Справа № 572/2378/18
04 вересня 2018 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
представника установи ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни в режимі відеоконференції із трансляцією з приміщення Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№ 46)», с. Катеринівка Сарненського району клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день за два дні позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , засудженого по даній справі 12 червня 2017 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року вирок змінений, виключені з обвинувачення епізоди злочинних діянь за ч. 2 ст. 185 КК України, в решті вирок залишений без змін, строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 26 грудня 2016 року із зарахуванням попереднього ув'язнення з розрахунку один день за два дні позбавлення волі до 20 червня 2017 року, -
Засуджений ОСОБА_5 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Катеринівська виправна колонія (№ 46)», звернувся із клопотанням про зарахування всього строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день за два дні позбавлення волі відповідно до Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання".
ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання підтримав, просив зарахувати весь період попереднього ув'язнення, починаючи з 21.06.2017 року.
Прокурор та представник установи просили відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджено 12 червня 2017 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року вирок змінений, виключені з обвинувачення епізоди злочинних діянь за ч. 2 ст. 185 КК України, в решті вирок залишений без змін, строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 26 грудня 2016 року із зарахуванням попереднього ув'язнення з розрахунку один день за два дні позбавлення волі до 20 червня 2017 року.
Таким чином, засудженому у відповідності до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» зараховано строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Законом України від 18 травня 2017 року
№ 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», який набрав чинності 21 червня 2017 року, частина 5 ст. 72 КК України викладена в новій редакції, згідно якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Питання дії закону про кримінальну відповідальність у часі врегульовано також статтями 4 та 5 КК України.
Так, ч. 1 ст. 5 КК України передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі. Відповідно до ч. 2 цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
У той же час за приписами ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Аналізуючи зміст зазначених норм, слід зробити висновок, що ст. 5 КК України регулює виключно питання зворотної дії закону (тобто встановлює правила застосування закону до діянь і правовідносин, які були вчинені до набрання новим законом чинності й не тривають (не продовжуються) після цього), але не забороняє його пряму дію (тобто не виключає можливість застосування «нового» закону до діянь або правовідносин, які виникли та/або тривають після набрання ним чинності).
Водночас ч.2 ст.4 КК України установлює, що застосуванню підлягає не будь-який закон про кримінальну відповідальність, який діяв на момент вчинення діяння,а лише той, що визначає злочинність, караність та інші кримінально-правові наслідки діяння.
Досліджувані правила ч. 5 ст. 72 КК України не визначають злочинності та караності діяння.
Відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3352-XII «Про попереднє ув'язнення» таке ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Метою попереднього ув'язнення згідно з цим законом є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі (екстрадиції) або транзитного перевезення особи.
Водночас призначення покарання, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, звільнення від цього покарання, інші кримінально-правові наслідки діяння настають за результатами визнання судом особи винною або встановлення судом факту вчинення особою кримінально-караного діяння і застосовуються (настають) після набрання вироком (ухвалою) суду законної сили.
Перелічені в ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону №838-VIII види попереднього ув'язнення не можна розглядати як кримінально-правові наслідки, що безпосередньо або неминуче обумовлені фактом вчинення кримінально-караного діяння, за своїм юридичним змістом вони є процесуальними заходами забезпечення кримінального провадження, а підстави та процедуру їх застосування регламентовано КПК України.
Правила зарахування попереднього ув'язнення, встановлені ч.1 ст. 72 КК України, також не можна розглядати як передбачувані кримінально-правові наслідки діяння в розумінні ч.2 ст. 4 КК України, оскільки таке зарахування, головним чином є наслідком застосування відповідних кримінально-процесуальних заходів.
Отже, положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, не можна вважати такими, що визначають караність або інші кримінально-правові наслідки діяння у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.
У зв'язку із цим положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII не можуть застосовуватись після набрання 21 червня 2017 року чинності новою редакцією цієї норми відповідно до Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII.
Застосування ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII з дати набрання ним чинності щодо періодів попереднього ув'язнення, що мали місце в період дії цієї норми, означає пряму, а не зворотну дію, а тому не порушуватиме положення ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 КК України.
Таким чином, при зарахуванні попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі або у строк іншого покарання, передбаченого ч. 1 ст. 72 КК України у редакції Закону від 26 листопада 2015 року 838-VIII підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув'язнення, які тривали до 20 червня 2017 року включно, у тому числі до набрання чинності вказаним Законом, а в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII - до періодів, які мали місце, починаючи з 21 червня 2017 року, незалежно від того, коли було вчинено злочин за фактом якого здійснюється відповідне кримінальне провадження.
З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання засудженого.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання з 21 червня 2017 року по 19 вересня 2017 року з розрахунку один день за два дні позбавлення волі відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії ухвали.
Суддя Сарненського
районного суду
Рівненської області ОСОБА_1