Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
29 серпня 2018 р. Справа № 820/4185/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Шаталовій Н.В.,
за участі представника позивача - Головаша П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Військова частина НОМЕР_1 , з адміністративним позовом до державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Черкашиної А.О., в якому просить суд зобов'язати державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Черкашину А.О. виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Військову частину НОМЕР_1 як незаконно внесену до даного реєстру.
Ухвалою суду від 21.06.2018 року по даній справі було замінено неналежного відповідача - державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Черкашину А.О., на належного - відділ державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 35а) (а.с. 45 - 49).
11.07.2018 року (Вх. № 01-26/34448/18) (а.с. 103 - 106) до канцелярії суду представником позивача було подано заяву про зміну предмета позову, в якій просив суд зобов'язати відділ державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області скасувати реєстраційний запис № 1 479 120 0000 028467 про включення відомостей про Військову частину НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесений 23.12.2010 року.
В обґрунтування даних вимог позивач зазначив, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 666853, виданої державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Мочаліною М.С. 10 жовтня 2014 року (копія знаходиться в матеріалах справи, оригінал - у Позивача), військова частина НОМЕР_2 - зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 23 грудня 2010 року (запис № 1 479 120 0000 028467) в якості юридичної особи (ідентифікаційний код юридичної особи 07647992). Відповідно до положень Порядку реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності у Збройних Силах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 2000 року № 749, відомості про військові частини як суб'єкти господарської діяльності вносяться до реєстру військових частин як суб'єктів господарської діяльності, реєстраційні дії в якому здійснює Міністерство оборони України, а не до Єдиного державного реєстру, отже перебування Військової частини НОМЕР_1 в Єдиному державному реєстрі є незаконним. Відповідно до ч.4 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», до Єдиного державного реєстру не заносяться відомості, що становлять державну таємницю. Позивач вважає, що наразі в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про організацію (види діяльності) та дислокацію (юридична адреса) Військової частини НОМЕР_1 , що суперечить ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю». Також зазначив, що скільки приписами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не передбачено виключення відомостей про юридичну особу з Єдиного державного реєстру на підставі відповідного звернення до органу державної реєстрації, позивач звернувся до суду з метою вирішення даного питання в судовому порядку без попереднього звернення до відповідача.
В додаткових судових поясненнях від 27.08.2018 року (Вх. № 01-26/43226/18) позивач зазначив, що п.5 Положення про ЄДРПОУ № 499, передбачено що присвоєння ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ суб'єктам, відомості про які становлять державну таємницю, здійснюється відповідними центральними органами виконавчої влади, яким Держстат передає переліки ідентифікаційних кодів для ведення відомчого обліку. Визначення переліку суб'єктів (юридичних осіб), на яких поширюється дія цієї вимоги, належить до повноважень центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких вони перебувають. Таким чином, у рамках ведення ЄДРПОУ органами державної статистики не здійснюється облік суб'єктів, які не включені до ЄДР га відомості про які становлять державну таємницю.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
Представником відповідача було надано до канцелярії суду відзив на позов (Вх. № 01-26/33826/18 від 09.07.2018 року) (а.с. 57 - 60), зазначивши, що проти задоволення позовних вимог щодо зобов'язання скасувати реєстраційний запис щодо позивачареєстраційні дії з державної реєстрації включення відомостей про Військову частину НОМЕР_1 проводились на підставі реєстраційних карток про включення відомостей про юридичну особу, підписаних особисто керівником ОСОБА_1 та поданих уповноваженими особами позивача згідно довіреностей. Таким чином, керівник юридичної особи військової частини НОМЕР_1 Резуненко О.А. звертався до державних реєстраторів через своїх представників та особисто підписував реєстраційні картки та довіреності для проведення певних реєстраційних дій стосовно військової частини НОМЕР_1 . Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Як підтверджено копіями Витягів з ЄДР та довідкою МО України № 70/06, позивач, Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), як юридична особа був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 29.11.1999 року за № 115/1/4328 (а.с. 8 - 9, 28, 61 - 63).
У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV, державним реєстратором Виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області було включено відомості до ЄДР про юридичну особу 23.12.2010 року, реєстраційна дія 147 912 000000 28467.
В подальшому державним реєстратором Виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області Генежко Н.А. та державним реєстратором Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області Мочаліною М.С. вносились записи (зміни) до Єдиного державного реєстру щодо Військової частини НОМЕР_1 , а саме: підтвердження відомостей про юридичну особу 28.02.2012 року, реєстраційна дія 147 910 6000 202 8467; підтвердження відомостей про юридичну особу 22.05.2013 року, реєстраційна дія 147 910 6000 302 8467; внесення змін до відомостей про юридичну особу 04.10.2014 року, реєстраційна дія 147 910 7000 402 8467 (а.с. 61 - 63).
Як зазначено позивачем, наразі в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про організацію (види діяльності) та дислокацію (юридична адреса) Військової частини НОМЕР_1 , що суперечить ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», оскільки такі відомості становлять державну таємницю.
Позивач вважає, що скасувати реєстраційний запис про включення відомостей про Військову частину НОМЕР_1 № 1 479 120 0000 028467 до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесений Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області, тільки в компетенції суду, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
В позовній заяві позивач зазначив, що порядок реєстрації військових частин врегульовано Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" від 21 вересня 1999 року № 1076-XIV (далі - Закон № 1076-XIV) та Порядком про затвердження Порядку реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності у Збройних Силах України, затвердженого постановою КМУ 03.05.2000 № 749 (далі - Порядок № 749).
Відповідно до ст. 4 Закону № 1076-XIV, порядок реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності у Збройних Силах України визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2,4 Порядку № 749, реєстрації підлягають військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил (далі - військові частини), які здійснюють господарську діяльність з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності, шляхом включення до реєстру військових частин як суб'єктів господарської діяльності (далі - реєстр).
