Справа № 826/9552/16 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.
06 вересня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2018 року, винесене за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження, у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами (операціями) ПАТ «КБ «Хрещатик», що оформлене протоколом від 17.05.2016 в частині визнання нікчемним правочину «… операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016 з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 у сумі 195 000, 0 грн.»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича (далі - Уповноважена особа Фонду), оформлене наказом № 152 від 18.05.2016 в частині застування наслідків нікчемності правочину «…операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016 з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 у сумі 195 000, 0 грн.»;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_2 (НОМЕР_1), яка має право на відшкодування коштів за вкладом (на підставі Договору банківського рахунку від 01.04.2016р. № НОМЕР_3) в ПАТ «КБ «Хрещатик» в сумі 195 000, 0 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», оформлене наказом № 152 від 18.05.2016 в частині застування наслідків нікчемності правочину «…операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 у сумі 195 000, 0 грн.»; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_2 (НОМЕР_1), відкритих у публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Хрещатик», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині про задоволення позову, Уповноважена особа Фонду подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилися.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2016р. між ПАТ «КБ «Хрещатик» та позивачем укладено договір банківського рахунку фізичної особи № НОМЕР_3, за умовами якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок НОМЕР_4 в національній валюті (Гривні) відповідно до Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» та зобов'язався належним чином виконувати комплексне обслуговування Клієнта відповідно до умов цього Договору та Тарифів ПАТ КБ «Хрещатик» по обслуговуванню фізичних осіб, а також забезпечити збереження коштів на рахунку Клієнта (а.с. 13-16).
31.03.2016 між ОСОБА_2 (позичальник) та ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (позикодавець) укладено договір позики, за умовами якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 195 000,00 грн., а Позичальник зобов'язався погасити Позикодавцю таку ж суму грошей, у строк, що вказаний в пункті 2.2 даного Договору (до 31.12.2017 року). Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Позикодавець надає позику шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позичальника протягом трьох днів з моменту підписання цього Договору. Реквізити банківського рахунку Позичальник повідомить Позикодавцю у письмовому вигляді після підписання цього Договору. (а.с. 12)
На виконання умов вищезазначеного договору позики ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» перерахувало на рахунок позивача, відкритий за договором рахунку, 195 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 6 від 01.04.2016 з призначенням платежу «надання позики згідно договору б/н від 31.03.2016» (а.с. 18)
Постановою Правління Національного банку України «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» від 05 квітня 2016 року №234 ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних.
05 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора» №463, на підставі якого розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 1 місяць з 05 квітня 2016 року по 04 травня 2016 року включно та призначено уповноважену особу Фонду - Костенка Ігоря Івановича, та делеговано йому всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені законом, зокрема, ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (надалі - Закон №4452-VI).
Рішенням Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року №46-ш вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «КБ «Хрещатик».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03 червня 2016 року №9/3 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06 червня 2016 року по 05 червня 2018 року та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені законом, зокрема, ст.ст.37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону №4452-VI, в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному спеціалісту з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідацію департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на 2 роки з 06 червня 2016 року по 05червня 2018 року включно.
Уповноваженою особою Фонду на адресу позивача направлено повідомлення від 24.05.2016 про нікчемність правочину, в якому зазначено, що комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ «КБ «Хрещатик», що оформлене протоколом від 17.05.2016р. на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було виявлено нікчемний правочин «… операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок позивача № НОМЕР_2 у сумі 195 000, 0 грн.» (а.с. 19-20).
На підставі рішення комісії 24.04.2016 з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_5 ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» перераховано кошти в сумі 195000,00 грн. з призначенням «Повернення коштів внаслідок застосування наслідків нікчемності згідно Наказу №152 від 18.05.2016 та протоколу комісії від 17.05.2016», що підтверджується довідкою ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» від 08.06.2016 № 21/2-1308. (а.с. 21).
Вважаючи своє право на отримання відшкодування коштів за договором вкладу за рахунок Фонду порушеним, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, оскільки відсутні підстави вважати транзакцію по перерахуванню коштів нікчемним правочином.
Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невключенням позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання операції безготівкового перерахування грошових коштів ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок позивача у розмірі 195 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (далі - Закон N 4452-VI) фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону N 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За змістом пункту 4 ч. 2 ст. 37 названого Закону Уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 Закону N 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемною операції по перерахуванню коштів на рахунок позивача на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Такий висновок пояснюється тим, що кошти на вкладний рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення» вкладу інших клієнтів банку з метою отримання останніми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в період дії постанови НБУ № 231/БТ від 04.04.2016 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії проблемних».
Перевіряючи наявність підстав для такого висновку, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними (банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку).
При визнанні транзакції нікчемною Уповноважена особа Фонду посилається на «дроблення» вкладу іншої особи.
Мотивація Уповноваженої особи Фонду щодо надання переваг може мати сенс лише стосовно «дроблення» свого вкладу іншою особою та не підтверджує наявність підстав для висновку про отримання переваг саме позивачем.
При цьому, відповідачем не зазначено, які конкретно переваги надано саме позивачу при укладанні такого договору, як і не надано доказів надання цих переваг.
Виконуючи операції з перерахунку коштів, щодо яких не існувало ніяких обмежень, банк по суті здійснював діяльність з розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку клієнта і не брав на себе зобов'язань, які могли б спричинити його неплатоспроможність або унеможливити виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково.
Стосовно посилання відповідача на ту обставину, що 04.04.2016 НБУ було прийнято постанову № 231/БТ від 04.04.2016 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії проблемних», якою з дня прийняття для Банку встановлено обмеження, в тому числі, заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, колегія суддів зазначає наступне.
Зарахування коштів було здійснене 01.04.2016, тобто до прийняття вказаної постанови.
Статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.
Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
Крім того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.
Колегія суддів зазначає, що існування вказаної постанови, яка є банківською таємницею, не є підставою для визнання договору транзакції нікчемною на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI, оскільки визначальним при вирішенні справи є недоведеність відповідачем у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України факту неналежності внесених коштів позивачу та надання при укладенні договору переваг кредиторам банку.
Крім цього, у п. 18 постанови Пленуму від 06.11.2009 р. N 9 Верховний Суд України звернув увагу, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
В матеріалах справи відсутні вироки чи інші рішення, які б встановлювали певні факти по кримінальному провадження в межах спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в Уповноваженої особи були відсутні підстави для визнання транзакції нікчемною та застосування наслідків нікчемності та приходить до висновку, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду, є протиправними.
Отже, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників щодо позивача як вкладника, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на підставі пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
О.А. Губська
Повний текст постанови складено 06.09.2018