про залишення позовної заяви без розгляду
16 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/2432/18
категорія 6.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
секретар судового засідання Мельниченко О.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до ОСОБА_3 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт,
встановив:
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради у травні 2018 року звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт.
У судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання представника відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання дійшов наступного висновку.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для звернення до суду з даним позовом слугувало те, що відповідачем не виконано вимоги припису від 01.08.2016 №179/16-к, яким від ОСОБА_3 вимагалось у термін до 01.11.2016 усунути, виявлені при проведенні позапланової перевірки, порушення шляхом добровільного демонтажу самовільного об'єкту будівництва.
Зазначені обставини представник відповідача підтвердила в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч.2 ст.122 КАС України ( у редакції на час звернення до суду з даним позовом), передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічну норму було також закріплено у ч.2 ст. 99 КАС України (у редакції до 15.12.2017), якою передбачалось, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на те, у приписі, який став підставою для звернення до суду термін його добровільного виконання для відповідача встановлено до 01.11.2016, то саме з цього часу у відповідача почався перебіг шестимісячного строку, визначеного законодавством для звернення до суду з даним позовом.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Проте, ні позивачем, ні його представником до суду не було надано доказів тих об'єктивно непереборних обставинами, які могли б завадити своєчасному зверненню до адміністративного суду.
Суд звертає увагу на те, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також практика Європейського суду з прав людини вказує, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача є обґрунтованим та його слід задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду.
Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Залишити без розгляду позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до ОСОБА_3 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текс ухвали складено 06 вересня 2018 року.
Суддя М.С. Токарева