номер провадження справи 8/13/16
06.09.2018 Справа № 908/329/16
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.,
При секретарі Хилько Ю.І.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі № 908/329/16
за позовом: Державного підприємства “Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 21515381)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926)
про стягнення коштів,
Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01/44-1044Д від 21.12.2017р.;
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 01/44-1049Д від 21.12.2017р.;
від відповідача (заявника): ОСОБА_3, довіреність № 282 від 13.02.2018р.;
від відповідача (заявника): ОСОБА_4, довіреність № 285 від 13.02.2018р.;
від відповідача (заявника): ОСОБА_5, довіреність № 311 від 20.04.2018р.;
вільний слухач: ОСОБА_6;
Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (відповідач) звернулося в господарський суд Запорізької області із заявою в порядку ст. 331 ГПК України, в якій просить розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.03.2016р. у справі № 908/329/16 на 10 місяців відповідно до доданого графіку на період з серпня 2018р. по травень 2019р.
Обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилається на те, що станом на 15.08.2018р. залишок заборгованості за судовим рішенням становить 158 187 969,47 грн. основного боргу, 71 835 253,73 грн. інфляційних нарахувань, 9 035 534,20 грн. трьох відсотків річних, 28 636 345,04 грн. пені, 429 063,42грн. штрафу, який неможливо погасити в повному обсязі одноразово.
Зауважує, що Закон не встановлює обмежень у строках звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення та у можливої кількості таких звернень. Отже, звернутися до суду з відповідною заявою про розстрочення виконання можливо у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання за умови дотримання строків, в межах яких рішення може бути звернено до примусового виконання. Таке звернення може бути неодноразовим, оскільки обмежень законом не встановлено.
Щодо встановлення законом строку в один рік, відповідач вважає, що це є той строк, на який може бути розстрочено виконання, що підтверджується і судовою практикою, наприклад, ухвалами суду від 02.01.2018р. по справі № 904/8183/14, від 09.01.2018 по справі № 18/51-10, від 20.12.2017 по справі № 907/842/15.
Наголошує, що на сьогоднішній день існують обставини, що значно ускладнюють виконання рішення. Сплата залишку заборгованості за рішенням суду єдиним платежем є неможливим для ПАТ «Запоріжжяобленерго» у зв'язку зі скрутним фінансовим станом та через конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду.
Відповідач звертає увагу суду на те, що фінансовий стан ПАТ «Запоріжжяобленерго» характеризується як вкрай складний, всі основні показники свідчать про критичну неплатоспроможність.
В результаті проведеного судовим експертом аналізу фінансового стану ПАТ «Запоріжжяобленерго» встановлено, що основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та рентабельності) характеризують фінансовий стан підприємства ознаками критичної неплатоспроможності, фінансової нестабільності та потенційного банкрутства (копія висновку експерта № 282 від 17.05.2018р.).
Критичність фінансового стану Товариства підтверджується і фінансовими звітами ПАТ «Запоріжжяобленерго» за 2017 рік та перше півріччя 2018 року.
На фінансовий стан підприємства впливає не тільки наявність дебіторської заборгованості, а її розмір, рух і форма, тобто причини, у зв'язку з якими вона виникла. Із урахуванням господарської діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго», збільшення дебіторської заборгованості може свідчити про неплатоспроможність і банкрутство частини покупців.
Такий надкритичний фінансовий стан є наслідком рішень НКРЕКП, які вмотивовані неповними розрахунками ПАТ «Запоріжжяобленерго» з ДП «Енергоринок».
Основним джерелом доходів ПАТ «Запоріжжяобленерго» є діяльність з постачання електричної енергії споживачам Запорізької області.
Плата за куповану електричну енергію споживачами вноситься виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в уповноваженому банку. У випадку встановлення НКРЕКП алгоритмом перерахувань без додаткових утримань з поточного рахунку електропостачальника, кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання повинні надходити на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії та поточний рахунок електропостачальника. НКРЕКП, встановлюючи ПАТ «Запоріжжяобленерго» додаткові утримання з поточного рахунку, фактично заблокувала надходження грошових коштів після розподілу на поточні рахунки нашого товариства. Підтвердженням тому є встановлення починаючи з 2016 року для товариства нульового відсотку відрахувань коштів на поточні рахунки, або встановлення щодобових мільйонних утримань з поточних рахунків.
