05 вересня 2018 р. Справа № 818/2458/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Іуткіної І.С.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати призначеної йому пенсії з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому пенсію за період з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017 у розмірі визначеному згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009, а також постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.01.2013.
Свої вимоги мотивує тим, що з 01.08.2018 позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області. На підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" йому була призначена пенсія за вислугу років, розрахунок розміру якої було проведено із порушенням діючого законодавства та оскаржувався позивачем у судовому порядку. На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2012) та постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.01.2013 відповідачем проведено перерахунок та встановлено її розмір 4349,39 грн. Виплата здійснювалася з 01.08.2008, однак в період з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017 виплати було припинено. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати призначеної пенсії, однак листом від 18.06.2018 ГУ ПФУ у Сумській області відмовило у виплаті пенсії у вказані періоди.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву у якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити, однак по суті позовних вимог нічого не зазначив.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 01.08.2008 ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Сумській області як пенсіонер та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 10).
На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 (а.с. 42 - 43), ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.11.2012 (а.с. 44-43), постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.01.2013 (а.с. 46-47) позивачу було проведено перерахунки пенсії за період з 01.08.2008 по 31.12.2009 у сумі 19229,04 грн., з 01.09.2012 по 31.05.2013 у сумі 10180,08 грн. (а.с. 13, 14).
У період з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017 ГУ ПФУ в Сумській області пенсія ОСОБА_1 не виплачувалась.
12.06.2018 позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації, щодо призначення йому пенсії, зміни її розміру та не проведення виплат (а.с. 41).
Листом № 5932/08-29 від 18.06.2018 з приводу виплати пенсії позивачу за періоди з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017 відповідач фактично інформації не надав (а.с. 11).
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (надалі - Закон № 213-VIII) ст. 54 Закону № 2262-ХІІ викладено в наступній редакції "тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється."
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24.12.2015 (далі ЗУ № 911-VIII від 24.12.2015), який набрав чинності з 01.01.2016 внесено зміни, до ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема частину першу вказаної статті викладено в такій редакції: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".
Згідно п. 1 Прикінцевих положень ЗУ № 911-VIII від 24.12.2015, цей Закон набрав чинності з 01.01.2016.
Рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016по справі № 1-38/2016 за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону № 2262-ХІІ, а саме: першого речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Оскільки позивач вже набув право на пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", то це право не може бути у нього відібране при винесенні змін до вищевказаного Закону.
Таким чином, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, порушує вимоги ст. 22 Конституції України, та з врахуванням ст. 58 Конституції України, згідно якої - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, він може бути застосований лише до пенсій, які призначені після прийняття вище зазначеного Закону.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
З огляду на викладене, суд вважає, що з 01.08.2008 виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки підставою звернення до суду стали дії відповідача по припиненню виплати пенсії позивача із порушенням законодавства. Як було підтверджено матеріалами справи, про порушення прав позивача йому стало відомо у червні 2018 року, тобто саме тоді позивач дізнався про порушення своїх прав.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом 27.06.2018, тобто строк звернення до суду ним не було пропущено.
Крім того, суд не вбачає звернення рішення до негайного виконання, оскільки позивачем небгрутновано у чому саме полягає необхідність такого виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути з ГУ ПФУ на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1409,60 грн., сплата яких підтверджено квитанцією від 2506.2018, 10.07.2018 (а.с. 3, 23).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) щодо припинення виплати призначеної пенсії ОСОБА_1 (40000, м. Суми, вул. Супруна, б. 4, кв. 29, код НОМЕР_1) з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017 у розмірі, визначеному постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 та постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.01.2013.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 (40000, м. Суми, вул. Супруна, б. 4, кв. 29, код НОМЕР_1) в рахунок повернення судового збору 1409,6 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять грн. 60 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал