Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
11 вересня 2018 р. №2040/6057/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Танкопія, буд. 13 "А", кв. 12,м. Харків,61091, ) до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3,м. Харків,61082, код ЄДРПОУ41248021) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова при обчислені розміру довічного грошового утримання зарахувати до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання, період роботи на посаді прокурора цивільно-судового відділу прокуратури Луганської області з 10 грудня 1992 року по 13 жовтня 1999 року, що складає 6 років 10 місяців 4 дні та роботи суддею з 14 жовтня 1999 року по 29 травня 2018 року, що складає 18 років 7 місяців 15 днів загалом - 25 років 5 місяців 19 днів;
- зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, починаючи з 30.05.2018, нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди судді місцевого суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування;
- стягнути з Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 704,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при визначені розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідачем не було враховано періоди роботи прокурором цивільно - судового відділу прокуратури Луганської області тривалістю 6 років 10 місяців 4 дні Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позов, з якого вбачається, що в обґрунтування не визнання та заперечення проти позову відповідачем вказано, що розмір грошового утримання судді Іноземцевої Л.В. визначено вірно, на підставі норм діючого законодавства та з огляду на стаж роботи на посаді судді.
Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 24.05.2018 № 1518/0/15-18 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді господарського суду Луганської області у відставку" позивача було звільнено з посади судді Господарського суду Луганської області у зв'язку з поданням ОСОБА_1 заяви про відставку.
ОСОБА_2в.о. Голови Господарського суду Луганської області від 29.05.2018 №49-к "Про відрахування з особового складу судді Іноземцевої Л.В." відраховано з особового складу суддів у зв'язку із виходом у відставку.
30.05.2018 позивач звернулась до Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою та поданням Господарського суду Луганської області про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, додавши всі необхідні матеріали, у тому числі, розрахунок стажу, що дає право на відставку, який складає 25 років 05 місяців 19 днів.
Відповідно до протоколу призначення пенсій Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 06.07.2018 № 204650001405 загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 34 роки 8 місяців 5 днів, спеціальний стаж, що дає право на відставку та призначення грошового утримання складає 18 років 7 місяців 17 днів на посаді судді.
Відповідач не зарахував до спеціального стажу ОСОБА_1 стаж служби на посаді прокурора цивільно-судового відділу прокуратури Луганської області тривалістю 6 років 10 місяців 4 дні.
На думку позивача, його загальний стаж на посаді судді повинен складати 25 років 05 місяців 19 днів (6 років 10 місяців 4 дня - на посаді прокурора цивільного - судового відділу прокуратури Луганської області, 18 роки 07 місяці 19 днів - робота на посаді судді), у зв'язку з чим розмір грошового утримання у відсотках повинен складати 90%, але відповідачем визначено розмір грошового утримання ОСОБА_1 у відсотках - 80%.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача неправомірними звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на дату призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання дане питання врегульовано положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII.
Відповідно до положень ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
При цьому, як передбачено п.25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
В той же час, відповідно до приписів ч. 1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до положень п.11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI (в редакції, чинній до 28.03.2015 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Суд зазначає, що до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI був чинним Закон України від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», відповідно ч.4 ст. 43 якого судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Суд зазначає, що Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року № 192-VIІ, який набрав чинності 29.03.2015 року та яким внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI, не містять положення стосовно збереження за суддями стажу роботи, який на момент набрання ним чинності надавав їм право на певний розмір доплати за вислугу років або право на вихід у відставку.
Як вказано Конституційним Судом України у рішенні від 11.10.2005 року № 3-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
Також Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абз. 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) вказано, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що фактично відсутність у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року № 192-VIІ, який набрав чинності 29.03.2015 року та яким внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI, положення щодо збереження за суддями стажу роботи, який на момент набрання ним чинності надавав їм право на певний розмір доплати за вислугу років або право на вихід у відставку є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.
Відтак, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідним є врахування стажу служби на посаді прокурора цивільного - судового відділу прокуратури Луганської області, що, як наслідок, дає ОСОБА_1 права на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.
З огляду на обставини того, що відповідачем в супереч вищевикладеному не було враховано період роботи ОСОБА_1 на посаді прокурора цивільного - судового відділу прокуратури Луганської області з 10 грудня 1992 року по 13 жовтня 1999 року, що складає 6 років 10 місяців 4 дні, який визначений Законами України "Про статус суддів" і "Про судоустрій і статус суддів", що діяли в редакціях на час набуття такого права, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова при обчислені розміру довічного грошового утримання зарахувати до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання, період роботи на посаді прокурора цивільно-судового відділу прокуратури Луганської області з 10 грудня 1992 року по 13 жовтня 1999 року, що складає 6 років 10 місяців 4 дні та роботи суддею з 14 жовтня 1999 року по 29 травня 2018 року, що складає 18 років 7 місяців 15 днів загалом - 25 років 5 місяців 19 днів.
Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, починаючи з 30.05.2018, нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди судді місцевого суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. 2-га КраснознаменнаАДРЕСА_1, м.Луганськ, 91000 код НОМЕР_1) судові витрати в загальному розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3,м. Харків,61082, код ЄДРПОУ 41248021).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Панченко