Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
11 вересня 2018 р. Справа № 820/4321/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Супруна Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну м. Харкова справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, вул. Зеленіна, буд. 30, с. Лозовенька, Балаклійський район, Харківська область, 64261) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 41248550, вул. Гагаріна, буд. 15, м. Зміїв, Харківська область, 63404) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, (надалі за текстом - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (надалі за текстом - Зміївського ОУПФУ Харківської області, відповідач), в якому просить суд з урахуванням уточнюючого адміністративного позову:
- зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок (збільшення) пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначення розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку, починаючи з 01.04.2018 року і в подальшому, виплатити недоотриманий розмір пенсії починаючи з вказаної дати та скасувати рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 04.04.2018 року № 161595.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в Зміївському ОУПФУ Харківської області (Балаклійський відділ) та отримує пенсію, як особа віднесена до 2-ої категорії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, а тому на думку позивача відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен здійснити збільшення пенсії ОСОБА_1, враховуючи п. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку.
Відповідач 02.07.2018 року через канцелярію суду надав відзив на позов (вх.№01-26/32328/18), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що підстав для задоволення позову не немає, оскільки позивач отримує пенсію за віком, обчислену за новою формулою відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та має підвищення на 1 процент розміру пенсії відповідно до Закону, яким призначено пенсію позивачеві. А отже, підстав для перерахунку та виплати пенсії на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку, немає.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
23.06.2018 року винесено ухвалу з питань розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 року закрито підготовче провадження у справі № 820/4321/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Суд зазначає, що п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням положень ст.ст. 4, 229 КАС України суд приходить до висновку про наявність беззаперечних підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Судом достовірно встановлено, що позивач у 1987 році приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2-ї категорії серії А № 129441.
Позивач перебуває на обліку в Зміївському ОУПФУ Харківської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» враховуючи п. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку.
ОСОБА_1, 30.03.2018 року звернувся до відповідача із відповідною заявою про збільшення (перерахунок) та виплату пенсії згідно п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначені розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку з врахуванням п. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач вважає, що відповідно до чинного законодавства України виплата пенсії постраждалим від аварії на ЧАЕС 2-ої категорії проводиться відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і її перерахунок може проводитись за правилами цього Закону, а положення п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі за текстом - Закон № 796) в даному випадку застосуванню не підлягають.
Як внаслідок, рішенням від 04.04.2018 року № 161595 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача та зазначив, що ОСОБА_1, не має права на перерахунок пенсії згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованої відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись із даним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом № 796.
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Як вбачається з трудової книжки позивача та не заперечувалось сторонами на день призначення пенсії, загальний страховий стаж роботи позивача складав понад 20 років, які передбачені п. 2 ст. 56 Закону № 796, як підстава для призначення спеціальної пенсії і пенсія позивачу нарахована відповідно до зазначеного закону.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (надалі за текстом - Закон № 1788) умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796, або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом № 1788.
Таким чином, цією нормою надано позивачу право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом, яким є Закон № 1788, або спеціальним законом, яким є Закон № 796.
Обрані умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені вказаним спеціальним законом. Статтею 56 цього Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно 3 п. 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.
Закон визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Згідно з абз.2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п. 2 ст. 56 Закону N 796, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно із цим законом він дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абз.1 ч. 2 ст. 28 Закону N 1058 встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону № 796, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Керуючись наведеною нормою КАС України суд зазначає, що вищевикладена правова позиція збігається з позицією, що викладена в Постанові Верховного Суду України від 10.06.2008 року № 08/166, 21-1748во07 та в Постанові Верховного Суду України від15.11.2016 року № 607/4338/14-а, 21-5452а15.
За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ.
Як вже зазначалось, що відповідно до п. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Таким чином законодавством чітко визначена процедура збільшення пенсії громадян віднесених до категорій 1, 2, 3, 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, відмова Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області в перерахунку пенсії позивачу суперечить нормам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вище зазначене та встановлені судовим розглядом справи обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення № 161595 від 04.04.2018 року про відмову у перерахунку пенсії позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку саме рішення № 161595 від 04.04.2018 року Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії було прийнято відповідачем без врахування усіх обставин, що порушує права позивача, а відтак - підлягає скасуванню.
Отже, з огляду на встановлені судовим розглядом справи обставини суд приходить до висновку про скасування рішення Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області № 161595 від 04.04.2018 року, як такого, що порушує права позивача.
Водночас, скасуванням вище вказаного рішення суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок (збільшення) пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначення розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку, починаючи з 01.04.2018 року.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому, виплатити недоотриманий розмір пенсії починаючи з вказаної дати, то суд відмовляє в її задоволенні, оскільки вказана вимога спрямована на майбутнє, а задоволення попередньої частини позовних вимог є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, вул. Зеленіна, буд. 30, с. Лозовенька, Балаклійський район, Харківська область, 64261) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 41248550, вул. Гагаріна, буд. 15, м. Зміїв, Харківська область, 63404) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 41248550, адреса: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15) від 04.04.2018 року № 161595.
Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (адреса: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 41248550) здійснити перерахунок (збільшення) пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, вул. Зеленіна, буд. 30, с. Лозовенька, Балаклійський район, Харківська область, 64261) відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначення розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку, починаючи з 01.04.2018 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено 11 вересня 2018 року.
Суддя Супрун Ю.О.