Справа № 280/992/18
№ провадження 3/196/508/2018
05.09.2018 смт. Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Гудим О.М., при підготовці до розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 б Житомирської області, не працюючого,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
23 липня 2018 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшов адмінматеріал у відношенні ОСОБА_1 за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а саме за те, що він 03.06.2018 року, близько 00 год. 35 хв., в смт.Царичанка по вул.Орлянська Царичанського району Дніпропетровської області, керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Дії водія ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу серії БД №329021 від 03.06.2018 року адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 03 червня 2018 року.
Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки передбачені ст.38 КУпАП України.
З наведеного вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та закінчення встановленого законом трьохмісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення).
Отже, як встановлено судом, порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП було вчинено ОСОБА_1 03.06.2018 року, тому на момент розгляду справи по суті закінчились строки, передбачені ст.38 КУпАП, що відповідно до вимог п.7 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.
Крім цього, при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст.38 КУпАП, суддя враховує положення ст.6 Конституції України, згідно якої органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
При цьому, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення, а тлумачення цієї норми дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи, у т.ч. й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, суддя вважає, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох рішень в одній постанові буде свідчити про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, приходячи до такого висновку, суд також враховував позицію Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
В розумінні вищевикладеного, встановлення будь-якої обставини в рішенні суду після закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, може порушити право особи на справедливий суд, оскільки таке рішення буде прийнято на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Враховуючи те, що з дня вчинення правопорушення минуло більше ніж три місяці, а також, з огляду на те, що вказане адміністративне правопорушення не є триваючим, тому в силу ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.38, п.7 ст.247 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.М.ГУДИМ