На сьогоднішній день у ПАТ «Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування першочергових та обов'язкових витрат товариства, а також відсутні кошти для виконання рішення у справі єдиним платежем.
Станом на 14.08.2018р. у ПАТ «Запоріжжяобленерго» існує заборгованість із виплати заробітної плати перед працівниками товариства в розмірі 213,3 млн. грн., а також податкам, які нараховуються при виплаті заробітної плати в розмірі 103,4 млн. грн. Крім того, товариство має податковий борг по сплаті до бюджетів всіх рівнів податків, зборів та обов'язкових платежів в загальному розмірі 451,1 млн. грн. (довідка додається). Кредиторська заборгованість ПАТ «Запоріжжяобленерго» перед ДП «Енергоринок» за куповану електричну енергію станом на 31.07.2018р. складає 696,7 млн. грн. Кредиторська заборгованість ПАТ «Запоріжжяобленерго» перед іншими кредиторами, окрім ДП «Енергоринок», станом на 01.07.2018р. складає 89,6 млн. грн.
При цьому, сума мінімально необхідних платежів ПАТ «Запоріжжяобленерго» в базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників».
Розстрочення виконання рішення суду по даній справі спрямоване на дотримання саме зазначених принципів.
Не надання судом розстрочки виконання судового рішення призведе до фінансових втрат та погіршення фінансового стану не тільки ПАТ «Запоріжжяобленерго», а і ДП «Енергоринок».
Так, неплатоспроможність і банкрутство частини споживачів електричної енергії призвели до збільшення дебіторської заборгованості, що, в свою чергу, вплинуло на стан розрахунків ПАТ «Запоріжжяобленерго» з ДП «Енергоринок». Як наслідок, через неповні розрахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго» з ДП «Енергоринок» НКРЕКП в період з 2016 року до червня 2018 року встановлювався низький відсоток відрахувань коштів на поточні рахунки товариства та одночасно щодобові мільйонні утримання коштів з поточних рахунків, або навіть нульовий відсоток відрахувань, що призвело до недоотримання коштів на поточний рахунок та як наслідок критичного фінансового стану товариства.
Через погіршення фінансового стану ПАТ «Запоріжжяобленерго» утворилась затримка виплати заробітної плати працівникам, що потягло за собою масові звільнення. Так, за період з 01.07.2017 по 31.07.2018 звільнилось 1762 працівника, що становить 29,3% від штатної чисельності Товариства.
На сьогоднішній день у ПАТ «Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування в необхідному обсязі першочергових та обов'язкових витрат товариства, проведення поточних ремонтів мереж, а також відсутні кошти для виконання рішення у справі єдиним платежем.
Не визначення порядку виконання рішення суду призведе до поглиблення кризового стану ПАТ «Запоріжжяобленерго», подальшого звільнення працівників, неможливості здійснювати виробничі процеси із постачання та передачі електричної енергії, проводити розрахунки та закуповувати електроенергії на оптовому ринку, що, в свою чергу, безпосередньо відобразиться на фінансовому стані ДП «Енергоринок», як оптового постачальника, через втрату платоспроможного покупця електричної енергії та ускладнення повернення боргів з підприємства-банкрута.
Отже, на сьогодні склалась ситуація, за якою: самостійне виконання рішення суду ПАТ «Запоріжжяобленерго» в повному обсязі єдиним платежем неможливо у зв'язку з відсутністю коштів; надання ж судом розстрочки виконання рішення суду врегульовує порядок розрахунків щодо заборгованості, яка стягнута судовим рішенням по даній справі, що вплине на встановлення НКРЕКП для ПАТ «Запоріжжяобленерго» алгоритму перерахування коштів, який дозволить виконувати рішення суду з урахуванням визначених до стягнення сум штрафних санкцій; отримання коштів на поточний рахунок після розподілу згідно встановленого алгоритму сприятиме відновленню платоспроможності ПАТ «Запоріжжяобленерго», покращенню фінансового стану товариства та стану розрахунків з ДП «Енергоринок».
Рішенням суду у даній справі стягнуто як основну заборгованість за куповану електричну енергію так і нараховані фінансові санкції. В існуючому режимі роботи рахунків Товариства, санкції можуть сплачуватись лише з поточних рахунків Товариства. Наявність та обсяг коштів на поточних рахунках безпосередньо залежить від встановленого НКРЕП алгоритму перерахування коштів. Отже, сплачувати фінансові санкції за рішенням суду, Товариство об'єктивно не зможе без встановлення відповідного алгоритму. В свою чергу, тільки за умови розстрочки виконання рішення суду, можливо встановлення алгоритму перерахування коштів який дозволить таке рішення виконувати.
Таким чином, відновлення фінансового стану ПАТ «Запоріжжяобленерго», створення можливості виконання рішення суду та покращення розрахунків ПАТ «Запоріжжяобленерго» з ДП «Енергоринок» в значній мірі залежить від встановленого НКРЕКП алгоритму перерахування коштів та визначення сум додаткових відрахувань/утримань на/із поточний(-ого) рахунк(-у) відповідача, для визначення яких має значення наявність або відсутність не розстроченої заборгованості ПАТ «Запоріжжяобленерго» на дату подання ДП «Енергоринок» щомісячної інформації НКРЕКП, що підтверджує безпосередній вплив надання розстрочки виконання судового рішення по даній справі на створення можливості виконання такого рішення.
Порядок визначення відрахувань коштів на поточні рахунки енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, а також порядок розрахунку величини щодобових додаткових відрахувань коштів (утримань коштів) встановлений постановою НКРЕКП від 13.06.2013 № 700 (із змінами та доповненнями).
На підставі та в порядку визначеному постановою НКРЕКП від 13.06.2013 № 700 національна комісія видає постанови «Про алгоритм перерахування коштів» на кожний місяць року.
Вищезазначене підтверджується, зокрема, наступними постановами НКРЕКП, прийнятими після постановлення судом ухвали від 07.06.2018 про розстрочення виконання рішення суду: постановою від 14.06.2018 № 401 «Про алгоритм перерахування коштів на червень 2018 року», яку прийнято з урахуванням листа ДП «Енергоринок» щодо суми простроченої заборгованості, наданого без урахування умов розстрочки виконання рішення суду по справі № 908/329/16, що була встановлена ухвалою суду від 07.06.2018. Постановою НКРЕКП встановлено відсоток відрахування коштів на поточний рахунок ПАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі 14,10% і сума додаткових щодобових утримань з поточного рахунку в розмірі 25 418 507,83 грн. Зазначена сума додаткових утримань виключає зарахування коштів на поточний рахунок ПАТ «Запоріжжяобленерго», всі кошти перераховуються ДП «Енергоринок». Надходження на рахунок ПАТ «Запоріжжяобленерго» складає нуль грн.; постановою від 26.06.2018 № 567 «Про алгоритм перерахування коштів на липень 2018 року», яку прийнято з урахуванням листа ДП «Енергоринок» щодо суми простроченої заборгованості, наданого з урахування умов розстрочки виконання рішення суду по справі № 908/329/16, що була встановлена ухвалою суду від 07.06.2018. Постановою НКРЕКП встановлено відсоток відрахування коштів на поточний рахунок ПАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі 13,58% і сума додаткових щодобових утримань з поточного рахунку в розмірі 768 323,82 грн. Зазначена сума додаткових утримань дозволила зарахування коштів на поточний рахунок ПАТ «Запоріжжяобленерго», кошти перераховувались ДП «Енергоринок» та ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Таким чином, фінансовий стан ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме надходження коштів на поточний рахунок товариства та відповідно виникнення фінансової можливості виконувати рішення суду (сплачувати основний борг та штрафні санкції) з одночасним збереженням трудового потенціалу (збереження та залучення працівників через виплату поточної та погашення простроченої заробітної платі) та підтриманням виробничих процесів (закупівля матеріалів та обладнання та проведення аварійних, відновлювальних робіт, поточних та капітальних ремонтів мереж та обладнання) та дотриманням балансу інтересів стягувача та боржника знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із наданням розстрочки виконання рішення суду у справі № 908/329/16.
Заявник вказує, що відповідач жодним чином не уникає сплати заборгованості за куповану електричну енергію та здійснює всі можливі заходи щодо її погашення.
З березня 2016 року по липень 2018 року товариство розрахувалося по заборгованості, яка стягнена рішенням у справі № 908/329/16, за куповану в 2015 році електроенергію у сумі 447 564 508,67 грн., штрафні санкції - 2 737 861,56 грн. інфляційних нарахувань, 344 371,90 грн. трьох відсотків річних, 1 363 654,96 грн. пені, 16 352,92 грн. штрафу та сплатило судовий збір у сумі 434 070 грн.
