Справа № 222/404/18
Провадження № 2-а/222/10/2018
10 вересня 2018 року Володарський районний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,
з участю секретаря Темір В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське справу адміністративного судочинства за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_4 управління Національної поліції в Донецькій області в якому просить скасувати постанову серії АР № 894880 від 10.03.2018 року винесену інспектором Кухтіним О.М. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. та постанову серії ЕАА № 319052 від 10.03.2018 року винесену інспектором Макмак А.П.про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що згідно оскаржуваної постанови серії АР № 894880 від 10.03.2018 року водій ОСОБА_1 10.03.2018 року о 00-10 год. рухаючись у м. Маріуполі по вул. Карпова, 164 керуючи транспортним засобом МАЗ 64226 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом ВАРЗ 9996 д/н НОМЕР_2 повна маса ТЗ 29 тон, порушив вимогу дорожнього знаку 3.15, рух ТЗ маса якого перевищує 15 т. заборонено, а саме здійснив рух в зоні його дії, чим порушив п.33 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків. Проте з зазначеним порушенням він не згоден, оскільки дійсно в зазначений час, він рухаючись в м. Маріуполі перед виїздом на проспект Карпова помітив дорожній знак, який було зафарбовано. Виїхавши на проспект Карпова він одразу опинився на перехресті де побачив дорожній знак 3.15 ПДР України. Оскільки маса його транспортного засобу перевищувала 15 тон він мав зупинитися, але змоги на це не було, так як він перекрив би проїзд іншим транспортним засобам, в зв'язку з чим він на виконання вимог п.п. «д» п. 2.3 ПДР закінчив маневр та зупинився одразу після знаку 3.15 ПДР України.
Між тим інспектор поліції притягаючи його до адмінвідповідальності, не з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахував дані про особу, яка притягується до адмінвідповідальності, та при розгляді справи допустив ряд інших процесуальних порушень, що призвело до порушення його прав, зокрема інспектор не повідомив суть порушення, склав оскаржувану постанову без його участі, утримуючи документи вимусив підписати оскаржувану постанову, розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу чим не дав можливості підготуватися до її розгляду та звернутися до адвоката, також інспектор не представився, не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснив права та обов'язки, не оголосив постанову про адміністративне правопорушення, не заслухав осіб, які беруть участь в розгляді справи, не дослідив докази та не надав можливості заявити жодних клопотань або надати пояснення чи заперечення.
З огляду на наведені обставини вважає, що постанова серії АР № 894880 від 10.03.2018 року винесена незаконно, а тому підлягає скасуванню.
Також зазначив, що той самої ночі 10.03.2018 року, але вже о 01-47 год., після складання першої постанови він продовжив рух у напрямку покидання дії знаку 3.15 ПДР, проте був знову зупинений, але вже іншим патрулем поліції, яким була винесена постанова серії ЕАА № 319052 від 10.03.2018 року за тих самих підстав, тобто фактично його було притягнуто до відповідальності за одне й те саме правопорушення двічі, що не відповідає положенням ст. 61 Конституції України та п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП, та як наслідок тягне скасування зазначеного прийнятого рішення.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 20.03.2018 року по вищевказаній адміністративній справі відкрито провадження та прийнято адміністративний позов до розгляду.
29.03.2018 року відповідачем ОСОБА_4 управлінням Національної поліції в Донецькій області надано відзив в якому останній вважає себе неналежним відповідачем по справі та просить замінити первісного відповідача на належного.
Ухвалою суду від 24.04.2018 року зі згоди сторони позивача замінено первісного відповідача по справі ОСОБА_4 управління Національної поліції в Донецькій області на належних відповідачів інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 про що повідомлено останніх.
Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з вищезазначених підстав саме до замінених відповідачів по справі інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 та наполягав на їх задоволенні. Також суду пояснив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, при розгляді адміністративної справи інспектором були порушені його права, не взяті до уваги жодні докази, а також враховуючи, що він на місці зупинки вину у вчиненні адмінправопорушення не визнавав, інспектор мав скласти протокол, а не виносити постанову, що також є порушенням норм діючого законодавства. Крім цього пояснив, що він рухався дорогою в зоні дії знаку 3.15, бо об'їзна дорога має ями, яки загрожували перекиду його автомобілю, а відповідно і його життю та здоров'ю, а тому він мав право відступити від вимог дорожніх знаків, що виключає його відповідальність.