Пунктом 4 постанови № 749 передбачено, що рішення про включення військової частини до реєстру або про відмову у реєстрації приймається на підставі подання про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах за зразком згідно з додатком 1, до якого додаються: реєстраційна картка військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах за зразком згідно з додатком 2; довідка про включення військової частини до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
З викладеного слідує, що до реєстру військових частин як суб'єктів господарської діяльності у встановленому порядку та з дотриманням певної процедури включаються ті військові частини, які здійснюють господарську діяльність з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ.
При цьому, для реєстрації військової частини згідно з Порядком № 749, вона вже має бути зареєстрована як юридична особа із включенням відомостей до ЄДРПОУ.
Таким чином, включення військової частини до реєстру військових частин як суб'єктів господарської діяльності МО України згідно Порядку № 749 є вторинною дією, якій передує реєстрація (в даному випадку, військової частини) та включення військової частини до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Згідно Свідоцтва, виданого Департаментом економічної та господарської діяльності МО України, позивача зареєстровано як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах 22.09.2009 року, реєстраційний номер №809. У Свідоцтві визначено перелік видів (найменувань) господарської діяльності ВЧ (а.с. 29).
На час реєстрації позивача порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, регулювався постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740 (яка втратила чинність з 01.07.2004 у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Постановою КМУ № 740 передбачалось, що державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням суб'єкта.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовано Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), який набрав чинності з 1 липня 2004 року, та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до даного Закону.
Частиною 1 статті 3 Закону № 755-IV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону № 755-IV, відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
Відповідно до ч.4 ст. 10 вказаного Закону, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Згідно ч.1 ст. 11 Закону № 755-IV, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Згідно ч.1 ст. 25 вказаного вище Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію; 3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.
Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі). Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора (частина 2 статті 25 Закону № 755-IV).
Ухвалою суду від 21.06.2018 року витребувано у відповідача копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та реєстраційної справи щодо позивача (а.с. 50 - 52).
На виконання ухвали суду представником відповідача надано витребувані документи у повному обсязі.
Згідно копій документів реєстраційної справи позивача № 1 479 029 523 23, проведення всіх чотирьох зазначених вище реєстраційних дій стосовно Військової частини НОМЕР_1 здійснювались державними реєстраторами на підставі наданих уповноваженими представниками позивача документів, а саме: реєстраційних карток про включення відомостей про юридичну особу форми № 6-включення, форми № 4 документів, що засвідчує повноваження уповноваженого представника юридичної особи (довіреності, підписані командиром ВЧ Резуненко О.А.), повідомлень про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 64 - 96).
Відповідно до ч. 4 ст. 7 вказаного Закону, до Єдиного державного реєстру не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.
Представник позивача посилається на те, наразі в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про організацію (види діяльності) та дислокацію (юридична адреса) Військової частини НОМЕР_1 , що суперечить ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», оскільки такі відомості становлять державну таємницю.
З цього приводу слід зазначити наступне.
Певна інформація у сфері оборони може бути віднесена до державної таємниці, але це здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 року № 3855-ХІІ (далі - Закон № 3855-ХІІ), який передбачає певну процедуру віднесення інформації до державної таємниці шляхом прийняття державним експертом з питань таємниць рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього. Тому вирішувати питання про те, які відомості відносяться до державної таємниці має не позивач, а державний експерт з питань таємниць, яким є посадова особа, уповноважена здійснювати відповідно до вимог цього Закону віднесення інформації до державної таємниці у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування. Втручання в діяльність державного експерта з питань таємниць особи, якій за посадою його підпорядковано, не допускається.
Статтею 10 Закону № 3855-ХІІ передбачено, що віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян. Державний експерт з питань таємниць відносить інформацію до державної таємниці з питань, прийняття рішень з яких належить до його компетенції згідно з посадою. У разі, якщо прийняття рішення про віднесення інформації до державної таємниці належить до компетенції кількох державних експертів з питань таємниць, воно за ініціативою державних експертів або за пропозицією Служби безпеки України приймається колегіально та ухвалюється простою більшістю голосів. При цьому кожен експерт має право викласти свою думку. Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.
Звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує Служба безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць. Зазначений Звід та зміни до нього набирають чинності з моменту опублікування в офіційних виданнях України. Зміни до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, вносяться не пізніше трьох місяців з дня одержання Службою безпеки України відповідного рішення державного експерта з питань таємниць (стаття 12 Закону № 3855-ХІІ).
Проте, позивач не надав суду доказів внесення до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, таких відомостей як організація (види діяльності) військової частини, її дислокації (юридичної особи) та інших відомостей, які є в ЄДР.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до КАС України.
Статтею 245 КАС передбачено, що суд у разі задоволення позову може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище.
Оскільки позивач до подання позову до суду не звертався до відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, із заявами, зверненнями, скаргами, а безпосередньо звернувся до суду, то факт порушення прав та інтересів позивача на момент розгляду даної справи відсутній.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі з боку державних органів.
На підставі викладеного суд не вбачає порушень при реєстрації військової частини в ЄДР як юридичної особи та внесень змін про юридичну особу позивача, а також не вбачає порушень чинного законодавства при вчиненні оскаржуваного запису, тому підстав для скасування такого запису немає. Вимога про зобов'язання вчинити дії по виключенню реєстраційного запису є похідними, тому також не підлягають задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з позовом про захист своїх порушених прав та інтересів передчасно, за відсутністю доказів такого порушення зі сторони відповідачів.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, п.15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 35а) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 10 вересня 2018 року.
Суддя О.В.Шевченко