Відносно ПАТ «Запоріжжяобленерго» тільки за заявами ДП «Енергоринок» відкрито 11 виконавчих проваджень, в рамках яких за ініціативою Стягувача було накладено арешт на майно, у тому числі кошти, ПАТ «Запоріжжяобленерго», що виключає можливість для Товариства залучити кредитні кошти.
Крім того, на виконанні у Вознесенівському ВДВС м. Запоріжжя перебуває зведене виконавче провадження відносно ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості на користь юридичних і фізичних осіб, у тому числі щодо стягнення заборгованості з виплати заробітної плати на суму 12,5 млн. грн.
Відповідач вказує на існування реальної загрози банкрутства ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Зазначає, що прострочення оплати за куповану електричну енергію, що виникло у Боржника обумовлено дисбалансом оплати споживачами ПАТ «Запоріжжяобленерго» вартості спожитої електроенергії. Загальна сума дебіторської заборгованості станом на 01.07.2018 за спожиту електричну енергію перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» складає 1 921 млн. грн. Відносно ПАТ «Запоріжжяобленерго» у 2018 році до нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок застосовувалися додаткові щодобові утримання з поточного рахунку у надмірних розмірах, що станом на 14.08.2018 призвело до зменшення надходжень на поточний рахунок за відпущену електричну енергію на 371,8 млн. грн. В свою чергу, товариство, зі свого боку, приймає всі можливі заходи по недопущенню неналежного виконання договірних зобов'язань споживачами.
Систематичне недофінансування з боку держави бюджетної сфери призводить до низького рівня розрахунків за електричну енергію споживачів електричної енергії, що фінансуються з державного та місцевого бюджету. Так, станом на 01.07.2018 згідно довідки про проведення розрахунків за спожиту електроенергію недоплата за спожиту електричну енергію таких споживачів складає 22,5 млн. грн. (джерело фінансування з державного бюджету) та 5,6 млн. грн. (джерело фінансування з місцевого бюджету). Зазначений фактор також негативно впливає на фінансовий стан ПАТ «Запоріжжяобленерго ».
Крім того, існують споживачі, які всіляко намагаються уникнути виконання своїх зобов'язань перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», у тому числі, за рішеннями судів.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює всі можливі заходи по недопущенню неналежного виконання договірних зобов'язань споживачами, спрямовані на погашення дебіторської заборгованості.
Крім того, ПАТ «Запоріжжяобленерго» неодноразово зверталось до Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Фонду державного майна України, Запорізької обласної державної адміністрації, народних депутатів України щодо критичного стану товариства та сприяння у стабілізації ситуації, що склалась у товаристві, і виведенні його з кризи.
Заявник наголошує, що розстрочення судом виконання судового рішення в даному випадку є єдиним механізмом, що впорядковує ситуацію розрахунків з ДП «Енергоринок» та виключає підстави для застосування НКРЕКП до ПАТ «Запоріжжяобленерго» низького, чи навіть нульового відсотку відрахувань коштів, і встановлення додатково щодобових мільйонних відрахувань з рахунків Товариства. Відмова у наданні розстрочки виконання судового рішення може призвести не тільки до порушення справи про банкрутство відносно ПАТ «Запоріжжяобленерго», а й до повної зупинки діяльності Товариства, що негативно відобразиться на економіці і безпеці не тільки Запорізької області, підприємства «Енергоринок», а й держави в цілому.
Також, заявник просить суд взяти до уваги, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015р. № 83. Ненадання розстрочки виконання рішення суду про стягнення заборгованості - ускладнюють його виконання, та може відобразитись на безпеці експлуатації об'єктів електроенергетики, на безперервності передачі та поставки енергії, на екологічній безпеці об'єктів електроенергетики, на збережені цілісності та забезпечені надійного і ефективного функціонування ОЕС України тощо.
Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить заяву задовольнити.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області № П-465/18 від 16.08.2018 р., враховуючи звільнення судді-доповідача у цій справі ОСОБА_7, заяву ПАТ “Запоріжжяобленерго” про розстрочення виконання рішення суду від 14.03.2016 у справі № 908/329/16 було призначено до повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2018 р. заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі № 908/329/16 передано на розгляд судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою від 17.08.2018 р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ПАТ “Запоріжжяобленерго” про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі № 908/329/16 на 10 місяців, до повернення матеріалів по справі № 908/329/16 до господарського суду Запорізької області.
