23 серпня 2018 р. Справа № 0440/6369/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової Алли Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової Алли Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , в якій заявлені вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38886287 від 21.12.2017 приватного нотаріуса Бочкарьової Алли Володимирівни Київського міського нотаріального округу, на фізкультурно-оздоровчий комплекс літ.Е-2 загальною площею 549,6 кв.м. розташований в АДРЕСА_1.
Розглянувши вказану справу на предмет можливості відкриття провадження по справі, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 КАС (у зазначеній редакції) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
З установлених фактичних обставин цієї справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи із сімейних правовідносин щодо нерухомого майна, оскільки позивач оспорює правомірність договору-купівлі продажу, який укладений без згоди одного із подружжя, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Саме на таке застосування норм процесуального закону при вирішенні питання підвідомчості спору судам адміністративної юрисдикції вказує Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2018 року по справі №815/6956/15 (провадження №11-192апп-18), висновки якого суд застосовує до спірних правовідносин по цій справі згідно положень ч.5 ст.242 КАС України, оскільки предмет спору по справі, яка переглядалась Верховним Судом та по цій справі є тотожними.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.170 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд роз'яснює, що для вирішення цього спору позивачу необхідно звернутись до цивільного суду, в порядку визначеному положеннями ЦПК України.
Керуючись ст.19, п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової Алли Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію.
Розяснити позивачу, що дані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев