулик Максим Володимирович звернувся до Господарського суду Вінницької області з позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" про стягнення заборгованості (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог) за договором № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. в розмірі 106908,80 грн. - основний борг, 23154,25 грн. - інфляційні втрати, 5294,44 грн. - 3% річних та про стягнення заборгованості за договором №02-05-2016/1 від 02.05.2016р. в розмірі 167584,14 грн. - основний борг, 52651,79 грн. - інфляційні втрати, 9972,12 грн. - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.05.2018р. у справі №902/148/18 позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що п. 5.3. договору №02-05-2016/1 від 02.05.2016р. передбачено, що замовник здійснює розрахунки за надані послуги на підставі підписаних актів про надання послуг та рахунку-фактури. Разом з тим, як вказує скаржник, він рахунків-фактур від позивача не отримував, тому строк оплати за надані послуги не настав. Скаржник звертає увагу суду, що позивач не надав суду доказів на підтвердження надання відповідачу рахунків-фактур на оплату наданих послуг та невірно здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" надіслало до суду клопотання (вх. №1604/18 від 18.07.2018р.), в якому просить суд зупинити провадження у справі до вирішення Господарським судом Вінницької області справи №902/406/18 за позовом ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" до ФОП Кулика М.В. про визнання недійсним, з моменту укладення, договору №01-09-2015/1 від 01.09.2015р.
Фізична особа-підприємець Кулик М.В. надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №25801/18 від 13.08.2018р.), в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" надіслало до суду клопотання (вх. №25965/18 від 13.08.2018р.), в якому просить суд зупинити провадження у справі до вирішення Господарським судом Вінницької області справи №902/406/18 за позовом ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" до ФОП Кулика М.В. про визнання недійсним, з моменту укладення, договору №01-09-2015/1 від 01.09.2015р.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2018р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.) відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду на 18.07.2018р. о 10:30 год.
У зв'язку із відпусткою судді-члена колегії Василишина А.Р. та судді-члена колегії Філіпової Т.Л. судове засідання у справі 18.07.2018р. об 10:30 год. не відбулося.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.08.2018р. справу призначено до розгляду на 21.08.2018р. об 11:30 год.
Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2018р. у зв'язку із перебуванням у щорічній основній відпустці судді-доповідача Бучинської Г.Б., та відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторну автоматичну заміну складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018р. внесено зміни до колегії суддів у складі та визначено колегію суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2018р. (колегія суддів у складі головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.) прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2018р. розгляд скарги призначено на 07.09.2018р. на 11:00 год. в режимі відеоконференції з Господарським судом м.Києва та Господарським судом Вінницької області.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.09.2018р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2018р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2018р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як встановлено апеляційним судом, 01.09.2015р. між фізичною особою-підприємцем Кулик М.В. (позивач, виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" (відповідач, замовник) укладено договір № 01-09-2015/1 (т. 1, а.с. 15-16).
Відповідно до п. 1.1. договору виконавець своїми силами та засобами виконує роботи по поточному ремонту конструктивних елементів, які перебувають на обслуговуванні замовника, натомість останній зобов'язаний прийняти такі роботи та оплатити їх на умовах, визначених у договорі.
Згідно п. 2.1. договору роботи, що є предметом цього договору, виконуються виконавцем на підставі замовлення, яке формується замовником до 04 числа місяця (таке число вважається початком періоду дії замовлення), що передує місяцю, у якому повинні виконуватися такі роботи. При цьому сторони погодили, що протягом місяця, у якому виконуються роботи, замовник може доповнити відповідне замовлення.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що визначені у замовленні роботи повинні відповідати умовам цього договору й положенням чинного законодавства України, в тому числі нормам ДБН.
На підставі замовлення, виконавець складає кошторис і договірну ціну в програмі АВК, яку погоджує і підписує з замовником (п. 2.3. договору).
Пунктом 2.4. договору передбачено, що кожного робочого дня, до 10:00 год., виконавець направляє на електронну адресу замовника план-звіт щодо робіт, які були виконані попереднього дня, а також робіт, виконання яких заплановано на поточний день.
Згідно п. 2.5. договору протягом двох робочих днів від дня отримання акту виконаних робіт, відділ технічного нагляду замовника перевіряє його і у разі відсутності зауважень з боку замовника стосовно акту, чи усунення виконавцем виявлених недоліків, такий акт підписується сторонами та є підставою для оплати виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.1. договору оплата за цим договором здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт в програмі АВК згідно графіку до останнього числа місяця, що настає за тим, у якому виконувалися такі роботи.
