06 вересня 2018 р. справа №1840/2817/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 1840/2817/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасувати рішення від 19.07.2018 №42 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років з моменту звернення до управління внутрішніх справ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Свої вимоги мотивує тим, що наказом від 30.04.2014 №73 о/с його звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за власним бажанням відповідно до пп."ж" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. На момент звільнення, вислуга років на військовій службі склала у календарному обчисленні - 15 років 08 місяців 18 дні, у пільговому обчисленні - 5 років 11 місяців 04 дні. Рішенням від 19.07.2018 №42 відповідач відмовив у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки вислуга років позивача на день звільнення зі служби у календарному обчисленні склала 15 років 8 місяців 18 днів, що не дає право на таку пенсію. На думку позивача, рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років є протиправним, оскільки відповідачем не враховані положення ст. 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ), згідно якої порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 №393, яка передбачає пільгове обрахування вислуги років. Однак відповідачем не враховані положення вказаної постанови та не взято до уваги, що позивач має вислугу років на військовій службі у пільговому обчисленні - 5 років 11 місяців 04 дні.
Ухвалою суду від 23.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому вказує, що відповідно до п. “а” ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 21 рік та 6 місяців і більше. Оскільки відповідно до наданих документів вислуга років на день звільнення зі служби у календарному обчисленні позивача складає 15 років 08 місяців 18 днів, було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії (а.с.27).
Враховуючи викладені у відзиві обставини, ухвалою суду від 09.08.2018 розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що наказом в.о. начальника УМВС України в Сумській області від 30.04.2014 №73 о/с ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за власним бажанням відповідно до п.п."ж" п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. На момент звільнення, вислуга років на військовій службі склала у календарному обчисленні - 15 років 08 місяців 18 дні, у пільговому обчисленні - 5 років 11 місяців 04 дні (а.с.11).
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 06.03.2018, яке залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018, був задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління МВС в Сумській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмову у направленні необхідних документів для призначення пенсії за вислугу пенсії та зобов'язання Управління МВС в Сумській області підготувати та подати до департаменту персоналу організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України необхідні документи для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років (а.с.15-22).
На виконання рішення суду, Ліквідаційна комісія управління МВС України в Сумській області направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Розглянувши вказані документи, рішенням від 19.07.2018 №42 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 21 рік та 6 місяців і більше (а.с.12).
Суд вважає таку відмову відповідача протиправною, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно з п. “а” ст. 12 вказаного закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б” - “д”, “ж” статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: ... з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше.
Відповідно до ст. 17-1 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаних вимог закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 №393 про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі по тексту - Постанова КМУ №393).
Згідно з пп. "а", "г" п. 3 Постанови КМУ №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, крім іншого, один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони; час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
Пунктом 4.1.6 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою ВРУ від 16.12.1993 №3720 (чинне на день звільнення позивача зі служби), стаж роботи працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби у вищезазначених підрозділах згідно з переліком посад, визначених Міністром внутрішніх справ України. Наказом МВС від 14.11.2007 № 431 затверджений Перелік посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби.
Матеріалами справи підтверджується, що за період військової служби ОСОБА_2, його вислуга становить в календарному обчисленні - 15 років 08 місяців 18 днів; у пільговому обчисленні - 05 років 11 місяців 04 дні (витяг з наказу від 30.04.2014 №73 (а.с.11). Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач посилається на те, що при призначенні пенсії має враховуватись лише календарна вислуга, без включення вислуги в пільговому обрахуванні. Календарна вислуга позивача становить 15 років 08 місяців 18 днів та є меншою, ніж встановлена пунктом “а” ст. 12 Закону №2262-ХІІ необхідна мінімальна.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки виходячи з аналізу Закону №2262-ХІІ та постанови КМУ №393 приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги. Нормами вказаних правових актів не встановлено також виключень з того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.
Відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не врахував вимоги статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У свою чергу, Кабінет Міністрів у Постанові №393 визначив алгоритм обчислення вислуги, що надає право на пенсію, і ст. 17-1 Закону №2262-ХІІ прямо вказує на обов'язок відповідача такий порядок застосовувати, використовуючи ст. 12 Закону №2262-ХІІ як норму загальну, а статтю 17-1 Закону №2262-ХІІ і постанову КМУ №393 - як спеціальну.
Згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантій соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податковій міліції, Управлінні державної охорони України, державній пожежній охороні, Державному департаменті України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). За змістом рішень Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
Після надходження документів, необхідних для призначення пенсії ОСОБА_1, відповідач зобов'язаний був призначити останньому пенсію за вислугу років, оскільки, як вище вказано, позивач має 21 рік 07 місяців 22 дні у пільговому обчисленні, в той час, як достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 12 Закону №2262-ХІІ є вислуга в 21 роки 6 місяців і більше.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України відображеній в ухвалі від 05.11.2015 (провадження К/800/46432/14).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності свого рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.07.2018 №42 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з моменту звернення до управління внутрішніх справ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області 704,80 грн. судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.07.2018 №42 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 (м.Суми, вул. Басівська, 6, код НОМЕР_1) пенсію за вислугу років з моменту звернення до управління внутрішніх справ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 (м.Суми, вул. Басівська, 6, код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн, сплачений при зверненні до суду.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Повний текст рішення складений 11.09.2018.