Справа № 263/10423/18
Провадження № 3/263/2471/2018
04 вересня 2018 року суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Кулик Сергій Вікторович, за участю секретаря Тихої О.О., прокурора Олейниченка С.М., захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2В розглянувши матеріали, які надійшли з Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, громадянина України, який працює начальником відділення забезпечення автотранспортом центу обслуговування підрозділів ГУНП в Донецькій області, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст.172-6 ч.4 КпАП України,
ОСОБА_2, будучи начальником відділення забезпечення автотранспортом центу обслуговування підрозділів ГУНП в Донецькій області, суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», 15.02.2018 року приблизно о 9 год. 20 хв., перебуваючи за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Георгіївська, 30а, під час подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2017 рік, надав завідомо недостовірні відомості у вказаній декларації щодо відсутності правочинів, які відрізняються від достовірних на суму 387049,34 грн., що становить 241,9 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Так, в розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» ОСОБА_2 повідомив, що в нього протягом 2017 року були відсутні видатки та правочини, розмір яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, в той час, як у звітний період, 28.03.2017 року ОСОБА_2 укладено договір № 1441/2017/389424, згідно з яким декларант набув право власності на автомобіль Mercedes -Benz E 220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 387049,34 грн., що становить 241,9 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Прокурор у судовому засіданні наполягав на притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.172-6 ч.4 КУпАП. Вважав вину останнього доведеною.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому правопорушенні не визнав. Пояснив, що дійсно 28.03.2017 року за договорили купівлі-продажу придбав у власність автомобіль Mercedes -Benz E 220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 387049,34 грн. Придбання транспортного засобу не приховував, про зміну свого майнового стану повідомив НАЗК у встановленому законом порядку. В подальшому, при подачі щорічної декларації за 2017 рік припустився помилки при її заповненні, не зазначив в розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» відомості про правочин від 28.03.2017 року, на підставі якого ним був придбаний вищевказаний автомобіль. Разом з цим відомості про автомобіль Mercedes -Benz E 220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2, він зазначив у розділі 6 декларації «Цінне рухоме майно - транспортні засоби». Вважає, що оскільки він повідомляв НАЗК про придбання на підставі правочину вищевказаного автомобілю у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані, а також зазначив відомості про автомобіль у щорічній декларації за 2017 рік, в нього відсутній умисел на вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, через відсутність вини, оскільки будь-який умисел на вчинення правопорушення не доведений. Діяння, передбачені ст.172-6 КУпАП є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчиненні тільки умисно. Відомості про правочин, на підставі якого був придбаний автомобіль Mercedes -Benz E 220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2, у розділі 14 щорічної декларації «Видатки та правочини суб'єкта декларування» ОСОБА_2 не заповнено помилково. Разом з тим у відповідному розділі декларації (розділ 6) зазначено відомості про рухоме майно - вказаний вище автомобіль. Окрім того, після укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_2 повідомив НАЗК у встановленому законом порядку про суттєві зміни у майновому стані. В роз'ясненнях НАЗК щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених Рішенням від 11.08.2016 року за № 3, зокрема п. 67, зазначено, що адміністративна та кримінальна відповідальність передбачені виключно за подання «завідомо недостовірних» відомостей. Тобто відповідне діяння має бути вчинено суб'єктом декларування з прямим умислом. При цьому, для притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень необхідно довести наявність такого умислу, а саме те, що суб'єкт декларування усвідомлював недостовірність відомостей, які він зазначив у декларації. Разом з тим, ОСОБА_2 не вносив з прямим умислом недостовірні відомості до декларації, він лише помилково не заповнив п. 14 декларації, останній не мав наміру приховати інформацію щодо вартості майна, яке декларується. Про це свідчить той факт,що останній подавав до НАЗК відомості про суттєві зміни у майновому стані та відобразив відомості про придбаний ним за договором купівлі-продажу автомобіль в іншому розділі електронної декларації. У зв'язку з наведеним просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що в його обов'язки входить перегляд поданих працівниками ГУНП в Донецькій області декларацій. Під час перегляду щорічної електронної декларації за 2017 рік, поданої ОСОБА_2, ним було встановлено порушення в частині не зазначення останнім в розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» відомостей щодо правочину, на підставі якого ним був придбаний автомобіль Mercedes -Benz E 220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2. Разом з тим в декларації, в розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» ОСОБА_2 були відображені відомості про вказаний автомобіль, вказана дата його набуття - 28.03.2017 року. Було направлено відповідні запити до органів, складений протокол огляду від 27.07.2018 року щорічних декларацій ОСОБА_2 за 2017 рік, за 2016 роки, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, виправлена декларація за 2016 рік. За результатами проведеної перевірки відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Вважає, що в діях ОСОБА_2 мається умисел на внесення недостовірних відомостей до декларації за 2017 рік щодо не зазначення відомостей в розділі 14, адже аналогічні відомості останній зазначав у щорічній електронній декларації за 2016 рік, коли декларував інший придбаний ним автомобіль, а тому достовірно знав про необхідність заповнення вказаного розділу декларації.
Заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадянина, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що визначено ст. 10 КУпАП.
Згідно зі ст.1 Закон України «Про запобігання корупції» під корупційним правопорушенням розуміється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та /або цивільно-правову відповідальність. Відповідно до п. 9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке Законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну чи цивільно-правову відповідальність.
Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб'єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно зв'язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб'єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов'язкова умова адміністративної відповідальності.
Умисел - це відношення пізнавальної можливості і волі суб'єкта до вчиненого ним діяння. Його обов'язкові елементи, це повне усвідомлення протиправності скоєного діяння в його юридичних і соціально-побутових особливостях, передбачення антигромадських результатів свого діяння (бездіяльності), бажання або усвідомлене допущення настання вказаних наслідків. Відсутність умислу і необережності засвідчують про випадок - такому збігу життєвих обставин, при яких особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати властивостей вчиненого або не передбачала і не могла передбачати наслідків вчиненого діяння. Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково не є умовою адміністративної відповідальності.
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризував ВССУ в своєму листі від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу під яким ст.10 КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного, корупційного правопорушення, правопорушення пов'язаного з корупцією, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із визначення поняття, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону.
Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що останній не мав на меті вносити недостовірні відомості до щорічної електронної декларації за 2017 рік щодо відсутності правочинів, вчинених у звітному періоді на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування на нерухоме або рухоме майно, якщо розмір відповідно видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного періоду, зокрема, щодо договору купівлі-продажу від 28.03.2017 року, на підставі якого ним був придбаний автомобіль Mercedes -Benz E 220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску. ОСОБА_2 04.04.2017 року у встановленому законом порядку направив до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв'язку з придбанням вищевказаного автомобіля. Окрім того, останнім в Розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» зазначені відомості про вказаний вище автомобіль, його вартість та дату набуття.
Вказані відомості підтверджуються матеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, електронною декларацією за 2017 рік, поданою ОСОБА_2, дата публікації - 15.02.2018 року 09:20 год.; повідомленням пр суттєві зміни у майновому стані, дата публікації - 04.04.2017 року 09:16 год.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.172-6 КУпАП необхідно встановити той факт, що ОСОБА_2 усвідомлював суспільну небезпечність внесення недостовірних відомостей до щорічної електронної декларації, передбачав неможливість здійснення фінансового контролю з боку держави та бажав настання таких наслідків, або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.
Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не містять жодних даних про форму вини останнього, про наявність прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та не містять жодних доказів на підтвердження такого умислу. Натомість, з пояснень ОСОБА_2, поданих ним під час судового розгляду, вбачається, що вина в його діях відсутня.
В судовому засіданні в передбаченому законом порядку не доведено наявність умислу ОСОБА_2, направленого на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_2 в свій час у декларації за 2016 рік відобразив у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» договір купівлі-продажу автомобіля, придбаного ним у 2016 році, на думку суду, не свідчать про наявність в нього прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, тобто на подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Твердження ОСОБА_2 про те, що це сталося внаслідок помилки не спростовано.
Враховуючи усі обставини, викладені вище, суддя вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутня суб'єктивна сторона (вина у формі умислу) адміністративного правопорушення та негативні наслідки таких дій, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, також відсутній.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись 247, 280, 287, 288 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В.Кулик