ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у закритті провадження у справі
11 вересня 2018 року м. Київ № 826/12798/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу
за позовомМіністерства внутрішніх справ України
до Міністерства юстиції України (Департаменту Державної виконавчої служби)
третя особаОСОБА_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ: 00032684) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ: 00015622), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо ненадання доручення начальника відділу, якому безпосередньо підпорядковується державний виконавець, щодо винесення постанови про скасування процесуального документу (постанови від 09.02.2018 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.) згідно абз. 4 ч. 3 ст. 74 закону України «Про виконавче провадження»;
зобов'язати Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядковується державний виконавець, щодо винесення постанови про скасування процесуального документу (постанови від 09.02.2018 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.) згідно абз. 4 ч. 3 ст. 74 закону України «Про виконавче провадження»
Ухвалою суду від 27.08.2018 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 11.09.2018.
31.08.2018 представником відповідача подано відзив проти позову, в якому останній просить, зокрема, провадження у даній справі закрити.
В обґрунтування клопотання про закриття провадження представник відповідача вказує на те, що вказану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на те, що виконавче провадження № 55313629, в межах якого прийнято постанову від 09.02.2018 про накладення на МВС України штрафу у розмірі 5100,00 грн., відкрито на підставі виконавчого листа № 712/9124/17, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси 16.11.2017.
Таким чином, представника відповідача наголошує на тому, що вказана справа підлягає розгляду судом, який видав виконавчий лист.
У судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Вирішуючи по суті вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За змістом п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З урахуванням вищенаведеного, предмету та підстав позову, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі з підстав не поширення на даний спір юрисдикції адміністративних судів.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18).
Таким чином, зважаючи на викладене, клопотання відповідача, викладене у відзиві проти позову, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 189, 205, 238, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити представнику Міністерства юстиції України (Департаменту Державної виконавчої служби) у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та окремо не оскаржується.
Суддя О.А. Кармазін