За умовами п. 3.2. договору кошти за цим договором сплачуються замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця.
На виконання умов договору від 01.09.2015р. № 01-09-2015/1 , позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 261 578, 65 грн., що підтверджується актом надання послуг (виконаних робіт) №21/4 від 30.10.2015р. на суму 33310,60 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) № 54/4 від 30.11.2015р. на суму 36819,57 грн.; актом надання послуг (виконаних робіт) №77/4 від 31.12.2015р. на суму 59829,54 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) №20/1 від 29.01.2016р. на суму 6454,12 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) № 46/1 від 29.02.2016р. на суму 1958,58 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) №72/1 від 31.03.2016р. на суму 1870,11 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) № 22/2 від 29.04.2016р. на суму 8074, 33 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) №70/2 від 31.05.2016р. на суму 6353 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) №97/2 від 30.06.2016р. на суму 5007,09 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) б/н від 29.07.2016р. на суму 3536,85 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) б/н від 31.08.2016р. на суму 14936,18 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) б/н від 30.09.2016р. на суму 590,39 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) б/н від 31.10.2016р. на суму 9817,58 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) № 14/5 від 31.10.2016р. на суму 13741,80 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) б/н від 30.12.2016р. на суму 4309,62 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) б/н від 31.01.2017р. на суму 3436,78 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) №27 від 28.02.2017р. на суму 4736, 58 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) б/н від 31.03.2017р. на суму 4187,81 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) № 158 від 30.06.2017р. на суму 32449,62 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) №154 від 30.06.2017р. на суму 10158,50 грн.
Відповідач зобов'язання в частині здійснення розрахунків за виконані роботи виконав частково в розмірі 154669,85 грн., внаслідок чого по договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. утворилась заборгованість в сумі 106 908, 80 грн., що підтверджується також наявними в матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків (а.с. 57-60, т.1).
02.05.2016р. між фізичною особою-підприємцем Кулик М.В. (позивач, виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" (відповідач, замовник) укладено договір № 02-05-2016/1 про надання послуг з благоустрою прибудинкових територій м. Вінниці, які перебувають на обслуговуванні ТОВ "ЖЕО".
Відповідно до п. 1.1. договору виконавець за дорученням замовника зобов'язується надавати останньому послуги по благоустрою прибудинкових територій м. Вінниця, які вказані в п. 1.2. договору, а замовник зобов'язується приймати послуги та оплачувати їх на умовах даного договору.
Згідно п. 1.2. договору виконавець надає замовнику послуги: покіс трави на прибудинкових територіях м. Вінниці, що перебувають на обслуговуванні замовника.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що факт надання виконавцем послуг належної якості та в повному об'ємі, а також прийняття їх замовником підтверджується актом наданих послуг, що складається представниками обох сторін в день завершення надання послуг.
Згідно п. 5.1. договору вартість послуг за цим договором становить 51,60 грн. за 1 кв. м. покосу.
Відповідно до п. 5.2. договору загальна вартість послуг визначатиметься в актах про надання послуг і відображатиметься в сформованих на їх основі рахунках-фактурах.
Згідно п. 5.3. договору замовник здійснює розрахунки за надані послуги на підставі підписаних актів про надання послуг та рахунку-фактури протягом десяти банківських днів з дати отримання вказаних документів від виконавця шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця.
На виконання договору №02-05-2016/1 від 02.05.2016р., позивач за період з травня по жовтень 2016 року надав відповідачу послуги на загальну суму 174514,29 грн., що підтверджується актом надання послуг (виконаних робіт) № 1 від 31.05.2016р. на суму 56661,27 грн., актом № ПП-0000149 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2016р. на суму 51531,80 грн., актом № ПП-0000176 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2016р. на суму 4334,83 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) №1 від 31.08.2016р. на суму 57617,59 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) №1 від 30.09.2016р. на суму 3280,90 грн., актом надання послуг (виконаних робіт) №1 від 31.10.2016р. на суму 1087,90 грн.
Відповідач зобов'язання в частині здійснення розрахунків виконав частково в розмірі 6930,15 грн., внаслідок чого по договору № 01-05-2016/1 від 02.05.2016р., утворилась заборгованість в сумі 167584,14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків, зокрема актом звірки взаєморозрахунків 238 (а.с. 83-85, т.1).
