04 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 655/854/17
Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Посунько Г.А.
Час і місце ухвалення: 13:58, смт Горностаївка
Дата складання повного тексту: 08.05.2018
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Лавришині А.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 07 травня 2018 року у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Новій Каховці, Каховському, Горностаївському, Великолепетиському, Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (державного інспектора) Миронець А.В. (далі Інспектор) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2017 року №271-ДК/0121П0/08/011-17, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 170 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що факт самовільного заняття земельної ділянки позивачем не підтверджено жодним доказом. Позивач наполягає, що не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, оскільки з жовтня 2016 року не користувався земельною ділянкою, а в травні місяці 2017 року земельна ділянка була в нього вилучена.
Ухвалою Горностаївського районного суду Херсонської області від 28 березня 2018 року змінено первісного відповідача на ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що в серпні 2017 року позивач самовільно зайняв та використовував земельну ділянку площею 47,7 га, розташовану на територію Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області. Вина ОСОБА_3 у самовільному зайнятті земельної ділянки встановлена рішенням Горностаївського районного суду від 04 травня 2017 року в цивільній справі за позовом Каховської місцевої прокуратури Херсонської області до ОСОБА_3 про повернення земельної ділянки.
Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 07 травня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Постанову № 271-ДК/0121П0/08/011-17 від 22 серпня 2017 року, винесену провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Новій Каховці, Каховському, Горностаївському, Великолепетиському, Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (державним інспектором) Миронцем А.В., про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост.53-1 КУпАП, у виді штрафу в сумі 170 грн. скасовано.
Справу відносно ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП закрито.
В апеляційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Апелянт наполягає, що судом не надано належної оцінки доводам відповідача, а саме, що ОСОБА_6 добровільно сплачено штраф. На час проведення обстеження земельної ділянки площею 47,7 га було відкрито кримінальне провадження від 05.07.2017 № 12017230190001614, порушене за фактом самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки невідомою особою, під час проведення досудового розслідування по якому було встановлено, що самовільне зайняття зазначеної земельної ділянки здійснив саме ОСОБА_6 У подальшому, у зв'язку з існуванням цивільно-правового спору (не значні збитки та шкода) вказане кримінальне провадження було закрито, але фактично встановило винну особу - ОСОБА_6
У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 07 травня 2018 року та прийняття нового рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено та неоспорюється сторонами, 01 грудня 2004 року між Каїрською сільською радою Горностаївського району Херсонської області та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого сільська рада передала позивачеві в оренду строком на п'ять років земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 47,7 га, розташовану на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області.
07 квітня 2006 року цей договір був зареєстрований у Горностаївському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 040672200068.
03 квітня 2009 року між сільською радою та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода, якою продовжений строк дії договору оренди земельної ділянки до 01 жовтня 2011 року. Додаткова угода була зареєстрована у Горностаївському районному реєстраційному відділі 28 грудня 2009 року за № 040972200104.
20 березня 2012 року між сільською радою та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 2, якою був продовжений строк дії основного договору оренди до 01 жовтня 2016 року. Державна реєстрація цієї додаткової угоди не здійснювалась.
Відсутність державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2004 року стала підставою для звернення Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, що діяла в інтересах ГУ Держгеокадасту у Херсонської області до суду з позовом про вилучення земельної ділянки у ОСОБА_3
Заочним рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 04 травня 2017 року по справі № 655/154/17 земельна ділянка була вилучена.
09 серпня 2017 року Інспектором, за участю головного спеціаліста Горностаївської РДА Нікітіної Н.Ф. складено акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, згідно якого виявлено факт самовільного її зайняття шляхом посіву соняшника на земельній ділянці площею 47,7 га, розташованій на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області.
16 серпня 2017 року Інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення № 291-ДК/0118П/07/011-17, згідно якого при перевірці вимог земельного законодавства щодо законності використання земельної ділянки площею 47,7 га встановлено, що 09 серпня 2017 року в межах Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області земельна ділянка площею 47,7 га зайнята посівом соняшника. Строк дії договору оренди цей землі украденого Каїрської сільської ради та ОСОБА_3 закінчився 01 жовтня 2011 року і в подальшому у встановлений законом порядку не продовжувався.
На підставі зазначеного ОСОБА_3 визнано особою, що здійснила посів сояшника чим самовільно зайняла зазначену земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України та ст. 25 Закону України "Про оренду землі".
Відповідальність за вчинення правопорушення передбачено ст. 53-1 КУпАП та п."б" ч.1 ст. 211 ЗК України.
Також, 16 серпня 2017 року за № 291-ДК/0139Пр/03/01/-17 Інспектором на ім'я ОСОБА_3 винесено припис про звільнення земельної ділянки.
Зазначеним приписом встановлено, що земельна ділянка, площею 47,7 га, сільськогосподарського призначення державної власності на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області самовільно зайнята посівом соняшника.
Постановою про накладення адміністративного стягнення від 22 серпня 2017 року № ДК/0121По/08/011-17, ОСОБА_3 визнано винним в порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, а саме у відсутності зареєстрованих дозвільних документів під посіви сільськогосподарських культур зайнято земельну ділянку державної власності, площею 47,7 га.
ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн.
Скасовуючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, не знайшов свого підтвердження.
Таки висновки мотивовано тим, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 09 серпня 2017 року та актом обстеження земельної ділянки від 09 серпня 2017 року не встановлено особу, яка самовільно зайняла вказану земельну ділянку. Крім того, при проведенні перевірки та обстеження земельної ділянки позивач, як колишній орендар, участі не приймав.
З припису від 16 серпня 2017 року вбачається лише той факт, що позивач отримав припис про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. При цьому, факт отримання позивачем припису не може свідчити про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2017 року вбачається, що за фактом самовільного зайняття земельної ділянки площею 47,7 га позивач надав пояснення про те, що земельна ділянка у нього вилучена судовим рішенням та ним не обробляється. Пояснення позивача не спростовані.
Добровільна сплата ОСОБА_3 штрафу за оскарженою постановою не підтверджує презумпцію його вини у вчиненні правопорушення.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, в ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.ст. 7, 252, 280 КУпАП.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Пунктом "б" ч.1 ст. 211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Статтею 53-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки у вигляді накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За визначенням в ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
З аналізу даної правової норми вбачається, що використання земельної ділянки за відсутність правовстановлюючих документів є ознакою самовільного зайняттям вказаної земельної ділянки.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими доказами, перелік яких не вичерпний.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В оскарженої постанові про адміністративне правопорушення не наведено жодного доказу, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та не зазначено мотиви відхилення доводів ОСОБА_3 про невикористування ним земельної ділянки з жовтня 2016 року.
Посилання апелянта на матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12017230190001614 від 05 липня 2017 року порушене за фактом самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки невідомою особою, під час проведення досудового розслідування по якому було встановлено, що самовільне зайняття зазначеної земельної ділянки здійснив саме ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки докази на підтвердження зазначеного до суду першої інстанції не надавалися. Крім того, ст. 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Також є безпідставним посилання апелянта на заочне рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 04 травня 2017 року по справі № 655/154/17, яким у ОСОБА_3 вилучено земельну ділянку, оскільки зазначеним рішенням не встановлено, що ОСОБА_3 у 2017 році здійснив посів соняшника на земельній ділянці площею 47,7 га, сільськогосподарського призначення державної власності на території Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не доведено належними та достовірними доказами наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КупАП.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення не доведена, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.272, 286, 308, п.2 ч.1 ст. 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 07 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 05 вересня 2018 року.
Головуючий суддя: Бітов А.І.
Суддя: Суддя: Лук'янчук О.В. Ступакова І.Г.