06.09.2018
Провадження №1-кс/389/612/18
ЄУН 389/2495/18
Ухвала
іменем України
6 вересня 2018 року місто Знам'янка
Слідчий суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження,
з участю: скаржника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_5 , прокурора Знам'янської місцевої прокуратури ОСОБА_6 ,
встановив:
ОСОБА_3 04.09.2018 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12018120160001570 від 22.08.2018, винесену 23.08.2018 слідчим СВ Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , та направити матеріали керівнику Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області для продовження досудового розслідування.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 18.07.2018 він звернувся до Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , який, зловживаючи довірою, взяв у нього матеріальні цінності на суму 15000 гривень, вчинивши стосовно нього шахрайські дії. З приводу неправомірної поведінки ОСОБА_7 він у заяві вказував, що ОСОБА_7 взято у нього грошові кошти з умовою повернення, але протягом шести місяців кошти не повернуті, при цьому ОСОБА_7 уникає зустрічей з ним. Вважає, що своїми діями ОСОБА_7 скоїв правопорушення, яке підпадає під кваліфікацію ч.1 ст.190 КК України. Він просив у заяві, згідно зі ст.214 КПК України, внести відомості про кримінальне правопорушення, скоєне ОСОБА_7 , до ЄРДР та розпочати досудове розслідування в установленому законом порядку, просив надати йому витяг з ЄРДР в установлений законом строк. Слідчий СВ Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , не провівши необхідних слідчих дій щодо встановлення вини ОСОБА_7 , на наступний день 23.08.2018 виніс постанову про закриття кримінального провадження, яку він отримав 30.08.2018. Вважає, що слідчий не виконав вимог ст.2 КПК України в частині проведення своєчасного та об'єктивного досудового розслідування дій ОСОБА_7 , зокрема, не провів одночасного допиту з ним та ОСОБА_7 , не вилучив у ОСОБА_7 матеріальні цінності, не застосував до ОСОБА_7 будь-якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_5 підтримали вимоги скарги, зазначивши, що слідчий не провів усіх необхідних слідчих дій, зокрема допиту ОСОБА_7 та одночасного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги, оскільки підстави для її задоволення відсутні.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, заслухавши пояснення скаржника, адвоката та прокурора,зазначає наступне.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
У судовому засіданні встановлено, що за заявою ОСОБА_3 від 18.07.2018 щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, 22.08.2018 слідчим СВ Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12018120160001570.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження №12018120160001570, з протоколу допиту потерпілого від 23.08.2018 встановлено, що ОСОБА_3 працює в магазині свого батька, в якому продається побутова техніка та різний інструмент. У кінці грудня 2017 року до нього підійшов чоловік, який назвався ОСОБА_8 , та попросив дати йому у борг товар, а саме холодильник вартістю 9000 грн., які він обіцяв виплатити за два місяці. Оскільки раніше цей чоловік брав у ОСОБА_3 у борг та повертав кошти, ОСОБА_3 погодився та дав у борг холодильник. У березні 2018 року вказаний чоловік взяв у борг пральну машинку вартістю 5000 грн., за яку також обіцяв виплатити. У квітні 2018 року даний чоловік знову взяв у борг велосипед вартістю 3700 грн., заплативши за велосипед частину грошей. Таким чином, загальна сума боргу становить 15500 грн. На неодноразові нагадування ОСОБА_8 лише обіцяв повернути гроші, а коли ОСОБА_3 приїхав додому до ОСОБА_8 , то останній повідомив, що техніку він віддав, гроші обіцяв повернути.
Крім того, матеріали кримінального провадження містять розписку ОСОБА_7 про те, що він взяв у борг у ОСОБА_3 15500 грн. до 12.06.2018 під 10% від суми за місяць користування позикою. З письмових пояснень ОСОБА_7 , які також містяться в матеріалах кримінального провадження, вбачається, що ОСОБА_7 не заперечує факту взяття у ОСОБА_3 у борг холодильника, пральної машинки та велосипеда, у зв'язку з чим він повинен повернути ОСОБА_3 кошти в загальному розмірі 15500 грн., які намагатиметься повернути найближчим часом.
Вказане кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України 23.08.2018 закрито. В обґрунтування такого рішення слідчий вказав на існування між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 цивільно-правових відносин, відсутності ознак кримінального правопорушення.
У частині 2 статті 9 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з положеннями п.1 та п.2 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. При цьому положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
За змістом ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Із закриттям кримінального провадження процесуальна діяльність по ньому повністю закінчується, подальше таке провадження є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Частиною 1 статті 190 КК України передбачена відповідальність за вчинення заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, органом досудового розслідування було дотримано вимог ст.ст.9, 91, 110 КПК України, зокрема слідчим з'ясовані всі обставини, що мають значення для повного розслідування кримінального провадження, зокрема встановлено, що ОСОБА_9 добровільно передавав ОСОБА_7 майно, погоджуючись на отримання коштів за нього від останнього в майбутньому; ОСОБА_7 не заперечується факт необхідності повернення коштів. Розбіжності між їх поясненнями відсутні.
Постанова слідчого містить відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Оцінюючи в сукупності з іншими доказами у справі доводи скаржника про безпідставність закриття провадження, слідчий суддя приходить до висновку про їх необґрунтованість, оскільки посилання скаржника носять загальний, неконкретний характер, доказів того, що слідчим не досліджено фактичних обставин справи скаржником не надано, а слідчим суддею не встановлено, що доводи скаржника дають підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження та відновлення досудового слідства.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 305, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1