21.12.2017р. позивач звернувся до відповідача з претензіями щодо невиконання договірних зобов'язань проведення розрахунків згідно договорів № 01-09-2015/1 та №02-05-2016/1 (а.с. 94-96, т.1).
За результатами розгляду претензії по договору №02-05-2016/1 від 02.05.2016р., відповідачем була надана відповідь від 22.01.2018р. № 84, зі змісту якої вбачається, що відповідач визнав наявність заборгованості, причиною виникнення якої є відсутність коштів на оплату за надані послуги. Як зазначено у відповіді відповідача на претензію (а.с. 97, т.1), по мірі надходження коштів на рахунки, підприємство намагатиметься якнайшвидше погасити кредиторську заборгованість, що виникла згідно договору про надання послуг від 02.05.2016 р. №02-05-2016/1.
Предметом даного судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами №01-09-2015/1 від 01.09.2015р. та № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р. та нарахувань на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналізом обставин справи судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладених ними договорів №01-09-2015/1 від 01.09.2015р. та № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р., які за своєю природою є договорами підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалося вище, в п. 3.1. договору від 01.09.2015р. № 01-09-2015/1, сторони передбачили, що оплата за цим договором здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт в програмі АВК згідно графіку до останнього числа місяця, що настає за тим, у якому виконувалися такі роботи.
Пунктом 5.3. договору №02-05-2016/1 від 02.05.2016р. сторони узгодили, що відповідач здійснює розрахунки за надані послуги на підставі підписаних актів про надання послуг та рахунку-фактури протягом десяти банківських днів з дати отримання вказаних документів від виконавця шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як зазначалося вище, на підтвердження належного виконання позивачем умов договорів в матеріалах справи містяться підписані відповідачем без зауважень акти надання послуг (виконання робіт) чим останній підтвердив, що роботи виконано в повному обсязі та погодив їх вартість.
Однак, відповідач зі свого боку порушив зобов'язання щодо повної оплати виконаних робіт за договорами, внаслідок чого у нього утворилася перед позивачем заборгованість за договором від 01.09.2015р. № 01-09-2015/1 в розмірі 106 908, 80 грн. та за договором №02-05-2016/1 від 02.05.2016р. в розмірі 167584,14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірок взаємних розрахунків. Доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 106908,80 грн. - по договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. та 167584,14 грн. - по договору №02-05-2016/1 від 02.05.2016р., а в загальному розмірі 274 493 грн. підлягають задоволенню.
При цьому, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи скаржника, що не отримання рахунків-фактур звільняє його від обов'язку проводити оплату за виконані позивачем роботи, оскільки доказами виконання робіт є саме акти надання послуг (виконання робіт), які є первинними документами бухгалтерського обліку, що підтверджують виконання робіт, прийняття цих робіт відповідачем, в них містяться відомості щодо виду робіт та їх вартість. Окрім того, судом приймається до уваги, що відповідачем здійснена часткова оплата робіт на виконання умов даного договору в розмірі 6930 грн.; також сторонами неодноразово підписувалися акти звірки взаємних розрахунків, у яких є посилання на номери, дати та суми виставлених рахунків на оплату. Також матеріалами справи підтверджується, що за результатами розгляду претензії по договору №02-05-2016/1 від 02.05.2016р., відповідачем була надана відповідь від 22.01.2018р. №84, зі змісту якої вбачається, що відповідач визнав наявність заборгованості, причиною виникнення якої є відсутність коштів на оплату за надані послуги.
Таким чином, всі ці обставини в сукупності дають підстави суду вважати, що не надсилання позивачем рахунків-фактур не створило перешкод для відповідача виконати свої зобов'язання та здійснити оплату виконаних робіт.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом апеляційної інстанції враховується, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач просить стягнути з відповідача (з врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог) 23154,25 грн. інфляційних втрат та 5294,44 грн. 3% річних за прострочення оплати відповідачем робіт, виконаних по договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. за період з 01.12.2015р. по 21.03.2018р. включно та 52651,79 грн. інфляційних втрат та 9972,12 грн. 3% річних за прострочення оплати відповідачем робіт, виконаних по договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р. за період з 15.06.2016р. по 21.03.2018р. включно.
Перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань, судова колегія вважає вимоги позивача законними та обґрунтованими, тому приходить до висновку про їх задоволення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2018р. у справі №902/148/18 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складено 10.09.2018 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.