Рішення від 07.09.2018 по справі 182/5031/18

Справа № 182/5031/18

Провадження № 2/0182/2773/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності у порядку спадкування за законом, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3, яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Після смерті матері відкрилась спадщина на двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.04.2009 року. За своє життя на випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіту не залишила. Вона є спадкоємцем за законом першої черги. Інших спадкоємців а ні за законом, а ні за заповітом у неї не має. Для оформлення своїх спадкових прав в грудні 2017 року вона звернулась до Другої Ні­копольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 та видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Але постановою державного нотаріуса від 23.05.2018 року за № 2038/02-31 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Для вирішення цього питання Друга Нікопольська державна нотаріальна контора за­пропонувала їй звернутись до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Останні місяці свого життя мати тяжко хворіла та вже не вставала з ліжка. Вона повністю взяла на себе обов'язки щодо утримання та надання допомоги матері, яка перебувала в без­порадному стані. Хоча реєстрація її місця проживання залишалась за адресою: АДРЕСА_1, її постійним фактичним міс­цем проживання була і є саме квартира АДРЕСА_2, яка належала її матері на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. На день смерті матері, тобто, на час відкриття спадщини, вона постійно фактично мешкала разом з нею за адресою: АДРЕСА_2. Зважаючи на цю обставину, вважає, що спадщину прийнято нею шляхом постій­ного проживання з померлою на час відкриття спадщини. Саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою реєстрації спадкодавця. Адже, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнарод­ними договорами України, або підставою для їх обмеження. Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини вона не заявила про свою відмову від спадщини, а, отже, згідно з ч.З ст.1286 Цивільного кодексу України, вона як спадкоємець за за­коном вважається такою, що її прийняла. З цієї причини вона не зверталась в шестимісячний строк з дня смерті матері до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. На даний час вона продовжує проживати в материній квартирі, слідкувати за її технічним ста­ном. Але оформити спадок через нотаріальну контору не має можливості, в зв'язку з про­пуском строку. За таких обставин, виходячи з приписів ст.16 ЦК України, це право підлягає захисту в судовому порядку. За таких обставин звернулась до суду.

В судовому засіданні позивачка на задоволенні позовних вимог наполягала і просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти задоволення позову не заперечував (а.с.З6).

Вислухавши позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру.

Згідно з ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1270 ЦК України, спадкоємець повинен протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Прийняти спадщину можливо або фактичним прийняттям або звернутися до суду.

Згідно Постакнови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», будь-яка особа, яка постійно про­живала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину. В п.23 Пленуму зазначено, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звер­нутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_3 (а.с.7, 21-22), яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Після смерті матері відкрилась спадщина на двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.04.2009 року (а.с.9-10, 12-1З, 19). За своє життя на випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіту не залишила. Позивачка є спадкоємцем за законом першої черги (а.с.6, 8). Для оформлення своїх спадкових прав в грудні 2017 року позивачка звернулась до Другої Ні­копольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 та видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.26). Але постановою державного нотаріуса від 23.05.2018 року за № 2038/02-31 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій та за­пропоновано звернутись до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с.11, З4). Останні місяці життя матері, яка тяжко хворіла та вже не вставала з ліжка, позивачка проживала разом з мамою в спірній квартирі, повністю взяла на себе обов'язки щодо утримання та надання допомоги матері, хоча реєстрація місця проживання позивачки залишалась за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6). Однак, постійним фактичним міс­цем проживання позивачки була і є спірна квартира АДРЕСА_2 (а.с.З8). На день смерті спадкодавиці, тобто, на час відкриття спадщини, позивачка постійно фактично мешкала разом із спадкодавицею за адресою: АДРЕСА_2.

Даний факт в судовому засіданні підтвердили й свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Так, свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона є сусідкою позивачки,в них балкони поруч. Знає позивачку років 5-7. З того часу, як позивачка стала часто з»являтись в своєї хворої мами, а потім взагалі переїхала жити до неї. Спочатку її сусідкою була мама ОСОБА_1. Але років зо 2 мама позивачки померла і ОСОБА_1 залишилась жити в квартирі по сусідству сама.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є сусідкою позивачки по під»їзду. Знає позивачку з 2014 року, коли вона переїхала в спірну квартиру до своєї матері ОСОБА_3. ОСОБА_1 переїхала до матері коли та захворіла. Після смерті матері ОСОБА_1 продовжує проживати в материній квартирі.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.04.2009 року, у порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області (м.Кривий Ріг) до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал