10 вересня 2018 року № 826/12540/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 02.10.2017 звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва надати копію протоколу зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2017 року з підписами суддів, які взяли участь у таких зборах, а також копію рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року із зазначенням переліку суддів, які взяли участь у таких зборах.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Так, 02 вересня 2017 року він звернувся із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати копію протоколу зборів суддів Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2017 року із підписами суддів, які брали участь у таких зборах.
Окружним адміністративним судом м. Києва 08 вересня 2017 року йому надіслана відповідь вих. № 02.2-18/1277/17, якою відмовлено у задоволенні запиту, оскільки запитувана інформація не є публічною у розумінні ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Також позивач зазначив, що 12 вересня 2017 року він знову звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати копію рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2017 із зазначенням переліку суддів, які взяли участь у таких зборах.
Окружним адміністративним судом м. Києва 14 вересня 2017 йому була надана відповідь вих. № 02.2-18/1313/17, якою відмовлено у задоволенні його запиту, оскільки запитувана інформація не є публічною у розумінні ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Позивач, вважаючи відмову відповідача надати запитувану інформацію неправомірною, звернувся за захистом свої прав до суду.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки запитувана позивачем інформація не є публічною у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», більш того, вона є службовою інформацією та відноситься до інформації з обмеженим доступом, а тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу у задоволенні запиту.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2017 відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2017 дану справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 дану справу прийнято до провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 закрито підготовче провадження та вирішено розгляд справи по суті здійснювати у порядку письмового провадження
Судом встановлено, що 29 травня 2017 року відбулись збори суддів Окружного адміністративного суду міста Києва. Єдиним питанням порядку денного зборів було обговорення зміцнення незалежності суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, захист їх професійних інтересів, у тому числі захист від втручання в їх діяльність. За результатом обговорення питання зборами суддів прийнято рішення звернутись до Вищої ради правосуддя та Ради суддів України з відповідним зверненням.
Листом щодо втручання у діяльність суду та здійснення тиску працівниками НАБУ на суддів Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2017 № 02.2-20/696/17 Окружний адміністративний суд м. Києва звернувся до Голови Вищої ради правосуддя.
Позивач 02 вересня 2017 року звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати копію протоколу зборів суддів Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2017 року із підписами суддів, які брали участь у таких зборах.
Окружним адміністративним судом м. Києва 08 вересня 2017 року позивачу надіслана відповідь за № 02.2-18/1277/17, якою відмовлено у задоволенні запиту, оскільки запитувана інформація не є публічною у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» та надано копію листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2017 № 02.2-20/696/17.
Позивач 12 вересня 2017 року знову звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати копію рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2017 року із зазначенням переліку суддів, які взяли участь у таких зборах.
Окружним адміністративним судом м. Києва 14 вересня 2017 була надана йому відповідь за № 02.2-18/1313/17, якою відмовлено у задоволенні запиту, оскільки запитувана інформація не є публічною у розумінні ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та повторно надано копію листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2017 № 02.2-20/696/17
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено йому у наданні публічної інформації, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли, суд зазначає наступне.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною другою статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Визначення порядку здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом, та інформації, що становить суспільний інтерес встановлено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Пунктом 4.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10, на яку позивач посилався у направлених до суду запитах на отримання публічної інформації, зазначено, що суди повинні мати на увазі, що організаційне забезпечення роботи суду, у тому числі ведення судової статистики, вирішення кадрових питань, здійснення діловодства, забезпечення роботи автоматизованої системи документообігу в суді, узагальнення судової практики, є владними управлінськими функціями, а тому інформація стосовно реалізації цих функцій охоплюється поняттям публічної інформації і надається відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Статтею 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
Відповідно до ст. 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя.
До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність;
3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;
5) призначення суддів Конституційного Суду України;
6) обрання суддів до складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 127 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з'їзд суддів України.
Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду (а у передбачених цим Законом випадках - апеляційної палати вищого спеціалізованого суду), Пленум Верховного Суду;
2) Раду суддів України;
3) з'їзд суддів України.
Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.
Статтею 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечу захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
Отже, реалізація закріплених повноважень здійснюється зборами суддів шляхом прийняття колективних рішень, які за своєю правовою природою є актами, які регулюють внутрішню діяльність суду.
Збори суддів суду діють на підставі Положення про збори суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, затвердженого рішенням зборів суддів від 21.07.2015 зі змінами від 23.05.2017 (далі - Положення).
Згідно з пунктом 1.1. Положення збори суддів Окружного адміністративного суду міста Києва - зібрання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
До завдань зборів суддів належить, зокрема, вирішення питань щодо зміцнення незалежності суду, суддів, захист від втручання в їхню діяльність (пункт 1.4. Положення).
