31 серпня 2018 року м.Київ справа № 810/3132/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач або ОСОБА_1Т.) з позовом до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області в оформленні та направленні до Київської обласної державної адміністрації подання про надання ОСОБА_1 статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області оформити та направити подання до Київської обласної державної адміністрації про надання ОСОБА_1 статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1 з видачею відповідного посвідчення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4-ї категорії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 року категорії 4, а тому у відповідності до положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є постраждалим від Чорнобильської катастрофи.
Отже, на думку позивача, питання щодо надання статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії вирішено, що підтверджується наявним посвідченням.
Також, позивач вказує, що згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 20.04.2018 №9007 захворювання позивача пов'язане із впливом аварії на ЧАЕС. Крім цього, з 25.05.2018 позивачу було встановлено першу групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із впливом аварії на ЧАЕС.
Позивач зазначає, що 01.01.2018 звернувся із письмовою заявою до відповідача з метою надання статусу потерпілого внаслідок впливу аварії на ЧАЕС категорії 1.
Проте, як стверджує позивач, листом від 01.06.2018 №348 відповідач відмовив в оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації про надання статусу потерпілого та виготовлення посвідчення категорії 1, оскільки у зв'язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VIII від 28.12.2014 було виключено зону посиленого радіоекологічного контролю та на даний час позивач не проживає на території забрудненої зони.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду, оскільки відповідною довідкою та експертним висновком встановлено причинний зв'язок хвороби позивача із впливом аварії на ЧАЕС, він проживає з 1982 року на території зони посиленого радіоекологічного контролю, а отже є всі підстави для направлення Управлінням соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації відповідного подання.
Відповідач позов не визнав та надав суду заперечення на позов, в яких зазначає, що причинний зв'язок захворювання з наслідками Чорнобильської катастрофи позивачу було встановлено на підставі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, яке було видане Київською обласною державною адміністрацією 16.03.1993. Крім цього, довідка МСЕК про встановлення позивачу першої групи інвалідності, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС, видана 25.05.2018, а відповідний експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України виданий 20.04.2018.
У той же час, як вказує відповідач, статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та відповідне посвідчення діє на час постійного проживання або роботи чи постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контрою.
Разом з цим, у зв'язку із прийняттям Закону України “Про внесення змін та визнанням такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VIII від 28.12.2014, який набрав чинності з 01.01.2015, виключено абз.5 ч.2 ст. 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме, виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, а також виключено статтю 2 (визначення категорій зон радіоактивного забруднення) та 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4) Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС).
Отже, як стверджує відповідач, з 01.01.2015 позивач не проживає на території забрудненої зони та до потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії не належить, а посвідчення потерпілого від ЧАЕС категорії 4 фактично втратило чинність.
Таким чином, на думку відповідача, в Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації відсутні законні підстави для оформлення подання до Київської облдержадміністрації щодо видачі позивачу посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 відкрито спрощене провадження у справі № 810/3132/18 без проведення судового засідання.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії МЕ №263922, виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області 01 березня 2003 року (а.с.11-12).
Відповідно до вищевказаного паспорта серії МЕ №263922 ОСОБА_2 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 19 листопада 1982 року по теперішній час (а.с.11 зворотній бік).
26 березня 1993 року Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення серії В-І №880274 громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 - 01.01.1993 (категорія 4) (а.с.10).
Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 20.04.2018 №9007 на засіданні №55 від 12.04.2018 за результатами розгляду звернення позивача та наданої згідно Переліку та зареєстрованої в ЦМЕК 26.03.2018 документації на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, встановлено основний діагноз: «ОСОБА_3 шлунку, T4aN1M0, ст. ІІІ-А, кл. гр. 4 (С16.0)». Згідно експертного висновку захворювання ОСОБА_1 пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС (а.с.13).
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК Обласної спеціалізованої МСЕК від 29.05.2018 серії АВ №1042147 позивачу з 25.05.2018 встановлено першу групу інвалідності підгрупи Б довічно та зазначено причину інвалідності - захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.14).
Судом встановлено, що 01.06.2018 позивач звернувся до начальника Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації із заявою з доданими документами (вх. №13 від 01.06.2018), в якій просив видати посвідчення категорії 1 та надати статус потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС категорії 1 (а.с.25).
Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації, розглянувши звернення позивача від 01.06.2018 щодо видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, надало відповідь листом № 348 від 01.06.2018 (а.с.16-17).
У вищевказаному листі № 348 від 01.06.2018 відповідач повідомив, що причинний зв'язок захворювання з наслідками Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 було встановлено на підставі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серія В-І №880274, яке було видане Київською облдержадміністрацією 26.03.1993. Довідка МСЕК про встановлення позивачу першої групи (підгрупа Б) інвалідності, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС серії АВ №1042147, видана 25.05.2018.
Як вказав відповідач, документом, що підтверджує статус громадян є посвідчення відповідної категорії.
При цьому, статус потерпілого від Чорнобильської АЕС 4 категорії та відповідне посвідчення діє на час постійного проживання або роботи чи постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контрою.
Разом з цим, прийнятим Законом України “Про внесення змін та визнанням такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VIII від 28.12.2014, який набрав чинності з 01.01.2015, виключено абз.5 ч.2 ст.2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме, виключено зону посиленого радіоекологічного контролю.
