10 вересня 2018 року м. Рівне №1740/2207/18
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, законним представником якого виступає ОСОБА_2, до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області та Володимирецького районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій, та вирішуючи питання щодо наявності підстав для повернення позовної заяви,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1, законним представником якого виступає ОСОБА_2 (далі іменується - позивач) до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (далі іменується - відповідач 1) та Володимирецького районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача 1 здійснити паспортний облік ОСОБА_1 за раніше встановленими формами: виключно за прізвищем, іменем та по батькові і відповідно до Закону України «Про громадянство» та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503 від 26.06.1992; зобов'язати відповідача 2 видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України раніше встановленого зразка - у вигляді паспортної книжечки, форма якої затверджена Постановою Верховної Ради України № 2503 від 26.06.1992.
Ухвалою судді від 22.08.2018 позовна заява залишена без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначена ухвала отримана позивачем 31.08.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
04 вересня 2018 року позивачем подана до суду заява на усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено про долучення до матеріалів справи копії адміністративного позову.
Розглянувши подану заяву, суддя зазначає наступне.
Ухвалою судді від 22.08.2018 позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки за результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Зокрема, суддею встановлено, що позивач всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України надав суду копії письмових доказів, не засвідчених у встановленому законодавством порядку. Крім того, позивач у позовній заяві визначив два відповідача, однак копію позовної заяви надав лише одну.
Відповідно до вказаної ухвали від 22.08.2018 судом надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду копії позовної заяви для відповідача 2 та доказів на обгрунтування позовних вимог, засвідчених в установленому порядку.
Проте, законний представник позивача - ОСОБА_2 подала заяву на усунення недоліків позовної заяви разом з копією позовної заяви для відповідача 2 без підпису та дати. Доказів на обгрунтування позовних вимог, засвідчених в установленому порядку, позивач суду не надала, тобто вимоги суду щодо подання засвідчених письмових доказів законний представник позивача - ОСОБА_2 не виконала.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, позивач не усунув недоліки позовної заяви та не подав до суду документи та матеріали, про які йшлося в ухвалі від 22.08.2018 про залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини п'ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)».
Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду. Йому кореспондує обов'язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов'язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід'ємною частиною права на доступ до суду.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.
В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі». Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
Таким чином, у зв'язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1, законним представником якого виступає ОСОБА_2, до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області та Володимирецького районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій - повернути позивачу разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити ОСОБА_1, законним представником якого виступає ОСОБА_2, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію даної ухвали надіслати ОСОБА_1, законним представником якого виступає ОСОБА_2.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Суддя Недашківська К.М.