Відповідач інспектор роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про дату, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позовні вимоги сторони позивача є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки на їх підтвердження останнім не надано жодних доказів. Також зазначив, що під час патрулювання 10.03.2018 року по пр. Карпова біля будинку, 165 близько 00-10 год. ним було помічено транспортний засіб МАЗ 55111 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом ВАРЗ 9996 д/н НОМЕР_2, водій якого не виконав вимогу дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса, яких перевищує 15 тон, заборонено», а саме здійснив рух в зоні його дії, внаслідок чого зазначений транспортний засіб було зупинено. Під час розгляду справи про адмінправопорушення він як інспектор поліції представився водію ОСОБА_1, та останньому було доведено суть скоєного правопорушення, встановлено його особу, встановлено масу транспортного засобу, яка в два рази перевищувала допустиму, також ОСОБА_1 були роз'ясненні його права. За наслідками розгляду адміністративної справи, встановивши факт адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_1 на останнього, на місці, було складено оскаржувану постанову, яку під підпис він особисто добровільно отримав. Всі зазначені обставини підтверджуються відеозаписом. Таким чином ніяких прав особи, яка притягується до адмінвідповідальності порушено не було. Крім цього, порушник не заперечував, що бачив знак 3.15, та визнав, що маса його транспортного засобу перевищувала 15 тон. Його незгодою з пред'явленим звинуваченням була та обставина, що об'їзна дорога має ями, а тому він має право відступати від вимог дорожніх знаків, проте докази з цього приводу відсутні. Крім цього вважає, що розгляд адмінсправи на місці вчинення ОСОБА_1 правопорушення відповідає вимогам діючого законодавства, а тлумачення норм КУпАП на які посилається позивач в позовній заяві не відносяться до норми закону, яка діє на даний час. Таким чином враховуючи, що доводи сторони позивача на які він посилається як на підставу задоволення позовних вимог не підтверджені доказами, а факт порушення останнім ПДР України та правомірності дій інспектора підтверджується відеозаписом вважає, що підстави для задоволення позову відсутні. Крім цього відповідач у відзиві просив суд розглянути справу без його участі та додав оптичний диск з відеозаписом.
Відповідач інспектор роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Про дату, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позовні вимоги сторони позивача є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки на їх підтвердження останнім не надано належних та допустимих доказів. Також зазначив, що під час патрулювання 10.03.2018 року по пр. Карпова біля будинку, 165 близько 01-19 год. ним було помічено транспортний засіб МАЗ 55111 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом ВАРЗ 9996 д/н НОМЕР_2, водій якого не виконав вимогу дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса, яких перевищує 15 тон, заборонено», а саме здійснив рух в зоні його дії, внаслідок чого зазначений транспортний засіб було зупинено. Зазначені обставини підтверджуються наявним відеозаписом з реєстратора встановленого в службовому автомобілі патрульного. Також було встановлено, що напередодні 10.03.2018 року о 00-10 год. ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення вимоги знаку 3.15 ПДР України, а тому правопорушення ним було вчинено двічі. Під час розгляду справи про адмінправопорушення він як інспектор поліції представився водію ОСОБА_1, та останньому було доведено суть скоєного правопорушення, встановлено його особу, встановлено масу транспортного засобу, яка в два рази перевищувала допустиму, також ОСОБА_1 були роз'ясненні його права. За наслідками розгляду адміністративної справи, встановивши факт адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_1 на останнього, на місці, було складено оскаржувану постанову, яку під підпис він особисто добровільно отримав. Всі зазначені обставини також підтверджуються відеозаписом. Таким чином ніяких прав особи, яка притягується до адмінвідповідальності порушено не було. Крім цього, порушник не заперечував, що бачив знак 3.15, та визнав, що маса його транспортного засобу перевищувала 15 тон. Його незгодою з пред'явленим звинуваченням була та обставина, що об'їзна дорога перекопана, проте докази з цього приводу відсутні. Крім цього вважає, що розгляд адмінсправи на місці вчинення ОСОБА_1 правопорушення відповідає вимогам діючого законодавства, а тлумачення норм КУпАП на які посилається позивач в позовній заяві не відносяться до норми закону, яка діє на даний час. Таким чином враховуючи, що доводи сторони позивача на які він посилається як на підставу задоволення позовних вимог не підтверджені доказами, а факт порушення останнім ПДР України та правомірності дій інспектора підтверджується відеозаписом вважає, що підстави для задоволення позову відсутні. Крім цього відповідач у відзиві просив суд розглянути справу без його участі та додав оптичний диск з відеозаписом.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників судового процесу достатніми, суд розглянув справу у відсутність нез'явившихся відповідачів.
Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, відеозапис, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до положень ст. 288 КУпАП постанова посадової особи по справі про адмінправопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАСУ), з особливостями визначеними КУпАП. Виходячи з правового змісту цих вимог законодавства, передбачено, що даний позов розглядається в порядку та відповідно до вимог КАС України, з урахуванням особливостей визначених КУпАП.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 894880 від 10.03.2018 року винесеної інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1визнано винним у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він 10.03.2018 року о 00-10 год. в Донецькій області в м. Маріуполі Кальміуському районі по пр. Карпова, 165 керував транспортним засобом (складом транспортних засобів) МАЗ 64226 д/н НОМЕР_1, ВАР З 9996 д/н НОМЕР_2, порушив вимоги дорожнього знаку 3.15 (рух ТЗ маса яких перевищує 15 тон заборонено), а саме здійснив проїзд з фактичною масою ТЗ 29,62 тони, чим порушив розділ 33 ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Також судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 319052 від 10.03.2018 року винесеної інспектором роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3позивача ОСОБА_1визнано винним у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він 10.03.2018 року о 01-19 год. в м. Маріуполі по пр. Карпова, 165 керуючи транспортним засобом з напівпричепом ВАРЗ 9996 д/н НОМЕР_2 (власник ПРАТ ім. Ілліча) повна маса 29 т., порушив вимоги дорожнього знаку 3,15 (рух ТЗ маса яких перевищує 15 тон заборонено), а саме здійснив рух в зоні його дії чим порушив п. 33 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Розділом 33 ПДР України визначено коло знаків, які є попереджувальні, знаки пріоритету, заборонні, наказові, інформаційно - вказівні, знаки сервісу та таблички.
До заборонніх знаків відноситься знак 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує …т, заборонено», яким забороняється рух транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знакові.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого їх захисника представників і адвоката.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене, як умисно, так і з необережності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливість настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 10.03.2018 року о 00-10 год. в м. Маріуполі Донецької області в Кальміуському районі по пр. Карпова, 165 керуючи автомобілем НОМЕР_3 з напівпричепом ВАР З 9996 д/н НОМЕР_2 загальною вагою 29,62 т. порушив вимоги знаку 3,15 ПДР України (рух ТЗ маса яких перевищує 15 тон заборонено), за що правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Між тим позивачем не заперечується, що він маючи вагу автівки більше ніж 15 тон здійснив на ній рух в межах дії зазначеного знаку, але ним не визнається саме вина у вчинені даного правопорушення.
Як вбачається з дослідженого в ході судового розгляду відеозапису наданого відповідачами, позивач зазначив, що він був вимушений здійснити рух в межах дії зазначеного знаку, оскільки об'їзна дорога є дуже спотворена і рух по ній може загрожувати його життю та здоров'ю, а також попереджувальні знаки перед виїздом на перехрестя звідки можна побачити знак 3,15 були відсутні, а здійснити розворот або іншим чином повернутися не представилося можливим.
Також з відеозапису вбачається, що позивач при розгляді адміністративної справи з метою підтвердження обставини на які він посилається не заявив відповідного зрозумілого, сформульованого, послідовного клопотання, щодо залучення відповідних доказів, як і не клопотав про перенос розгляду адміністративної справи на більш пізніший час з метою надання достатнього часу для представлення необхідних доказів.
Не представив позивач жодних належних доказів і під час розгляду справи в суді, а тому доводи позивача з приводу не навмисного порушення вимог знаку 3,15 є не доведеними та не беруться судом до уваги.
Між тим наданий позивачем фотознімок із зображенням спотворених дорожніх знаків, суд не може прийняти до уваги, оскільки встановити його походження не представляється можливим, тим паче що зі знімку не вбачається на якій ділянці дороги розташовані зазначені знаки та коли і при яких обставинах здійснювалася фотозйомка.
