Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 вересня 2018 р. № 2040/6644/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області яка полягає в нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 28.07.2017 без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в розмірах зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 24.07.2018 №587 - протиправними.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 28.07.2017 в розмірі якій обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в розмірах зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 24.07.2018 №587, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 28.07.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та була отримана ним 22.08.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
30.08.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області до канцелярії суду поштою надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що дії відповідача є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на фінансовому забезпеченні у Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба.
Під час проходження військової служби позивач отримував у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-добутових питань, індексації, одноразову грошову допомогу при звільненні що підтверджується розрахунковою книжкою серії НОМЕР_1 та довідкою ХНУПС про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 24.07.2018 №587.
Позивач звільнений з військової служби та виключений із списків особового складу військової частини з 29.10.2013, що підтверджується поданням про призначення пенсії від 19.11.2013 №2458.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, призначення (перерахунки) пенсій органами Пенсійного фонду України здійснюються на підставі документів, які надаються уповноваженими структурними підрозділами силових міністерств і відомств, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії документів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі документів, наданих Харківським обласним військовим комісаріатом та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, з 30.10.2013 позивачу призначено пенсію за 27 роки вислуги, відповідно до Закону Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 70% грошового забезпечення.
В довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, яка була надана позивачу грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода не зазначені.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, які зазначені позивачем у адміністративному позові, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992. Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII зазначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262 від 09.04. 1992. Це підтверджує той факт, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розповсюджується на діючих військовослужбовців та жодним чином не стосується правовідносин, пов'язаних із пенсійним забезпеченням вказаних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове-державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року №393 (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу), встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням.
Перелік видів грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів, звільнених військовослужбовців є вичерпним. При призначенні пенсії головним управлінцям Пенсійного фонду України в Харківській області до держані вимоги ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови КМУ №393 від 17.07.1992.
Постановою №889 Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
На виконання постанови №889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 №595 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за №1194/18489), положення якої стали застосовуватися з 1 жовтня 2010 року.
У цьому акті визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.
Зокрема, в пункті 3 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода.
За пунктом 5 Інструкції винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням.
Таким чином, розуміння положень постанови №889 в системному зв'язку із нормами статей 9 і 15 Закону №2011- XII та правилами Інструкції дають підстави стверджувати, що винагорода, встановлена постановою №889, має окремий, особливий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі.
Також, щомісячна додаткова грошова винагорода відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 не може вважатися тією складовою грошового забезпечення військовослужбовця, з якого може обчислюватися сума пенсії згідно із ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється протягом всієї дії зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, має несистематичний характер, оскільки на її розмір впливає особиста поведінка військовослужбовця, який її отримує.
Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у справах щодо правильного обчислення та нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил. Державної прикордонної служби. Національної гвардії та осіб начальницького складу органів підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Зокрема, у постановах від 15 жовтня 2013 року, 15 липня 2014 року (справи №21-21-234а14), ухвалі від 27 березня 2017 (справа № 761/21775/16-а) року вказав наступне:
Щомісячна додаткова грошова винагорода має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям згідно з частиною третьою статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, відповідно до п. 7 Постанови Кабінет Міністрів України 17.07.1992 №393 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів №103 від 21.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вищезазначених нормативно-правових документів, дає підстави вважати, що щомісячна додаткова грошова винагорода має тимчасовий характер, залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, тому вона не включається до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби.
Згідно п.п. 3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (в редакції на час призначення пенсії) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Пунктом 9 Постанови №1294 зазначено, що видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.
Відповідно зазначені виплати є одноразові та не мають постійної виплата, а їх розмір та можливість виплати залежить від певних обставин.
Довідка №587 від 24.07.2018, яка була отримана позивачем носить інформаційний характер та не може стати підставою для перерахунку пенсії.
Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" 422/96-ВР від 16.10.1996 рішення і висновки Конституційного суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
13 травня 2015 року Конституційним Судом України ухвалено рішення по справі №4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" де зазначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.
Положенням першого речення ч.4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63). Конституційний Суд України наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі К/9901/1465/17 286/2987/16-а:
З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.
Що стосується правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10 березня 2015 року в справі №21-70а15, щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то з цього приводу суд зазначає, що в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення постанови Верховного Суду України.
Крім того, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду щодо застосування норм права до спірних правовідносин викладена в ухвалі від 26.06.2018 по справі К/9901/1368/17 №522/2738/17, в якій суд зазначає наступне:
Отже, розуміючи у сукупності та взаємозв'язку положення Закону № 2262-ХІІ (ч. 3 ст. 43 та ч. З ст. 63) та Закону № 2011-ХІІ (ч. 2 ст. 9) Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати щодо захисту соціальних прав доходить висновку, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні (обчисленні), перерахунку їм пенсії має включати крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Включення не регулярних виплат до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія означатиме, що особа двічі користується соціальною пільгою: у першому випадку - одноразово, у другому - регулярно отримуючи пенсію, що суперечить принципам соціального забезпечення. Також обов'язковою умовою віднесення додаткових виплат до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється), перераховується пенсія військовослуюбовців є регулярність сплати страхових внесків. На підставі висновку, викладеного у п. 38 цієї ухвали, Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати щодо захисту соціальних прав відійшов від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) та зазначеного у п. 36 цієї ухвали.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов