11 вересня 2018 р. м. ХерсонСправа № 2140/1333/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієвої О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Херсонський слідчий ізолятор" про стягнення середнього заробітку за час невиплати одноразової грошової допомоги,
встановив:
ОСОБА_1 (звернувся) звернувся до суду з позовом до Державної установи "Херсонський слідчий ізолятор" (далі-відповідач), у якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 166545,63 грн..
Позов обґрунтований тим, що 01 березня 2012 року на підставі наказу начальника УДПтС України в Херсонській області про звільнення зі служби №10 о/с ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням. Відповідно до ст. 116 КЗпП України: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. ОСОБА_2 не було виплачено, належну йому одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену ч. 2 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У грудні 2017 року Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи "Херсонський слідчий ізолятор". Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду №821/1857/17 від 21 грудня 2017 року позов було задоволено частково та стягнуто з Державної установи суму невиплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 7188,72 грн. Виплата зазначеної суми відбулася 26 грудня 2017 року, про що надаю копію платіжного доручення. Посилаючись на ч. 2 ст. 233 КЗпПУ, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені.
Ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду Морської Г.М. від 30.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 13.08.2018р.
Відповідно до заяви від 08.08.2018р. позивач збільшив позовні вимоги, додатково просив стягнути із відповідача за час затримки розрахунку 3% річних у сумі 1256,0 грн., інфляційні витрати у сумі 9224,2 грн. та понесені судові витрати.
Розгляд справи, призначений на 13.08.2018 року, відкладено до 17.08.2018 року з метою надання відповідачу часу для підготовки та надання суду відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.
15.08.2018р. відповідач надав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що позивач пропустив строк звернення до суду. Відповідач зазначив, що Конституційний Суд України у рішенні № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року (справа за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу) дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач подав позов до Херсонського окружного адміністративного суду 10 липня 2018 року, а Державна установа "Херсонський слідчий ізолятор" виплатила належну йому суму одноразової грошової допомоги 26 грудня 2017 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 1196 від 26.12.2017р.
Відповідно до ст. 1512 Конституції України: Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Із наведеного слідує, що позивач звернувся до суду із пропуском тримісячного строку.
Ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду Морської Г.М. від 17.08.2018 року позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу можливості скористатись своїм правом на подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Копію зазначеної ухвали суду було направлено позивачу за адресою, вказаною ним у позовній заяві, проте зазначена судова кореспонденція повернулась до суду із відміткою на конверті "не повна адреса".
За змістом положень ст.. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
За змістом ч. 1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином, суд вважає судову кореспонденцію, що була направлена за адресою позивача, вказаною ним у позовній заяві, врученою належним чином.
Розпорядженням керівника апарату Херсонського окружного адміністративного суду №137 від 28.08.2018р. з метою дотримання принципу розумного строку розгляду даної справи та у зв'язку з перебуванням судді у відпустці призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 2140/1333/18.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначена суддя Дмитрієва О.О.
У встановлений судом строк, а саме протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, позивач недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунув.
Суд зауважує на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Наслідки пропущення строку звернення до суду визначені ст.. 123 КАС України.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123).
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 2 ст. 123).
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123).
Частиною 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.123, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Херсонський слідчий ізолятор" про стягнення середнього заробітку за час невиплати одноразової грошової допомоги залишити без розгляду.
Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.
Роз'яснити позивачу, що постановлення ухвали про залишення без розгляду не позбавляє його права звернутись до суду повторно в загальному порядку, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Дмитрієва О.О.
кат. 12.3