Справа № 826/3089/17
06 вересня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У лютому 2017 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Дарницькому районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2016 року №79518-13 та №79519-13.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2018 року позов задоволено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018 року повернуто Відповідачу вперше подану у березні 2018 року апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти нове, яким відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 08.08.2018 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 295 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у заяві про поновлення строку причини поважними визнані не були.
Як вбачається за матеріалів справи, Апелянт копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 27.08.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог даної ухвали Відповідачем до суду 04.09.2018 року подано клопотання про усунення недоліків, до якого було додано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження. Указана заява обґрунтована тим, що після отримання 23.03.2018 року ухвали про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху ДПІ у Дарницькому районі підготовлено та направлено службову записку від 04.04.2018 року №17291/7/26-15-10-05-32 про сплату судового збору на суму 826,80 грн. У подальшому копія даної ухвали була передана Відповідачем 12.04.2018 року до юридичного управління ГУ ДФС у м. Києві відповідно до Порядку організації роботи органів ДФС під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом ДФС України від 12.10.2015 року №778. Як зазначає Апелянт, 11.06.2018 року ДПІ у Дарницькому районі було отримано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги. При цьому, оскільки копія даної ухвали була передана відповідальному юристу 21.06.2018 року, останній 02.07.2018 року склав та направив до органів ДКС України платіжне доручення про сплату судового збору, яке було виконано 04.07.2018 року, а вже 18.07.2018 року було вдруге подано апеляційну скаргу. Викладене, як стверджує Відповідач, свідчить, що останнім постійно вживалися заходи щодо реалізації права на апеляційне оскарження, несвоєчасна сплата судового збору не залежала від волі ДПІ у Дарницькому районі. Зважаючи на вищенаведене, а також з огляду на гарантоване Конституцією України право на апеляційне оскарження судового рішення, Апелянт вважає, що наявні правові підстави для поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку.
Надаючи оцінку наведеним доводам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено в ухвалі від 08.08.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, повний текст оскаржуваного рішення складено 13.02.2018 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 15.03.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до канцелярії суду 18.07.2018, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
При цьому в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху було підкреслено, що при поданні апеляційної скарги вперше судом апеляційної інстанції надавався достатній строк для усунення її недоліків - більше двох місяців.
Твердження Відповідача, що, починаючи з моменту отримання ухвали про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху, останнім вживалися активні заходи, спрямовані на забезпечення сплати судового збору, судом оцінюється критично, оскільки зі змісту доданих до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження документів вбачається, що тільки 04.04.2018 року було складено службову записку щодо сплати судового збору. Вдруге Апелянтом було направлено таку службову записку лише 02.07.2018 року, тобто майже ніж через три місяці після складання її вперше. Відтак, всупереч доводів Відповідача, доказів вчинення активних дій у період з 04.04.2018 року по 02.07.2018 року, спрямованих на усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги та сплату судового збору, матеріали справи не містять та у заяві не зазначені.
Посилання Апелянта на здійснення реорганізації територіальних органів ДФС як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є безпідставними, адже налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади не може вважатися об'єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ДПІ у Дарницькому районі строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2018 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко