Справа № 822/790/18 Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
31 серпня 2018 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Клюцука В. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року (прийняте у м. Хмельницькому та складене в повному обсязі 20 квітня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
у лютому 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, про призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області №58/04 від 02.01.2018 р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_4 за вислугу відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_4 до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, період навчання з 01.09.1983 року по 18.07.1985 року в Козятинському СПТУ - 17 Вінницької області, та період роботи на посаді механіка рефрижераторного поїзда вагонного депо Фастів «Укррефтранс» з 05.08.1997 року по 03.07.2001 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області провести призначення, нарахування і виплату ОСОБА_4 пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду - без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, 26 грудня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, надавши всі необхідні документи для призначення пенсії.
Шепетівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області листом № 58/04 від 02.01.18 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років на пільгових умовах, посилаючись на те, що його спеціальний стаж роботи складає 12 років і 4 дні при загальному стажі роботи 26 років 06 місяців 03 дні. До пільгового стажу роботи не враховано період роботи з 05.08.1997 року по 03.07.2001 року, оскільки дана посада не передбачена Списком професій і посад робітників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітені, затвердженого постановою КМУ від 12 жовтня 1992 року № 583.
Не погодившись із вказаним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу норм чинного законодавства України період навчання позивача з 01.09.1983 року по 18.07.1985 року в Козятинському СПТУ - 17 Вінницької області, та період роботи на посаді механіка рефрижераторного поїзда вагонного депо Фастів "Укррефтранс" з 05.08.1997 року по 03.07.2001 року підлягають зарахуванню позивачу до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, як це передбачено пунктом "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування протоколу від 05.01.2018 року № 131, оскільки він носить суто інформаційний характер та не створює для позивача відповідних правових наслідків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Додатково у довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Загальний трудовий стаж за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяці.
Аналіз вказаної норми дає підстави дійти висновку, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за наявністю двох підстав. Перше - у випадку, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує 3 місяці. Друге - особа зарахована на роботу за набутою професією.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 у період з 01.09.1983 року по 18.07.1985 року навчався в Козятинському СПТУ - 17 Вінницької області за професією механік рефрижераторних поїздів, підтвердженням чого є запис у трудовій книжці позивача та диплом НОМЕР_1 від 18.07.1985 року про закінчення позивачем Козятинського СПТУ - 17 Вінницької області за професією механік рефрижераторних поїздів.
З 31.07.1985 року позивач прийнятий на посаду механіка рефрижераторного поїзду вагонного депо Фастів Південно - Західної залізниці на підставі наказу начальника рефрижераторного вагонного депо Фастів Південно - Західної залізниці № 148 від 31.07.1985 року, що підтверджується записом у трудовій книжці позивача.
Таким чином, судом встановлено, що позивач працевлаштувався за спеціальністю після закінчення навчання менш ніж за два тижні, тобто відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" він має право на включення періоду навчання до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги.
Щодо зарахування ОСОБА_4 до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи на посаді механіка рефрижераторного поїзда вагонного депо Фастів "Укррефтранс" з 05.08.1997 року по 03.07.2001 року, колегія суддів виходить з наступного.
Із відповіді Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 02.01.2018 року № 58/04 судом встановлено, що період роботи з 05.08.1997 року по 03.07.2001 року неможливо зарахувати до спеціального стажу, оскільки Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах корстуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ від 12.10.1992 № 583, професія механіка старшого зміни не передбачена.
Згідно із записами у трудовій книжці позивача 05.08.1997 року позивача призначено механіком - старшим зміни, а 03.07.2001 року його було звільнено у зв'язку із скороченням штату працівників.
Довідкою, уточнюючою особливий характер роботи, або умови праці для призначення пенсії за вислугу років, від 27.11.2017 № 52, виданою ПАТ "Українська залізниця", підтверджується, що ОСОБА_4 працював в рефрижераторному вагонному депо Фастів "Укррефтранс" на посаді механіка рефрижераторного поїзда повний робочий день в період з 31.07.1985 року по 03.07.2001 року, безпосередньо приймаючи участь у здійсненні організації перевезень та забезпеченні безпеки руху на залізничному транспорті, що передбачена ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і Списком посад і професій, затвердженим постановою КМУ від 12.11.1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 року затверджений Список професій та посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах. В тексті Списку передбачена посада механіка рефрижераторних поїздів (секцій).
Згідно з пунктом 3 роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 18.11.1992 року № 25 "Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років", відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками. Якщо в ці переліки і списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.
Враховуючи вищевикладене, на думку судової колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посада "механік (старший зміни) рефрижераторного поїзда" відноситься до професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах.
Отже, період навчання з 01.09.1983 року по 18.07.1985 року в Козятинському СПТУ - 17 Вінницької області та період роботи на посаді механіка рефрижераторного поїзда вагонного депо Фастів "Укррефтранс" з 05.08.1997 року по 03.07.2001 року підлягають зарахуванню позивачу до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, як це передбачено пунктом "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що дає підстави для призначення пенсії за цією нормою.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування протоколу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.01.2018 року № 131, оскільки рішення відповідача № 58/04 від 02.01.2018 року про відмову в призначенні пенсії, а не протокол, створює для позивача відповідні правові наслідки.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 05 вересня 2018 року.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.