Справа № 1-52/11
Номер провадження 6/404/278/18
06 вересня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
за участі секретаря - Муравйової С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, боржник: ОСОБА_2, -
Державний виконавець звернувся до суду із поданням, яким просить винести ухвалу про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: на земельну ділянку загальною площею 0, 125 га будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства, що розташовано за адресою: м. Кропивницький, провулок Васильківського, 5.
В обґрунтування вказує, що у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області перебуває зведене виконавче провадження № 54957316 про стягнення з ОСОБА_2 коштів в сумі 8 475 938, 82 грн. на користь держави та юридичних осіб, до складу якого входить, зокрема, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 52/11 від 15 червня 2012 року Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської ОДПІ 1 011 885 грн. в рахунок відшкодування заподіяної злочином державі шкоди. Згідно відповіді на запит відділу у Кіровоградському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області станом на 29.12.2012 року за боржником ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 0, 125 га будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства, що розташовано за адресою: м. Кропивницький, провулок Васильківського, 5. Державним виконавцем 07 серпня 2017 року проведено опис зазначеної земельної ділянки, про що винесено відповідну постанову. Проте, вказана земельна ділянка зареєстрована на ім'я боржника на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії КР № 00005292, виданого 13 вересня 1996 року Кіровоградською міською радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2734, але немає кадастрового номеру, що перешкоджає зверненню на неї стягнення та її передачі на реалізацію.
Відповідно до вимог ч.11 ст.440 ЦПК України суд розглядає подання без повідомлення заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, повідомлявся належно .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Порядок звернення стягнення на майно боржника визначений Розділом VII Закону України «Про виконавче провадження» .
Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на об*єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому, в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
За правилом ст.48 Закону стягнення за виконавчим документом звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на рахунках у банках та інших фінансових установах.
Виходячи зі змісту даної норми права, звернення стягнення на об*єкти нерухомого майна, право власності на яке боржником не зареєстровано в установленому законом порядку, застосовується судом у випадку встановлення факту відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Крім цього, подання державного виконавця про звернення стягнення на майно, яке не зареєстровано в установленому законом порядку, розглядається негайно, а з огляду на положення ст.ст.12, 81 ЦПК України саме на державного виконавця покладено обов*язок доказування факту відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Так, з матеріалів подання, направленого до суду вбачається, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_2
В порядку проведення виконавчих дій державним виконавцем винесено постанову від 06 березня 2017 року про відкриття виконавчого провадження №53519977 за виконавчим листом № 52/11 від 15 червня 2012 року; 19 жовтня 2017 року об'єднано виконавчі провадження № № 51210409, 53519977 у зведене виконавче провадження № 54957216; отримані дані з відділу у Кіровоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0, 125 га будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства, що розташовано за адресою: м. Кропивницький, провулок Васильківського, 5 за ОСОБА_2; винесено постанову від 07 серпня 2017 року про опис та арешт майна боржника, відповідно до якого накладено арешт на зазначену земельну ділянку.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження (ст. 48 ч.ч.5,6, 52 ч.ч.5,6 Закону).
З оглянутих судом матеріалів подання вбачається відсутність доказів на час звернення, які б підтверджували результати всіх вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а саме щодо відсутності рухомого майна, в тому числі сільгосптехніки, відсутність будь-якого іншого майна, грошових коштів і цінностей належних боржнику та на які може бути звернено стягнення для погашення заборгованості за вищезазначеними виконавчими документами або ж взагалі свідчили про здійснення державним виконавцем таких дій.
Крім того, державний виконавець не надав жодних доказів того, що боржник ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів, та відмовився виконати рішення суду добровільно.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, що у суду відсутні відомості, щодо вчинення державним виконавцем всіх передбачених законом дій з приводу примусового виконання судового рішення, враховуючи, що звернення стягнення на предмет нерухомого майна, а саме земельної ділянки є крайнім заходом примусового виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_1
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3-13, 76-82, 247, 258-260, 353, 354, 440 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, боржник: ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Бершадська