Окрім іншого, збори суддів розглядають повідомлення суддів про втручання в їх діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
Згідно пунктів 3.22., 3.23., 3.28., 3.43., 3.46. Положення у голосуванні беруть участь лише судді цього суду, які присутні на зборах. Присутніми на зборах вважаються судді, які зареєстровані у реєстраційному списку. Голосування є особистим. Кожний суддя має один голос.
Рішення зборів приймають більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, якщо інше не передбачено законодавством.
При відкритому голосуванні суддя визначає свою позицію шляхом підняття руки «за», «проти» чи «утримався». Підрахунок голосів здійснює секретар зборів.
Прийняте за наслідками голосування рішення зборів підписується головуючим на зборах та секретарем зборів.
Протокол зборів складається у письмовій формі та має містити: назву зборів, дату і місце їх проведення; відомості про кількість суддів, які працюють в суді на день проведення зборів; відомості про кількість суддів, які присутні на зборах; відомості про розгляд організаційних питань (відкриття засідання, наявність кворуму, обрання головуючого на зборах та секретаря зборів, затвердження порядку денного, затвердження регламенту виступів тощо); зазначення доповідача з кожного питання, суть питання, стислий перебіг обговорення, а також результати голосування та прийняте рішення. Протокол зборів складається в повному обсязі в п'ятиденний термін з дня проведення зборів, і підписується головуючим на зборах та секретарем зборів. Протокол зборів та додані до нього матеріали зборів секретарем зборів передаються до архіву суду та зберігаються в архіві суду постійно.
Таким чином, у рішенні зборів суддів та протоколах відсутні підписи присутніх на зборах суддів та їх поіменного переліку (такі персональні дані суддів містяться лише в реєстраційних списках), у тому числі відсутні дані щодо того, хто і як з присутніх проголосував «за» чи «проти» поставленого на голосування питання.
Крім того, відповідно до пункту 10 Тимчасовою переліку відомостей, що становлять службову інформацію та які можуть міститися в документах з організації діяльності місцевих та апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.10.2012 року № 138, до такого переліку віднесені відомості, що можуть міститися в документах суду, зокрема, щодо організації та діяльності органів суддівського самоврядування з питань внутрішньої діяльності суду (протоколи зборів суддів: протоколи оперативних нарад тощо).
На підставі зазначеного Типового переліку наказом Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2012 № 35/з затверджено перелік відомостей, що становлять службову інформацію та які можуть міститися в документах з організації діяльності суду, згідно з яким до них віднесено відомості, зокрема, щодо організації та діяльності органів суддівського самоврядування з питань внутрішньої діяльності суду (протоколи зборів суддів; проколи оперативних нарад тощо).
Таким чином, рішення (протоколи) зборів суддів відносяться до службової інформації, а відтак, належать до інформації з обмеженим доступом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту , крім іншого, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Також слід зазначити, що фактичною реалізацією прийнятого зборами суддів Окружного адміністративного суду м. Києва 29.05.2017 рішення є лист від 29.05.2017 № 02.2-20/696/17, копія якого, у свою чергу, двічі була направлена позивачу.
Крім того, суд звертає увагу, що у своїх запитах про надання публічної інформації позивач наполягає на повідомленні переліку суддів, які брали участь у зборах, що дає підстави вважати, що метою зазначених запитів було встановлення прізвищ суддів, які брали участь у зазначених зборах.
Пунктом 6.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 передбачено, що при визначенні того, чи є суспільний інтерес в отриманні інформації, суди повинні враховувати наступне.
З урахуванням положень частини другої статті 29 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657- XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-ХІІ) предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. Перелік видів інформації, що може бути предметом суспільного інтересу, не є вичерпним.
Таким чином, оцінюючи конкретну інформацію на предмет наявності суспільного інтересу до неї, суди повинні застосовувати певні критерії.
Так, наприклад, інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє, зокрема, інформуванню про діяльність органів публічної влади (державних органів, органів місцевого самоврядування), про їхні внутрішні правила, організацію роботи тощо; виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов'язків, дискримінації за будь-якою ознакою.
При цьому, лише дуже серйозні доводи на користь суспільного інтересу в розголошенні інформації можуть переважити можливу шкоду інтересам захисту права на невтручання в особисте життя та захисту персональних даних.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем у запитах щодо надання переліку суддів не наведено мети отримання такої інформації, не зазначено в чому полягає суспільний інтерес та яким чином саме перелік суддів, які брали участь у зборах, буде сприяти дискусії з питань, що хвилює суспільство.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Окружний адміністративний суд м. Києва, надаючи відповіді на запити позивача на доступ до публічної інформації від 02.09.2017 та від 12.09.2017, діяв на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.