вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1371/18
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріола-Модуль ЛТД”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “БЗВК”, Київська область, м. Вишгород
про стягнення суми попередньої оплати
секретар судового засіданні ОСОБА_1
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріола-Модуль ЛТД» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою №363 від 19.06.2018 року (вх. №1406/18 від 22.06.2018 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗВК» (далі - відповідач) про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 80000,00 грн. за Договором на виготовлення та поставку продукції №231-04 від 23.02.2018 року.
Ухвалою господарського суду від 27.06.2018 року відкрито провадження у справі №911/1371/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та зобов'язано сторін вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки в обумовлені строки товару, у зв'язку із чим просить суд стягнути з відповідача 80000,00 грн. попередньої оплати.
До суду від позивача надійшли пояснення №444 від 15.08.2018 року (вх.№16021/18 від 16.08.2018 року) на виконання вимог ухвали суду.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи у судове засідання 21.08.2018 року не з'явився, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надіслав.
Ухвалою суду від 21.08.2018 року розгляд справи відкладено на 04.09.2018 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи у судове засідання 04.09.2018 року повторно не з'явився.
Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2018 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріола-Модуль ЛТД» (за договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЗВК» (за договором - постачальник) 23 лютого 2018 року укладено Договір на виготовлення та поставку продукції за №231-04.
Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується виготовити відповідно до проектної документації - креслень KM: 348-1-КМ 2.4 «Зовнішні сходи з відм. 10,600 до відм. 17,000 в осях 9-10, Б-В" (далі - «креслення КМ» або «проектна документація»), вимог ДБН В.2.6-163:2010 «Конструкції будинків і споруд. Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу», ДСТУ Б В.2.6-199:2014 «Конструкції сталеві будівельні. Вимоги до виготовлення», металоконструкції сходів для Об'єкту: «Будівництво торгово-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту та вулиці ОСОБА_3 у Оболонському районі м. Києва» (надалі за текстом - металоконструкції або Продукція) і поставити їх (металоконструкції) (в т.ч. передати їх у власність) покупцеві у встановлені цим Договором строки та на умовах базису поставки: DDP - будівельний майданчик замовника, розташований за адресою: перетин Оболонського проспекту та вулиці ОСОБА_3 у Оболонському районі м. Києва, відповідно до правил «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 року, з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером даного Договору, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти металоконструкції і оплатити їх у строки та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно п. 2.1. Договору, вага, асортимент, номенклатура, розмір, комплектація і кількість металоконструкцій визначається на підставі креслень КМ. На момент укладення цього Договору кількість металоконструкцій орієнтовно становить 2.14 тон (дві тони сто сорок кілограм). Остаточна кількість металоконструкцій, які потребують подальшого виготовлення і постачання за цим Договором, визначається з теоретичної ваги на підставі креслень КМД, розроблених відповідно до проекту КМ.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, що ціна за одну тонну виготовлених і поставлених до місця призначення металоконструкцій становить: 46682 (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 62 копійки, в тому числі ПДВ 20% - 7780 (сім тисяч сімсот вісімдесят) гривень 44 копійки. Загальна вартість Договору виходячи з обсягу металоконструкцій в 2,14 т, становить: 99900 (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот) гривень 80 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 16650 (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят) гривень 13 копійок. Остаточна кількість металоконструкцій, які потребують подальшого виготовлення і постачання за цим Договором, визначається з теоретичної ваги на підставі креслень КМД, розроблених відповідно до проекту КМ.
Відповідно до п. 3.6. Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України - гривнях, на поточний рахунок Постачальника, зазначений у реквізитах даного Договору в наступному порядку: авансовий платіж у сумі 79920 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) гривень 65 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 13320 (тринадцять тисяч триста двадцять) гривень 11 копійок, що становить 80% від загальної орієнтовної вартості Договору, перераховується Покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання даного Договору (підпункт 3.6.1.). Остаточний розрахунок за поставлені металоконструкції здійснюється Покупцем протягом 7 (семи) банківських днів з моменту поставки партії металоконструкцій на Об'єкт, з урахуванням пропорційного вирахування раніше перерахованих авансових платежів, за умови надання Постачальником передбаченої Договором приймально-здавальної документації (підпункт 3.6.2.).
Під датою оплати варто розуміти дату зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 3.7. Договору).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що постачальник зобов'язується виготовити і поставити до місця призначення в повному обсязі металоконструкції, передбачені умовами п.п. 1.1., 2.1. даного Договору, протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту підписання даного Договору.