Також слід зазначити, що суд вважає недоведеним доводи позивача з приводу порушення відповідачем - інспектором Кухтіним О.М. при винесенні постанови серії ЕАА № 319052 від 10.03.2018 року процедури розгляду адміністративної справи та порушення прав позивача.
Так з дослідженого відеозапису вбачається, що інспектор Кухтін О.М. перед початком спілкування з водієм, представився, повідомив суть вчиненого правопорушення, роз'яснив останньому його права, вислухав його пояснення, склав оскаржувану постанову, яку проголосив у присутності позивача та запропонував її підписати.
Також з дослідженого відеозапису не вбачається дій відповідача, що є підставою для скасування прийнятого ним рішення.
Між іншим з дослідженого відеозапису слідує, що позивач не просив надати йому час для підготовки до розгляду адміністративної справи, як і не заявляв, а ні письмових, а ні усних клопотань щодо ознайомлення з матеріалами справи, про необхідність скористатися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права, розгляд справи відбувався в його присутності, а дій щодо змушення підписати постанову відносно нього поліцейськими не вживалося.
Доводи позивача з приводу того, що справа була розглянута в порушення ст. 276 КУпАП на місці його зупинки, а не за місцем населеного пункту де вчинено правопорушення не є обґрунтованими, оскільки роз'яснення Конституційного Суду на які посилається позивач стосуються положень КУпАП, які діяли до змін внесених у 2015 році до ст. 258 КУпАП, якою було визначено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу, а після набуття чинності редакції зазначеної статті положення КУпАП в цій частині Конституційним Судом не тлумачилися.
Також безпідставними є доводи позивача з приводу того, що інспектор на місці виніс постанову, а не склав протокол про адмінправопорушення, оскільки положення ч.5 ст. 258 КУпАП обов'язку складання протоколу при розгляді справ щодо правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху не передбачають.
З огляду на вищенаведене позовні вимоги позивача в частині скасування постанови серії АР № 894880 від 10.03.2018 року винесену інспектором Кухтіним О.М. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог позивача про скасування постанови серії ЕАА № 319052 від 10.03.2018 року винесену інспектором Макмак А.П.про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. то вони підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Як вбачається з оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.03.2018 року о 01-19 год. в м. Маріуполі по пр. Карпова, 165 керуючи транспортним засобом з напівпричепом ВАРЗ 9996 д/н НОМЕР_2 (власник ПРАТ ім. Ілліча) повна маса 29 т., порушив вимоги дорожнього знаку 3,15 (рух ТЗ маса яких перевищує 15 тон заборонено), а саме здійснив рух в зоні його дії чим порушив п. 33 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків.
На підтвердження даного правопорушення відповідачем надано відеозапис.
З пояснень позивача вбачається, що після притягнення його до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за правопорушення вчинене 10.03.2018 року о 00-10 год. в м. Маріуполі Кальміуському районі по пр. Карпова, 165 за порушення вимог дорожнього знаку 3.15 (рух ТЗ маса яких перевищує 15 тон заборонено), він продовжив рух і його повторно було зупинено та притягнуто до відповідальності за те саме правопорушення.
Суд погоджується з доводами позивача, оскільки дані ствердження підтверджуються наданим відеозаписом з якого вбачається, що водій на місці повідомив інспектора про притягнення його до адмінвідповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, представив відповідну постанову, проте інспектор на зазначене уваги не звернув.
Крім цього аналіз дослідженого відео дозволяє зробити висновок, що правопорушення позивача було триваючим, і він повторно вимоги забороняючого знаку не порушував, а тому постановою серії ЕАА № 319052 від 10.03.2018 року винесену інспектором Макмак А.П. позивача повторно було притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за якою позивача вже було притягнуто до відповідальності згідно постанови серії АР № 894880 від 10.03.2018 року складену інспектором Кухтіним О.М.
Відповідно п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.
З огляду на вищенаведене постанова серії ЕАА № 319052 від 10.03.2018 року складена інспектором Макмак А.П. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 20, 22, 72, 77, 195, 241-246, 250, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, ст.ст. 1, 7, 222, 251, 278, 280, 283, 288 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 319052 від 10.03.2018 року складену інспектором роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальност і ОСОБА_1 (паспорт: серія ВС, № 538349) за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
В скасуванні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 894880 від 10.03.2018 року складену інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (паспорт: серія ВС, № 538349) за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя Є.О. Подліпенець