Ухвалою суду від 28.08.2018 р. прийнято заяву ПАТ “Запоріжжяобленерго” до розгляду та призначено до слухання на 06.09.2018 р.
Позивач - у письмовому відзиві проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення по даній справі, заперечив у повному обсязі. Зокрема, зазначив, що аналогічна заява ПАТ «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання судового рішення від 14.03.2016 вже була розглянута Донецьким апеляційним господарським судом, який встановив невідповідність вказаної заяви до вимог чинного Господарського процесуального кодексу України, з огляду на що заява Боржника не підлягає задоволенню.
Звертає увагу суду на те, що заборгованість ПАТ "Запоріжжяобленерго" за електроенергію, куповану на Оптовому ринку електричної енергії України (ОРЕ) у 2015 році є найбільшою серед енергопостачальних компаній (без врахування заборгованості енергопостачальних компаній, що провадять свою діяльність на тимчасово неконтрольованій території) - боржників та становить 90,5% від всієї заборгованості за 2015 рік, що складає 237,3 млн. грн.
Також звертає увагу, що з 2014 року почалося штучне виведення коштів з балансу ПАТ "Запоріжжяобленерго", різко знизилась його платоспроможність, що призвело до накопичення та збільшення заборгованості останнього.
За даним фактом, зокрема, Національним антикорупційним бюро України (НАБ України) порушено кримінальне провадження № 52015000000000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, а саме привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
На думку позивача, важкий фінансовий стан ПАТ "Запоріжжяобленерго", є наслідком умисних дій посадових осіб підприємства, скерованих на втрату контролю державою над підприємством стратегічного значення, як основного енергопостачальника Запорізької області, а тому наведені обставини є такими, що обтяжують вину відповідача у невиконанні зобов'язань та не дають правових підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення.
Позивач відзначає, що ДП "Енергоринок" зобов'язане перед генеруючими компаніями здійснювати своєчасну оплату вартості придбаної у них електричної енергії, а наскільки своєчасно будуть виконані обов'язки ДП "Енергоринок" перед виробниками електроенергії залежить від енергопостачальних компаній, які, в свою чергу, повинні своєчасно розрахуватись з ДП "Енергоринок" за електричну енергію придбану в ОРЕ.
Неналежне виконання умов договорів купівлі-продажу електричної енергії та рішень суду про стягнення на користь ДП «Енергоринок» вартості купованої електричної енергії енергопостачальними компаніями (зокрема, ПАТ "Запоріжжяобленерго"), створює передумови для збільшення рівня заборгованості ДП "Енергоринок" перед виробниками електричної енергії, що в свою чергу, негативно впливає на можливість генеруючих компаній накопичувати паливо для стабільного проходження як опалювального сезону, так і сталої роботи в цілому.
Так, загальна заборгованість ДП "Енергоринок" перед кредиторами (генеруючими) компаніями дорівнює 25 068 971 610,74 грн. (станом на 31.07.2018).
Позивач звертає увагу суду на той факт, що розстрочка виконання рішення, призводить до накопичення боргових зобов'язань ДП "Енергоринок" перед генеруючими компаніями несе загрозу в забезпеченні енергетичної безпеки держави.
Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань призводить до неможливості виконання Позивачем зобов'язань перед генеруючими компаніями та дисбалансу платежів на ОРЕ в цілому.
З метою забезпечення повних розрахунків з виробниками електроенергії позивач вимушений залучати кредитні кошти в уповноваженому банку. Так, ДП "Енергоринок" залучено 3 993 813 500,00 грн. кредитних коштів.
На сьогоднішній день підприємство вичерпало всі ресурси для покриття дефіциту коштів недоотриманих від енергопостачальних компаній, що ставить під сумнів можливість підприємства в подальшому в повній мірі розрахуватись з виробниками електроенергії.
Тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки по-перше, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, передусім, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин, по-друге, скрутне фінансове становище є як у відповідача, так і у позивача.
Повторне розстрочення виконання судового рішення, ухваленого більше двох років назад і до теперішнього часу не виконаного, порушує норми Господарського процесуального кодексу. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд, що відображено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 905/707/16. Окрім того, Донецьким апеляційним господарським судом в постанові від 12.03.2018 у справі № 905/1596/15-г встановлено, що перевищення строку розстрочення виконання судового рішення встановленого ст. 331 ГПК України є виходом суду першої інстанції за межі своїх повноважень, наданих законодавством України.
