Справа № 181/886/18
Провадження №3/181/308/18
за справою про адміністративне правопорушення
10 вересня 2018 року смт Межова
Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Юр'єв О.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла від Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка не працює, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, притягнутої по ч.2 ст.184 КУпАП,
14 серпня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 злісно ухиляється від виконання обов'язків, передбачених чинним законодавством щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та навчання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, вживала спиртні напої та залишала дитину зі сторонніми особами саму при цьому розважається зі знайомими.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена, про причини неявки не повідомила.
Скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2018 року, висновком заступника начальника сектору превенції Межівського ВП Синельниківського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, листом сільського голови Кондратюка №605 від 14 серпня 2018 року.
Згідно характеристики виконкому Новопавлівської сільської ради №1630 від 14 серпня 2018 року ОСОБА_1 зарекомендувала себе як особа, яка спілкується з неблагонадійними громадянами, схильна до вживання спиртних напоїв і веде аморальний спосіб життя. До виховання своєї дитини відноситься легковажно.
ОСОБА_1 вчинила правопорушення втретє протягом року: 22 лютого та 22 травня 2018 року притягувалася до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення по ч.2 ст.184 КУпАП.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що належним способом здобуто достатньо доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, оскільки цей факт підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
З огляду на наведене, за загальним положенням, закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності.
Не має зворотної сили закон, що вперше встановлює юридичну відповідальність за певну поведінку, так і акт, який обтяжує відповідальність за вчинення будь-якого діяння порівняно з діючим законом. Виняток з цього правила становлять закони або інші нормативно-правові акти, що помякшують або скасовують відповідальність і саме тому, мають зворотну силу.
Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє відображення і в ст. 7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Враховуючи вищенаведене, стягнення обиратиметься в межах санкції ч.2 ст.184 КУпАП, що діяла під час вчинення правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП враховується, що правопорушення скоєно втретє протягом року, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, а тому вважаю за необхідне накласти стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.2 ст.184 КУпАП, що діявпід час вчинення правопорушення, як найбільш доцільне та достатнє для виправлення.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, яка й приймається для розрахунку розміру штрафу по призначеному стягненню.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір” у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з порушника стягується судовий збір, який станом на день винесення цієї постанови складає 352 гривні 40 копійок.
Враховуючи вище викладене, на підставі ч.2 ст.184 КУпАП та, керуючись ст.ст. 221, 249, 252, 283, ч.1 п.1 ст.284 КУпАП , -
Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 352 (трьохсот п'ятдесяти двох) гривень 40 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Cуддя: О. Ю. Юр'єв