05.09.2018 Єдиний унікальний № 371/952/15-ц Провадження № 6/371/38/18
05 вересня 2018 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши справу за заявою публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк», заінтересована особа ОСОБА_2, про заміну сторони виконавчого провадження,
Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яку обґрунтував тими обставинами, що рішенням Миронівського районного суду Київської області від 07 липня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором.
07 березня 2018 року Національним банком України зареєстрований статут публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», який затверджений спільними загальними зборами АКБ «Індустріалбанк» та «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» 14 лютого 2018 pоку,
Відповідно п. 1.3 ст. 1 3агальних положень статуту АКБ «Індустріалбанк» є правонаступником щодо всього майна, прав і обов'язків ПАТ «Акціонерний Банк «ОСОБА_3», зареєстрованого Національним банком України 12 квітня 1994 року у зв'язку з реорганізацією АБ «Експрес Банк» шляхом приєднання до АКБ «Індустріалбанк», здійсненою на підставі дозволу Національного банку України на реорганізацію шляхом приєднання АБ «Експрес Банк» до АКБ «Індустріалбанк» за спрощеною процедурою (рішення від 18 серпня 2017 року №303).
Оскільки внаслідок реорганізації відбулася заміна кредитора, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження ПАТ «Акціонерний Банк «ОСОБА_3» на ПАТ акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк».
В судове засідання представник заявника та боржник не з'явилися.
Про розгляд справи її учасники повідомлені телефонограмами.
Неявка осіб, що беруть участь у справі, згідно положень ч. 3 ст. 442 ЦПК України, не перешкоджає розглядові питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до правил частини 1 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Правонаступництво на стадії виконання - це перехід процесуальних прав та обов'язків у виконавчому провадженні від правопопередника (сторони, яка вибула із виконавчого провадження) до правонаступника (особи, яка замінює стягувача або боржника), в силу правонаступництва у матеріальних правовідносинах, які виступають предметом виконання.
Перелік підстав матеріального правонаступництва, які спричиняють процесуальне правонаступництво, міститься в статті 55 ЦПК України, відповідно до якої воно можливе на будь-якій стадії процесу в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Частинами 1 та 2 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно вимог чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов'язків до правонаступника (що має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи), однак є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору.
З огляду на правила статті 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку із такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).
Отже, після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.
Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Встановлено, що заочним рішенням Миронівського районного суду Київської області рішенням від 07 липня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 26731/30/к9 від 03 січня 2013 року в розмірі 1878 гривень 29 копійок, витрати у виді судового збору в розмірі 248 гривень 87 копійок.
Представником ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» було отримано виконавчі листи про стягнення заборгованості та витрат у виді судового збору з ОСОБА_2
07 березня 2018 року Національним банком України зареєстрований статут публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», який затверджений спільними загальними зборами АКБ «Індустріалбанк» та «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» 14 лютого 2018 pоку,
Відповідно п. 1.3 ст. 1 3агальних положень статуту АКБ «Індустріалбанк» є правонаступником щодо всього майна, прав і обов'язків ПАТ «Акціонерний Банк «ОСОБА_3», зареєстрованого Національним банком України 12 квітня 1994 року у зв'язку з реорганізацією АБ «Експрес Банк» шляхом приєднання до АКБ «Індустріалбанк», здійсненої на підставі дозволу Національного банку України на реорганізацію шляхом приєднання АБ «Експрес Банк» до АКБ «Індустріалбанк» за спрощеною процедурою (рішення від 18 серпня 2017 року №303).
Вказані обставини свідчать про те, що ПАТ «Акціонерний Банк «ОСОБА_3» як сторона виконавчого провадження вибув, прав стягувача у виконавчому провадженні набуло ПАТ АКБ «Індустріалбанк».
За правилами статті 442 КПК України суб'єктами звернення до суду з вимогою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником являються державний або приватний виконавець або сторона (заінтересована особа).
Враховуючи ті обставини, що заявник ПАТ АКБ «Індустріалбанк» належить до кола суб'єктів звернення до суду з вимогою про заміну сторони виконавчого провадження, заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «ОСОБА_3» його правонаступником публічним акціонерним товариством акціонерним комерційним банком «Індустріалбанк» у виконавчому провадженні з виконання рішення Миронівського районного суду Київської області від 07 липня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариство «Акціонерний Банк «ОСОБА_3» до ОСОБА_2про стягнення заборгованості.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя підпис ОСОБА_4
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О.Капшук