Враховуючи вищевикладене, а також тяжке фінансове становище, критичний рівень заборгованості ДП "Енергоринок" перед своїми контрагентами та банківськими установами, а також неодноразове дослідження судами обставин вказаних ПАТ «Запоріжжяобленерго» в своїй заяві про розстрочення виконання судового рішення, що визнані необґрунтованими, ДП «Енергоринок» вважає, що підстави для задоволення заяви ПАТ «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання судового рішення відсутні, а сама можливість такого розстрочення несе ризики для всієї енергетичної галузі, суперечить нормами законодавства, практиці вищих судових інстанцій України та Європейського суду з прав людини. У зв'язку з цим, позивач просить суд у задоволенні заяви відповідача відмовити у повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог ст. 222 ГПК України, а саме за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення.
В судовому засіданні 06.09.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Розглянувши заяву ПАТ «Запоріжжяобленерго», проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі № 908/329/16 позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ “Запоріжжяобленерго” на користь ДП “Енергоринок” 605 752 478,14 грн. основного боргу, 30 000 000,00 грн. пені, 9 373 906,10 грн. річних процентів, 74 573 115,29 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 445 416,34 грн. штрафу. Виконання рішення вирішено розстрочити на 3 роки.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2016 на підставі ст. 89 ГПК України (в редакції що діяла до 15.12.2017) було виправлено описку, допущену при виготовленні повного тексту рішення господарського суду по справі № 908/329/16 від 14.03.2016 року, а саме: у вступній та резолютивній частинах рішення замість суми “ 9 373 906 грн. 10 коп.” річних процентів вказано “ 9 379 906 грн. 10 коп. річних процентів.” В резолютивній частині рішення замість частки, яка підлягає сплаті щомісячно, в розмірі “ 20 004 025 грн. 44 коп.” вказано “20 004 192 грн. 11 коп.”.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2016 рішення господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі № 908/329/16 скасовано в частині надання розстрочки виконання рішення на 3 роки. В іншій частині рішення залишено без змін.
На виконання вказаного рішення господарським судом були видані накази від 21.06.2016р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2016 на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України (в редакції що діяла до 15.12.2017), далі ГПК України, було виправлено описку допущену при виготовленні повного тексту рішення Господарського суду по справі № 908/329/16 від 14.03.2016 р., а саме: у резолютивній частині рішення замість суми “ 260 700 грн.” судового збору вказано “ 206 700 грн. судового збору”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.11.2016 на підставі ст. 117 ГПК України (в редакції що діяла до 15.12.2017), виправлено помилку та описку, допущені в наказі господарського суду Запорізької області у справі № 908/329/16 від 21.06.2016 та викладено його у наступній редакції:
“Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Державного підприємства “Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 21515381) 605 752 478 (шістсот п'ять мільйонів сімсот п'ятдесят дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 14 коп. основного боргу, 30 000 000 (тридцять мільйонів) грн. пені, 9 379 906 (дев'ять мільйонів триста сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шість) грн. 10 коп. річних процентів, 74 573 115 (сімдесят чотири мільйони п'ятсот сімдесят три тисячі сто п'ятнадцять) грн. 29 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 445 416 (чотириста сорок п'ять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 34 коп. штрафу” далі по тексту.
Визначено, що наказ від 21.06.2016 у справі № 908/329/16 виконувати з урахуванням даної ухвали від 07.11.2016.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2016 на підставі ст. 121 ГПК України (в редакції що діяла до 15.12.2017) розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі № 908/329/16 відповідно до графіку на період з грудня 2016 року по червень 2017 року.
01.02.2017 зареєстровано зміни до установчих документів про зміну найменування юридичної особи, а саме, змінено найменування ВАТ “Запоріжжяобленерго” на ПАТ “Запоріжжяобленерго”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2017 розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі № 908/329/16 відповідно до графіку на період з червня 2017 року по травень 2018 року.
Ухвалою від 07.06.2018 розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі № 908/329/16 відповідно до графіку на період з червня 2018 року по листопад 2018 року.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2018 ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.06.2018 у справі № 908/329/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні заяви ПАТ “Запоріжжяобленерго” про розстрочення виконання судового рішення відмовлено в повному обсязі.
