04 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 504/4357/17
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Вінська Н.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Запорожана Д.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора Управління патрульної поліції м. Миколаїв роти №4 батальйону №2 лейтенанта поліції Папієнко Дар'ї Тимурівни, третя особа Управління патрульної поліції м. Миколаїв про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У грудні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся з позовом до інспектора Управління патрульної поліції м. Миколаїв роти №4 батальйону №2 лейтенанта поліції Папієнко Дар'ї Тимурівни, третя особа Управління патрульної поліції м. Миколаїв (далі - Управління), в якому просив скасувати постанову серії БР№520155 від 30.11.2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 132-1 КУпАП, складену інспектором Управління Патрульної Поліції м. Миколаїв роти №4 батальйону №2 лейтенантом поліції Папієнко Дар'єю Тимурівною.
В обґрунтування позивних вимог ОСОБА_2 зазначив, що висновки інспектора поліції про порушення ним правил дорожнього руху не відповідають дійсності, постанова про накладення штрафу прийнята без належного підтвердження того факту, що проїзд великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами відбувся не у відповідності до чинного законодавства. Зазначені обставини свідчать про безпідставність адміністративного стягнення, у зв'язку із чим рішення відповідача має бути скасовано.
Судовим рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 травня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції у м. Миколаєві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Постановою інспектора Управління патрульної поліції м. Миколаїв роти №4 батальйону №2 лейтенанта поліції Папієнко Дар'єю Тимурівною від 30.11.2017 року серії БР№520155 застосовано до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Згідно вказаної постанови, 30 листопада 2017 року о 16.20 год. В м. Миколаїв по вул. Центральній позивач керував транспортним засобом - трактором «NEW HOLLAND» номерний знак НОМЕР_1, трактором «NEW HOLLAND», номерний знак НОМЕР_1, габарити якого перевищують 2.60 м. в порушення п. 22.5 ПДР України.
Не погоджуючись із вказаною постановою, посилаючись на її безпідставність, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатньо доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не виконано обов'язок щодо доведення обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).
Відповідно до п. 22.5 Правил від 10.10.2001 року №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Отже, наведена норма Правил є бланкетною, що відсилає до спеціальних правил здійснення руху транспортних засобів із відповідними характеристиками.
Так, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 року №879.
Згідно п.п. 6, 7, 8 п. 1 Постанови від 27.06.2007 року №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
Місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.
Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.
Згідно із п.п. 3, 6 Постанови від 27.06.2007 року №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Пунктом 13 Постанови від 27.06.2007 року №879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Таким чином, перевірка транспортних засобів, які перевищують допустимий габаритно-ваговий рівень, здійснюється виключно у визначених спеціально обладнаних місцях і за допомогою вимірювального і зважувального обладнання, яке пройшло періодичну повірку (метрологічну атестацію).
В іншому випадку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів не можна вважати таким, що здійснений у повній відповідності до чинного законодавства.
Як вірно встановив суд першої інстанції, висновки службової особи органу поліції про керування позивачем транспортного засобу, габарити якого перевищують допустимі норми, складені не в результаті габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці і не за допомогою атестованого пристрою.
Зазначені обставини не заперечуються апелянтом та свідчать про те, що факт порушення позивачем правил дорожнього руху не підтверджений належними доказами.
Відповідно до ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджений належними доказами, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість адміністративного стягнення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням належної оцінки обставин справи та правил законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: Т.М. Танасогло
Судді: Д.В. Запорожан
О.В. Яковлєв