Таким чином, відповідач у листі №348 від 01.06.2018 повідомив, що Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації не має правових підстав для оформлення подання до Київської облдержадміністрації щодо надання позивачу статусу потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.
При цьому, відповідач звертає увагу, що поновлення розгляду порушеного питання щодо видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих категорії 4, можливе лише за умови внесення відповідних змін до чинного законодавства України.
Не погоджуючись із відмовою відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_2 з 19 листопада 1982 року по теперішній час мешкає за адресою: м. Кагарлик, вул. Черкаська, буд. 16, що підтверджується паспортом позивача серії МЕ №263922, виданим Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області 01 березня 2003 року (а.с.11).
Відтак, обставини справи свідчать, що позивач з 19.11.1982 по теперішній час зареєстрований та постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, яке постановою Кабінету Міністрів УРСР «Про організацію виконання постанов Верховної ОСОБА_3 Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» №106 від 23.07.1991 було віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Зважаючи на те, що позивач більше 4 років проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю, Київською обласною державною адміністрацією 26 березня 1993 року позивачу було видано посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 - 01.01.1993 (категорія 4) серії В-І №880274 (а.с.10).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначено Законом УРСР від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII, із змінами і доповненнями, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За приписами пункту 4 частини першої статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Зважаючи на те, що позивач постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю, і станом на 1 січня 1993 року проживав у цій зоні не менше чотирьох років, ОСОБА_2, у розумінні Закону №796-XII, безумовно, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Частиною першою статті 65 Закону №796-XII встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - Порядок №51 який був чинним в період виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 6 Порядку №51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Частиною третьою статті 15 Закону №796-XII передбачено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Положення статті 15 Закону №796-XII кореспондують з приписами пункту 10 Порядку №51, відповідно до якого посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 7).
Отже, особи, які станом на 1 січня 1993 року постійно проживали або працювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки, визнаються потерпілими від Чорнобильської катастрофи та мають право на встановлення пільг і компенсацій, передбачених Законом №796-XII.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону №796-XII, до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Частиною першою статті 12 Закону №796-XII передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
З 25 травня 2018 року ОСОБА_1 було встановлено довічно 1 групу інвалідності підгрупи Б внаслідок захворювання, пов'язаного із впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 29.05.2018 серії АВ №1042147 (а.с.14).
Отже, з матеріалів справи вбачається наявність у позивача всіх юридичних підстав для встановлення статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі посвідчення потерпілого 1 категорії, оскільки статтею 14 Закону №796 визначено, що до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії можуть бути віднесені інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, який встановлений, зокрема, обласною спеціалізованою медико-соціальною експертною комісією.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №802/1445/17-а (№К/9901/1750/17), яка відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Підставою звернення позивача до суду із цим позовом є саме відмова відповідача у направленні документів до Київської обласної державної адміністрації для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення.
Відмовляючи у направленні документів до Київської обласної державної адміністрації для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідач посилається на Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 № 791а-XII та, зокрема, зону посиленого радіоекологічного контролю, в тому числі місто Кагарлик, виключено з числа зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, з приводу чого суд зазначає таке.
Абзацом третім пункту 10 Порядку №51 передбачено, що видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Отже, до функцій відповідача входить складання та направлення подання до Київської обласної державної адміністрації на підставі отриманих документів.
Відмовляючи позивачу в оформленні подання для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідач діяв з перевищенням своїх повноважень, оскільки в його компетенцію відповідно до чинного законодавства входить лише функція прийняття необхідного пакету документів та підготовка подання до Київської обласної державної адміністрації, яка, у свою чергу, має повноваження приймати рішення щодо надання особі статусу постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС або відмови у такому статусі.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області в оформленні та направленні до Київської обласної державної адміністрації подання про надання ОСОБА_1 статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача оформити та направити подання до Київської обласної державної адміністрації про надання ОСОБА_1 статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1 з видачею відповідного посвідчення, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 ОСОБА_3 Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою ОСОБА_3 Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувана відмова відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача оформити та направити відповідне подання до Київської обласної державної адміністрації про надання ОСОБА_1 статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 з видачею відповідного посвідчення.
При цьому, суд зазначає, що у період розгляду справи судом, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян” від 11 липня 2018 р. № 551, якою, зокрема, затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян.
Суд звертає увагу, що вищевказана постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 набрала чинності з 25.07.2018.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої пункту 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 (далі - Порядок №551), посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Згідно з частиною п'ятою пункту 11 Порядку №551 рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що у відповідача були наявні законні підстави для оформлення та направлення подання до Київської обласної державної адміністрації про надання позивачу статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської категорії 1 та видачі відповідного посвідчення.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б свідчили про правомірність відмови в оформленні та направленні подання до Київської обласної державної адміністрації про надання позивачу статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської категорії 1 та видачі відповідного посвідчення, не надав.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено судом, позивач відповідно до пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення до суду) звільнений від сплати судового збору, витрати позивача, пов'язані з залученням свідків та проведенням експертиз також відсутні, отже, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення, яка викладена у листі №348 від 01.06.2018.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області оформити та направити подання до Київської обласної державної адміністрації для встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення.
4. Встановити для Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області строк для надання суду звіту про виконання судового рішення - 10 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного тексту рішення - 31.08.2018 р.
Суддя Кушнова А.О.