Справа № 822/1731/18
іменем України
05 вересня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.,
за участю:секретаря судового засідання - Горбатюк І.С. позивача - ОСОБА_1 представників сторін : Дяденчука А. І., Ільчика О. В.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
1. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України щодо відмови у призначені позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлене протоколом від 13.04.2018 № 38;
- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІІ, внаслідок поранення (контузії) і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме з 18.11.2015, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Крім того, позивач просв стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату професійної правничої допомоги, згідно підтверджуючих документів.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з моменту встановлення інвалідності він набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. У відповідь на звернення до відповідача з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та з необхідними документами отримав відмову, мотивовану тим, що заявником не подано документу, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачений пунктом 11 Порядку № 975.
3. Вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, а підстави, які слугували його прийняттю є безпідставними.
4. 06.06.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що обов'язковою умовою призначення та виплати одноразової грошової допомоги є подання, зокрема, документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
5. Вважає, що порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги не був дотриманий самим позивачем, оскільки у матеріалах справи відсутні документи, оформлені у вигляді довідки або акту командира військової частини, у яких вказувався вид, характер і локалізація травми (поранення, контузії, каліцтва), а також докладні обставини її отримання.
6. Вказує, що Витяг з протоколу Військово - лікарської комісії Західного регіону та Акт судово - медичного обстеження (дослідження), який складено зі слів заявника, є безпідставним, оскільки вказані документи не є достатніми доказами (в розумінні статті 76 КАС України), що можуть свідчити про обставини поранення. Вважає, що до Міністерства оборони України було надіслано неповний пакет документів, а тому підстав для прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги не було.
7. Крім того, відповідачем було додано заяву про залучення Хмельницького обласного військового комісаріату, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
8. 15.06.2018 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач підтримує позовні вимоги викладені у поданому адміністративному позові. Вважає необгрунтованими доводи відповідача про те, що позивачем не додано документ, який свідчить про причини та обставини поранення, оскільки єдиним нормативним актом, який визначає перелік документів що додаються до заяви про причини та обставини поранення є Порядок № 975.
9. Вказує, що Порядок № 975 не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово - лікарської комісії, довідка МСЕК, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.
10. 02.08.2018 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Зазначає, що Хмельницький обласний військовий комісаріат діяв та діє у відповідності до вимог чинного законодавства. Вказує, що Хмельницький обласний військовий комісаріат, як уповноважений орган, не наділений повноваженнями щодо призначення, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги. У межах своїх повноважень він лише оформляє та направляє подані заявником документи на розгляд комісії та після прийняття відповідного рішення повідомляє заявника про результати розгляду документів. А тому, Хмельницький обласний військовий комісаріат не являється тим органом, який виплачує одноразову грошову допомогу.
11. В судовому засіданні 05.09.2018 позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що він проходив не строкову військову службу, а військову службу в складі діючої армії в період ведення бойових дій. Вказав, що він надав усі належні документи про причини і обставини травми.
12. Крім того, зазначив, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, підтверджено факт подання усіх необхідних документів. Зазначив, що його інвалідність настала внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під перебування в країні, де велися бойові дії, а не у зв'язку з пораненням самого себе, воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення та не є наслідком дій вчинених в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
13. Додатково зазначив, що документи, які підтверджують надання правової допомоги відсутні, тому просив зазначену вимогу не задовольняти.
14. В судовому засіданні 05.09.2018 представник відповідача підтримав заперечення проти позову викладені у відзиві зазначив, що позивачем не була дотримана процедура подання документів.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
15. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16. Ухвалою суду від 16.07.2018 здійснено перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 25.07.2018 о 11:00 год.
17. Ухвалою суду від 25.07.2018 закрито підготовче провадження по справі. Призначено справу до судового розгляду на 05.09.2018 о 10:00 год. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Хмельницький обласний військовий комісаріат.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
18. ОСОБА_1 у період з 02.12.1985 по 18.10.1986 проходив військову службу в складі діючої армії під час бойових дій в Демократичній республіці Афганістан та має статус учасника бойових дій, що підтверджується довідкою № 67 від 16.05.2016, виданою Хмельницьким об'єднаним міським військовим комісаріатом Хмельницької області.
19. З 18.11.2015 позивачу довічно встановлено ІІІ групу інвалідності. Причиною інвалідності визначено поранення, контузія, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи актом судово-медичного обстеження №1296 від 29.10.2015, витягом з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця Протокол №783 від 13.11.2015, Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії АВ №0683737 від 02.12.2015.
20. З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням інвалідності ІІІ групи позивач звернувся до Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату з відповідною заявою.
21. Згідно з даними витягу з протоколу комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №38 від 03.06.2016 комісія дійшла висновку про необхідність повернення документів позивача до Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату на доопрацювання у зв'язку з відсутністю документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
22. Листом Хмельницького об'єднаного міського військового комісаріату №7/1697/3 від 04.07.2016, позивача повідомлено про повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки, відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачене пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року.
23. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про повернення без розгляду на доопрацювання документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду війни третьої групи з 18.11.2015 року та зобов'язано останнього повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги та прийняти рішення у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
24. Міністерство оборони України повторно розглянуло заяву позивача та Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 38 від 13.04.2018 відмовило йому в призначенні такої допомоги, оскільки заявником не подано документу, що свідчить про причини та обставин травми, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
25. Вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА (ПОЗИЦІЯ) СУДУ
26. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
27. Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
28. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
29. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
30. Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
31. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком № 975.
32. Відповідно до пункту 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
33. Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу як інваліду 3 групи.
34. Третю групу інвалідності довічно позивачу встановлено 18 листопада 2015 року.
35. На день звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (26 квітня 2016 року), діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.
36. Згідно пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
37. Частиною другою пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
38. Абзацом шостим пункту 11 Порядку № 975, серед іншого, визначено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги додається документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
39. Порядок № 975 не визначає, який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.
40. Враховуючи вищевикладене, рішення Військово-лікарської комісії Західного регіону про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу №783 від 13.11.2015 засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. У свою чергу, саме відповідач у цій справі, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, використовуючі архівні матеріали, зобов'язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.
41. Аналогічна позиція викладена у постанові постановах Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі № 729/426/17, від 26 червня 2018 року № 750/3765/17.
42. Стосовно питання судового втручання у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.
43. Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
44. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
45. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
46. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
47. Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
48. Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
49. Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
50. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
51. Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а та від 29 березня 2018 року у справі №816/303/16.
52. Крім того, суд враховує, що звернення позивача за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги є повторним. В постанові Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/1292/17 від 25 травня 2017 року, залишеній без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, надано оцінку протиправності рішення відповідача щодо відмови.
53. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
54. Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
55. Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
56. Зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного діями чи бездіяльністю такої особи, які вона просить визнати протиправними.
57. При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
58. В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність відмови, у зв'язку з чим адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке міститься в протоколі №38 від 13.04.2018 щодо відмови у призначені старшому прапорщику в запасі ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІІ, внаслідок поранення (контузії) і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме з 18.11.2015, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке міститься в протоколі №38 від 13.04.2018 щодо відмови у призначені старшому прапорщику в запасі ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІІ, внаслідок поранення (контузії) і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме з 18.11.2015, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Судові витрати по справі не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 11 вересня 2018 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1
Відповідач:Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168 , код ЄДРПОУ - 00034022)
Третя особа:Хмельницький обласний військовий комісаріат (вул. Героїв Майдану, 64, м. Хмельницький, 29000 , код ЄДРПОУ - 08202826)
Головуючий суддя Д.Д. Гнап