Ухвала від 05.09.2018 по справі 572/2299/18

Справа № 572/2299/18

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4 ,

представника установи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни в режимі відеоконференції із трансляцією з приміщення Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№ 46)», с. Катеринівка Сарненського району клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день за два дні позбавлення волі засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саратов, РФ, мешканця АДРЕСА_1 , засудженого 28 квітня 2017 року Артеміським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року вирок залишений без змін із зарахуванням попереднього ув'язнення з розрахунку один день за два дні позбавлення волі з 15 січня 2016 року до 20 червня 2017 року, знову засудженого 15 лютого 2018 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, -

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_4 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Катеринівська виправна колонія (№ 46)», звернувся із клопотанням про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день за два дні позбавлення волі відповідно до Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".

ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання підтримав, просив зарахувати весь період попереднього ув'язнення, починаючи з 21.06.2017 року.

Прокурор та представник установи просили відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.02.2018 року був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та йому призначене покарання у виді 4 років 5 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.04.2017 року, ОСОБА_4 остаточно визначене покарання у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 січня 2016 року. У вироку зазначено, що вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2017 року ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з 15.01.2016 року до 28.04.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області від 17.10.2017 року ОСОБА_4 згідно ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 15 січня 2016 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17.05.2018 року апеляційне провадження за скаргами засудженого та прокурора на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.02.2018 року було закрите.

Таким чином, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 за вказаним вироком закінчився 17 травня 2018 року.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 7 червня 2018 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення з 15.01.2016 по 18.05.2018 року у строк відбування покарання на підставі Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» відмовлено. Із змісту ухвали вбачається, що клопотання засудженого про зарахування судом строку попереднього ув'язнення, починаючи з 21.06.2017 року є безпідставним, питання вже було вирішене судом, яким зараховано строк попереднього ув'язнення з 15 січня 2016 року по 20 червня 2017 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, засудженому у відповідності до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» зараховано строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Законом України від 18 травня 2017 року

№ 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», який набрав чинності 21 червня 2017 року, частина 5 ст. 72 КК України викладена в новій редакції, згідно якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Питання дії закону про кримінальну відповідальність у часі врегульовано також статтями 4 та 5 КК України.

Так, ч. 1 ст. 5 КК України передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі. Відповідно до ч. 2 цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

У той же час за приписами ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Аналізуючи зміст зазначених норм, слід зробити висновок, що ст. 5 КК України регулює виключно питання зворотної дії закону, встановлюючи правила застосування закону до діянь і правовідносин, які були вчинені до набрання новим законом чинності й не продовжуються після цього, але не забороняє його пряму дію та не виключає можливість застосування нового закону до діянь або правовідносин, які виникли та/або тривають після набрання ним чинності.

Водночас ч.2 ст.4 КК України установлює, що застосуванню підлягає не будь-який закон про кримінальну відповідальність, який діяв на момент вчинення діяння, а лише той, що визначає злочинність, караність та інші кримінально-правові наслідки діяння.

Досліджувані правила ч. 5 ст. 72 КК України не визначають злочинності та караності діяння.

Відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3352-XII «Про попереднє ув'язнення» таке ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Метою попереднього ув'язнення згідно з цим законом є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі (екстрадиції) або транзитного перевезення особи.

Водночас призначення покарання, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, звільнення від цього покарання, інші кримінально-правові наслідки діяння настають за результатами визнання судом особи винною або встановлення судом факту вчинення особою кримінально-караного діяння і застосовуються (настають) після набрання вироком (ухвалою) суду законної сили.

Перелічені в ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону №838-VIII види попереднього ув'язнення не можна розглядати як кримінально-правові наслідки, що безпосередньо або неминуче обумовлені фактом вчинення кримінально-караного діяння, за своїм юридичним змістом вони є процесуальними заходами забезпечення кримінального провадження, а підстави та процедуру їх застосування регламентовано КПК України.

Правила зарахування попереднього ув'язнення, встановлені ч.1 ст. 72 КК України, також не можна розглядати як передбачувані кримінально-правові наслідки діяння в розумінні ч. 2 ст. 4 КК України, оскільки таке зарахування є наслідком застосування відповідних кримінально-процесуальних заходів.

Отже, положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, не можна вважати такими, що визначають караність або інші кримінально-правові наслідки діяння у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.

У зв'язку із цим положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII не можуть застосовуватись після набрання 21 червня 2017 року чинності новою редакцією цієї норми відповідно до Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII.

Застосування ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII з дати набрання ним чинності щодо періодів попереднього ув'язнення, що мали місце в період дії цієї норми, означає пряму, а не зворотну дію, а тому не суперечить ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 КК України.

Таким чином, зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі або у строк іншого покарання, передбаченого ч. 1 ст. 72 КК України, у редакції Закону від 26 листопада 2015 року 838-VIII підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув'язнення, які тривали до 20 червня 2017 року включно, а в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII - до періодів, які мали місце, починаючи з 21 червня 2017 року, незалежно від того, коли було вчинено злочин за фактом якого здійснюється відповідне кримінальне провадження.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення клопотання засудженого.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання з 21 червня 2017 року по 17 травня 2018 року з розрахунку один день за два дні позбавлення волі відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Сарненського

районного суду

Рівненської області ОСОБА_1

Попередній документ
76292487
Наступний документ
76292489
Інформація про рішення:
№ рішення: 76292488
№ справи: 572/2299/18
Дата рішення: 05.09.2018
Дата публікації: 24.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Сарненський районний суд Рівненської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах