03 вересня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2993/18
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000) до Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, буд. 7, м. Чернігів, 14000) про визнання протиправними та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам» від 31.05.2018 № 31/VII-24.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається зі змісту позовної заяви предметом спору є визнання протиправним та скасування пункту 14 рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2018 № 31/VII-24 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам», яким визнано таким, що втратив чинність пункт 31 рішення Чернігівської міської ради від 29.09.2011 «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова» (13 сесії 6 скликання) у частині надання управлінню капітального будівництва Чернігівської міської ради земельної ділянки в постійне користування, площею 0,0125 га по вул. Червоногвардійській, 25-б для будівництва продовольчого магазину.
В даному випадку виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю розпорядження відповідача щодо земельної ділянки площею 0,0125 га по вул. Червоногвардійській, 25-б в м. Чернігові, оскільки згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 377305 постійним користувачем вказаної земельної ділянки є управління капітального будівництва Чернігівської міської ради.
Отже, у цій справі існує невирішений спір про право на земельну ділянку, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 29.05.2018 у справі № 495/5913/14-а (провадження № 11-298апп18).
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають бути розглянуті за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя В.О. Непочатих