Справа № 909/452/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06.09.2018 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л.М.
секретар судового засідання Кричовський Р.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Будинкевича Миколи Степановича,
АДРЕСА_1
до відповідача: Долинської міської ради Івано-Франківської області
проспект Незалежності, буд. 5, м. Долина, Івано-Франківська область, 77504
про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною
за участю:
Від позивача: Андрійович Ярослав Федорович - адвокат, договір-доручення від 16.08.2017
Від позивача: Лесюк Стефанія Василівна - представник, (довіреність №18 від 07.06.2018 )
Від позивача: Будинкевич Микола Миколайович - представник, (довіреність №72 від 04.07.2016 )
Від відповідача: Федор Мар'яна Миронівна - представник, (довіреність №80/05-28/14в від 22.01.2018)
Встановив:Фізична особа-підприємець Будинкевич Микола Степанович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Долинської міської ради Івано-Франківської області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 14.12.2010 на умовах додаткової угоди.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.18 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №909/452/18 та головуючим суддею визначено суддю Неверовську Л.М.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.08.2018. Однак, в цей день підготовче засідання не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.08.2018 підготовче засідання призначено на 06.09.2018 об 11:00 год.
При підготовці справи до розгляду в підготовчому засіданні судом встановлено, що на розгляді в головуючого судді Неверовська Л.М., судді Шіляк М.А., судді Булка В.І., перебувала справа №909/543/17 за позовом Долинської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Будинкевича Миколи Степановича про зобов'язання демонтувати тимчасову споруду та повернути земельну ділянку. Вказаним рішенням позов задоволено та зобов'язано фізичну особу-підприємця Будинкевича Миколу Степановича демонтувати тимчасову споруду - торговий павільйон та повернути Долинській міській раді земельну ділянку площею 0,007 га. Даним рішенням також встановлено, що спірний договір оренди вказаної земельної ділянки від 14.12.2010 припинений у звязку із закінченням терміну, на який його було укладено, тому відповідач користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Вказане рішення набрало законної сили.
Оскільки, предметом позову у даній справі є визнання поновленим договору оренди земельної ділянки договору оренди земельної ділянки від 14.12.2010 додаткової угоди, а колегією суддів, до складу якої входила суддя Неверовська Л.М. у рішенні №909/543/17 вже висловлено правову позицію про те, що спірний договір припинено, з метою уникнення обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, суддею Неверовською Л.М. заявлено самовідвід у даній справі.
При постановленні даної ухвали суд керується наступним.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
У статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», п. 49).
У справах такої категорії Європейський Суд наголошує на необхідності окремо від поведінки суддів визначати, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Тобто позиція заінтересованої особи розглядається як важлива, але не вирішальна. Вирішальним є те, чи можна вважати відповідні побоювання щодо небезсторонності певного судді об'єктивно обґрунтованими. До того ж у контексті наявності конкретних фактів маються на увазі «факти, що можуть бути перевірені».
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу у своїх рішеннях, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (п.53 зазначеної справи).
Європейський суд з прав людини також зазначав, що проблема може виникнути, якщо суддя приймає участь у двох провадженнях, що стосуються одних фактів (Indra v.Slovakia (Iндра проти Словакії), п.п.51-53).
З урахуванням тієї обставини, що колегією суддів, до складу якої входила суддя Неверовська Л.М., у рішенні по справі №909/543/17, яке набрало законної сили, вже висловлено правову позицію та висновок про те, що спірний договір припинено і не може бути поновлено, суд прийшов до висновку про наявність законних сумнівів у його безсторонності.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.1 ст.38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно частиною 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною 9 статті 39 ГПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Зважаючи на викладене, заява Неверовської Л.М. про самовідвід у розгляді справи №909/452/18 підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 32, 35, 38 - 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву судді Неверовської Л.М. про самовідвід у розгляді справи № 909/452/18 задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 06.09.18.
Суддя Неверовська Л.М.