Згідно п. 5.1. Договору, для організації робіт з виконання умов даного Договору покупець зобов'язується передати постачальникові проектну документацію зі штампом «До виконання робіт» (один примірник в друкованому вигляді) протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання даного Договору. Датою отримання постачальником креслень КМ є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту прийому-передачі проектної документації.
У пунктах 6.1., 6.2. Договору сторони погодили, що у випадку порушення зобов'язань, що виникають згідно з умовами даного Договору (далі - порушення Договору), Сторона несе відповідальність, визначену даним Договором і (або) діючим в Україні законодавством. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом даного Договору.
Відповідно до п. 6.4. Договору, у випадку порушення постачальником передбачених даним Договором строків поставки металоконструкцій, постачальник сплачує покупцеві неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від вартості простроченої поставки металоконструкцій за кожен день такого прострочення. В разі, якщо прострочка за виною Підрядника буде тривати понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів - штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) від орієнтовної договірної ціни Договору, понад 30 (тридцяти) календарних днів - штраф у розмірі 10% (десять відсотків від орієнтовної договірної ціни Договору, понад 40 (сорок) календарних днів - штраф у розмірі 15% (п'ятнадцять відсотків) від орієнтовної договірної ціни Договору.
Згідно п.п. 12.1, 12.2. Договору, цей Договір вступає в дію з моменту його підписання за умови укладення між Сторонами та діє до 31 грудня 2018 р. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час терміну дії даного Договору.
Судом встановлено, що для організації робіт з виконання умов Договору, позивач (як покупець) передав відповідачу (як постачальнику) проектну документацію, що підтверджується Актом приймання-передачі проектної документації від 23.02.2018 року, який підписано представниками сторін та засвідчений їх печатками (належним чином завірену копію залучено до матеріалів справи).
Також, на виконання умов Договору (підпункт 3.6.1 пункту 3.6), позивач перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 80000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 13333,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №416 від 05.03.2018 року на суму 80000,00 грн.
Проте, в порушення умов Договору, відповідач у встановлений Договором строк (п. 4.1. Договору), не поставив позивачу товар - металоконструкції сходів для об'єкту будівництва.
Частиною 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
З метою досудового врегулювання, позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №247 від 02.05.2018 року із проханням поставити протягом 3 робочих днів з моменту отримання претензії металоконструкції (докази надіслання наявні в матеріалах справи), однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором, не здійснив поставку оплаченого позивачем товару позивач просить суд стягнути з відповідача 80000,00 грн. попередньої оплати.
У процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків з поставки товару за Договором на виготовлення та поставку продукції №231-04 від 23.02.2018 року або повернення ним попередньої оплати товару в сумі 80000,00 грн.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не поставив позивачу товар згідно умов Договору та не повернув попередню оплату за Договором, здійснену позивачем у сумі 80000,00 грн. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 80000,00 грн. попередньої оплати товару є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку із невиконання умов договору, позивач просить стягнути з відповідача 5955,68 грн. пені за період з 11.04.2018 року по 14.06.2018 року, у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Відповідно до п. 6.4. Договору, у випадку порушення постачальником передбачених даним Договором строків поставки металоконструкцій, постачальник сплачує покупцеві неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від вартості простроченої поставки металоконструкцій за кожен день такого прострочення.
Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 5955,68 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем поставки металоконструкцій понад 40 календарних днів, позивач просить суд стягнути з відповідача передбачений п. 6.4. Договору штраф у розмірі 15 % від договірної ціни Договору, що складає 14985,00 грн.
Відповідно до п. 6.4. Договору, в разі, якщо прострочка за виною підрядника буде тривати понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів - штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) від орієнтовної договірної ціни Договору, понад 30 (тридцяти) календарних днів - штраф у розмірі 10% (десять відсотків від орієнтовної договірної ціни Договору, понад 40 (сорок) календарних днів - штраф у розмірі 15% (п'ятнадцять відсотків) від орієнтовної договірної ціни Договору.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, сторони погодили, що за порушення відповідачем умов договору щодо строків поставки товару понад 40 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 15% від орієнтовної договірної ціни Договору.
Оскільки, відповідач не передав позивачу товар у строк до 10 квітня 2018 року (п. 4.1. Договору), орієнтовна договірна ціна за Договором склала 99900,00 грн., тому, штраф у розмірі 15% становить 14985,00 грн.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 14985,00 грн. штрафу за прострочення строків поставки відповідачем товару позивачу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗВК» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 4, код 41638471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріола-Модуль ДТД» (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шлюзова, буд. 4, код 21650831) 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 5955 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 68 коп. пені, 14985 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. штрафу, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 06.09.2018 року.
Суддя Д.Г. Заєць