16.08.2018 р. Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (відповідач) звернулося в господарський суд Запорізької області із заявою в порядку ст. 331 ГПК України, в якій просить розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі № 908/329/16 на 10 місяців відповідно до доданого графіку на період з серпня 2018 по травень 2019.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки.
Тобто, перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у законодавстві є нечітким.
Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
Згідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Судом враховується, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії"), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочки виконання судового рішення в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.
При цьому, судом враховується, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
До того ж, кожна із Сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Законом України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
У відповідності до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Наведені заявником доводи, суд не може сприймати у якості достатньої підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки, вони не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку належного виконання зобов'язань за судовим рішенням.
Суд наголошує, що як боржник так і стягувач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. До того ж, нормами чинного законодавства не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань зі сплати замовлених послуг за бюджетні кошти.
Складна економічна ситуація в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін.
Додатково суд зазначає, що правопорушення, наслідком якого стало стягнення за рішенням суду від 14.03.2016 р. з відповідача на користь позивача заборгованості, було вчинено відповідачем у січні - листопаді 2015 р. Тобто, з моменту виникнення заборгованості відповідача, минув значний період часу, що негативно впливає на майнові інтереси самого позивача у вигляді тривалого ненадходження грошових коштів.
Крім того, в заяві про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач просить розстрочити виконання рішення до травня 2019 р. включно, що із урахуванням довготривалості такого періоду часу, наявності інфляційних процесів в економіці, вкрай негативно вплине на майнові інтереси позивача.
Судом вбачається, що судове рішення по справі № 908/329/16 вже було неодноразово розстрочено, і чергове надання розстрочки виконання судового рішення, також негативно вплине і на майновий стан самого позивача у справі.
Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної в постанові у справі №905/707/16 від 12.04.2018 р., повторне розстрочення виконання судового рішення та збільшення строку первісно наданої розстрочки та зміни умов сплати відповідачем заборгованості перед позивачем порушує норми Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначено відповідачем у своїй заяві про надання розстрочки рішення суду, з березня 2016 р. по липень 2018 р. ПАТ “Запоріжжяобленерго” розрахувалося по заборгованості (в загальній сумі 720 150 915,87грн.), яка стягнена рішенням у справі № 908/329/16, за куповану в 2015 році електроенергію у сумі: 447 564 508,67 грн., штрафні санкції - 2 737 861,56 грн. інфляційних нарахувань, 344 371,90 грн. трьох відсотків річних, 1 363 654,96 грн. пені, 16 352,92 грн. штрафу та сплатило судовий збір у сумі 434 070 грн. Станом на 15.08.2018р. залишок заборгованості за судовим рішенням становить 158 187 969,47 грн. основного боргу, 71 835 253,73 грн. інфляційних нарахувань, 9 035 534,20 грн. трьох відсотків річних, 28 636 345,04 грн. пені, 429 063,42грн. штрафу.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що заборгованість перед позивачем погашена у розмірі більше 70%.
Наведене, на думку суду, свідчить про можливість відповідача здійснювати розрахунки по заборгованості з позивачем.
Дослідивши матеріали та обставини справи, суд вважає, що відсутність грошових коштів у боржника не є винятковими обставинами, що можуть бути підставою для невиконання рішення. Оскільки, важке фінансове становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не в силу об'єктивних незалежних від нього обставин.
До того ж, як вже зазначалось вище, за приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В даному випадку, рішення про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача було ухвалено господарським судом Запорізької області 14.03.2016 р., отже, термін, до якого може бути надана розстрочка виконання цього рішення відповідно до вимог зазначеної статті, не може бути пізніше 14.03.2017 р.
Аналогічна позиція викладена в постановах Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. у справі № 908/1596/15-г, від 13.08.2018 р. у справі № 908/329/16.
Отже, викладені та повідомлені суду відповідачем обставини, за змістом ст. 331 ГПК України, не є підставою для розстрочки виконання рішення суду.
За таких обставин суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду від 14.03.2016 р. у справі № 908/329/16 є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.03.2016р. у справі № 908/329/16 - відмовити.
Відповідно до ст. 235 ГПК України Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно із ст. 235, ст. 255, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України, ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Ухвалу складено згідно з вимогами ст. 234 ГПК України та підписано - 07 вересня 2018 р.
Суддя М.В. Мірошниченко