83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.06.07 р. Справа № 40/116
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Пальчак О.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області м. Донецьк
до відповідача комунального підприємства "Тепломережа" м. Донецьк
про стягнення 2083 грн. 37 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Євстіфєєва Н.Ф. - юрисконсульт
від відповідача: не прибув
У зв'язку з складністю спору з метою усунення порушення державних інтересів, за клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір було вирішено у більш тривалий строк ніж передбачено частиною першою ст. 69 ГПК України.
Суть спору:
Заявлені вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1997 грн.36 коп. по орендної платі та пені в сумі 86 грн.01 коп. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого державного майна № 2211/2005р. від 10.11.05р.
Відповідач позов не визнав мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:
- докази у справі підтверджують те, що він повністю розрахувався зі позивачем по орендної плати за приміщення, однак у зв'язку з тим, що грошові кошти потрапляли помилково не на той рахунок (реквізити у розрахункових документах були вказані ДПТУ-№124 невірно), тому не надходили на розрахунковий рахунок Фонду державного майна;
- щодо нарахування пені, то вважає за необхідне звільнити від її нарахування, оскільки в його діях відсутня вина;
- крім того, повідомив суд про важке фінансове становище його підприємства, наявність перед ним дебіторської заборгованості населення за споживчі послуги теплопостачання, кредиторської заборгованості, є підставою для звільнення його від нарахування пені або зменшення її на 80 відсотків, оскільки порушення не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 10.11.05р. між регіональним відділенням Фонду державного майна по Донецької області, далі Орендодавець та комунальним підприємством "Тепломережа, далі Орендар було укладено договір оренди № 2211/2005р. нерухомого майна.
Відповідно до п.1.1 укладеного договору та додатка до нього №2 Орендодавець 10.11.05р. за актом прийому-передачі передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення на першому поверсі будівлі ПТУ - №124, загальною площею 79,82 м.кв., які розташовані за адресою м. Донецьк, вул. велика Магістральна,7.
Нежитлові приміщення знаходяться на балансі професійно - технічного училища №124 (балансоутримувач, з метою розташування пункту прийму громадян на виконання умов договору).
За приписами підпунктами 5.1, 5.3 пункту п'ятого договору Орендар повинен використовувати майно по цільовому призначенню, забезпечити його зберігання, запобігати пошкодженню.
Підпунктом 3.5 пункту п'ятого договору сторони передбачили розмір пені та її індексації, розмір, який не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБ України, а також порядок стягнення її на випадок прострочення виконання зобов'язань на користь державного бюджету.
Згідно наданого розрахунку сума пені на час подання позовної заяви складає за період з 02.09.06р до 01.03.07р. 86 грн. 01 коп., яку позивач намагається стягнути.
Підпунктам 9.1 пункту 9 договору передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору згідно чинного законодавства України.
До прийняття рішення по справі, позивач використовуючи своє право передбачене ст.22 ГПК України уточнив розрахунок пені, яка за період з 25.09.06р. по 25.02.07р. складає 52 грн.67 коп., яку позивач намагається стягнути.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд дійшов до висновку про те, що:
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Частина 2 ст. 9 ЦК України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.
Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закон України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями, далі Закон 1.
Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст.180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Відповідно до вимог ст.ст. 173, 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Свої зобов'язання відповідач своєчасно не виконав, орендну плату згідно вимог ст. 286 ГК України та умов договору не сплатив.
Однак як свідчать розрахункові документи у справі відповідач перерахував позивачеві борг в сумі 1997 грн. 36 коп., однак після звернення кредитора з позовом і цей факт підтверджено представником позивача у судовому засіданні.
За такими обставинами провадження у справі відносно стягнення основного боргу в сумі 1997 грн. 36 коп. підлягає припиненню за ознаками п. 11 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Оскільки мало місце несвоєчасне виконання основного зобов'язання, позов щодо стягнення з відповідача пені, як додаткової вимоги, також обґрунтовано. Тому слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету пеню в сумі 52 грн.67 коп.
Державне мито та збір на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач у встановленому порядку звільнений стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог згідно вимог ст.ст.44,49 ГПК України, оскільки відповідач не звільнений їх сплати.
Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. Представник позивача надав згоду на оголошення скороченого тексту судового рішення.
Щодо клопотання відповідача про зменшення пені на 80 відсотків або звільнення його від її сплати цілком, необґрунтовано за наступними обставинами:
- цілком звільнити від сплати неустойки(штрафу та пені сторону, що порушила зобов'язання, незважаючи не те, що пункт 3 статті 83 ГПК України такого права суду не дає;
- чинне законодавство, зокрема статті 552 ЦК України та 233 ГК України, надає господарському суду право, однак не обов'язок, зменшувати розмір відповідальності боржника, якщо невиконання або неналежне виконання зобов'язання виникло з вини обох сторін, або кредитор навмисно чи необережності сприяв збільшенню розміру збитків, а також не вжив заходів до їх зменшення;
- відповідно до цих вимог господарський суд має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;
- вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суддя повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, що заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків;
- підприємство позивача належить до центральних органів державного сектору управління і є той установою, яка здійснює контроль за надходження грошових коштів до бюджету від проведення процесу приватизації, відшкодування плати за оренду державного майна суб'єктами господарювання, виходячи зі предмету та цілі його діяльності;
- суд не вважає, що даний випадок є винятковим, тому не має на його розсуд підстав для звільнити підприємства відповідача від стягнення неустойки у повному обсязі або зменшити її до 80 відсотків зі урахуванням вимог статті 42 ГК України;
- наявність вини у діях відповідача підтверджено фактичними обставинами справи та доказами на їх підтвердження.
Таким чином, у задоволенні клопотання відповідача щодо звільнення від стягнення пені цілком або зменшення її до 80 відсотків слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 526, 552, 599, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 55, ст. ст. 174, 188, 202, 233, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 27, 44, 49, 69, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, частиною другої ст. 85, ГПК України, суд,
1.Провадження у справі щодо стягнення боргу в сумі 1997 грн. 36 коп. припинити.
2.Стягнути з комунального підприємства "Тепломережа, 83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 109, ід. код 05473192, р/р 260083016111255 у Куйбишевському відділенні ПІБ, МФО 334408, на користь:
- державного бюджету (р/р 31111093700008, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080200, ід. код 34687001, одержувач - УДК у Куйбишевському районі м.Донецька ГУДКУ у Донецькій області, ід.код 34687187), пеню в сумі 52 грн. 67 коп., видавши наказ;
- державного бюджету України держмито в сумі 100 грн. 36 коп., видавши наказ та надіславши його для виконання у ДПА у Донецькій області;
- державного бюджету м. Донецька Ворошиловський р-н, ід. код 34686537, р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, збір на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116 грн. 36 коп., видавши наказ.
3.У задоволенні позовних вимог щодо стягнення решти частини пені в сумі 33 грн. 34 коп. відмовити.
4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення, оформленого згідно вимог ст.84 ГПК України, - 27.06.07р.
Суддя