Справа №1340/4049/18
про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Наталія Іванівна, перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м.Львів, пл.Міцкевича,8) про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу №ЛВ 778/1095/АВ/ФС від 23.08.2018 року.
Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Згідно з частиною п'ятою статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У відповідності до п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).
На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України позивачу слід завірити належним чином усі письмові докази, долучені до позовної заяви, оскільки такі не засвідчені його особистим підписом.
Окрім того, суд зауважує, що як вбачається із позовної заяви, із позовом до суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1, проте позов підписаний невстановленою особою - ФОП ОСОБА_2, яка не є учасником справи.
Згідно частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, необхідним є роз'яснити позивачу, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
З огляду на викладене, позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
У даному випадку, позивачем оскаржується постанова відповідача, згідно якої на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 111690,00 грн., а тому з урахуванням наведеного, заявлена позовна вимога є вимогою майнового характеру.
Таким чином, за подання до суду вказаної позовної заяви, що містить вимогу майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1116,90 грн.
При цьому, позивачем до позовної заяви не додано належних документів про сплату судового збору за подання до суду означеного позову.
Загалом, одночасно із позовною заявою позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, за приписами норм вказаної статті відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердженності цих обставин належними доказами.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Більш того, доцільним є зазначити, що поряд із посиланням на майновий стан позивача через відсутність коштів для сплати судового збору станом на дату звернення до суду з даним позовом останній у даному випадку не навів жодних обставин та не надав належних доказів, які б давали суду обґрунтовані підстави вважати, що до ухвалення судового рішення позивач матиме можливість сплатити цей судовий збір.
Отже, оскільки клопотання позивача не містить достатніх обґрунтувань про неможливість сплати судового збору і таке не підтверджено жодними доказами (зокрема, не надано суду довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідки з банків про рух готівкових коштів на таких рахунках, доказів відсутності на них коштів тощо), тому суд не приймає доводи ФОП ОСОБА_1 для відстрочення сплати судового збору та вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити повністю.
Таким чином, відсутність, окрім іншого, документа про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду із позовом.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вважаю, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Залишити без руху позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п'ять днів з дня отримання ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Сподарик Н.І.