06 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/922/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши в порядку письмового провадження звернення ОСОБА_1 про роз'яснення рішення від 12 квітня 2018 року у справі № 816/922/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 06.02.2018 №10 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІ. Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІ, як особі, що має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій державної служби. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) грн.
27 серпня 2018 року до суду надійшло звернення ОСОБА_1 про роз'яснення рішення від 12 квітня 2018 року у справі № 816/922/18, відповідно до якого позивач просила роз'яснити з якого часу потрібно перевести її з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІ з 05 лютого чи з 18 червня.
Сторони у судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином.
Відповідачем до суду надано клопотання про відкладення розгляду заяви на більш пізній термін та надання додаткового часу для пред'явлення витребуваних доказів, а також направлення на його адресу копії такого звернення ОСОБА_1 з додатками до нього.
Вирішуючи таке клопотання суд наголошує, що положеннями статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено обов'язку суду з направлення копій заяв про роз'яснення судового рішення з доданими до них документами, а також обмежено суд десятиденним строком розгляду відповідного звернення. У той же час, відповідачем копія ухвали разом з повісткою отримані 30 серпня 2018 року, а відтак Управління мало достатньо часу для ознайомлення з відповідним зверненням. При цьому, причин неможливості надання документів, що витребовувались, або обмеження у праві на ознайомлення з матеріалами справи суду надано не було
Відтак, суд не знаходить достатніх підстав для відкладення розгляду звернення ОСОБА_1 про роз'яснення рішення.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Положеннями частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, суд вирішив розгляд звернення про роз'яснення рішення здійснювати у порядку письмового провадження.
Вирішуючи звернення ОСОБА_1 про роз'яснення рішення від 12 квітня 2018 року у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1-2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи із системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути судове рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його складно виконати або високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Поряд з цим, як зазначено в пункті 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Суд зазначає, що за загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Враховуючи те, що відсутні чіткі критерії незрозумілості, суд вважає, що доцільним є роз'яснення судових рішень, зміст резолютивної частини яких сформульовано таким чином, що високою є ймовірність їх неправильного виконання.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення звернення ОСОБА_1 про роз'яснення рішення від 12 квітня 2018 року у справі № 816/922/18.
У той же час, суд, дослідивши вказане звернення вмотивоване виконанням такого рішення суду не у спосіб, встановлений законом, а саме ОСОБА_1 буде здійснено виплату пенсії, нарахованої відповідно до Закону України «Про державну службу» та виплачено різницю між сумами різних видів пенсій, але перераховану з 18.09.2018, тобто з часу набрання рішення суду законної сили.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Зважаючи на викладене, з власної ініціативи та з метою забезпечити ефективний захист прав, свобод, інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність встановити спосіб виконання рішення суду від 12 квітня 2018 року у справі № 816/922/18 зобов'язавши Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІ, як особі, що має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій державної служби з 05 лютого 2018 року.
Керуючись статтями 5, 9, 248, 254, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні звернення ОСОБА_1 про роз'яснення рішення від 12 квітня 2018 року у справі № 816/922/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Встановити спосіб виконання рішення суду від 12 квітня 2018 року у справі № 816/922/18, зобов'язавши Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІ, як особі, що має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій державної служби з 05 лютого 2018 року.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до статей 253, 295, пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя К.І. Клочко