Справа № 206/3934/18
1-кп/206/318/18
05 вересня 2018 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії суддів:
головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2 ,
судді ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні під № 12018040700000560 внесеного до ЄРДР 23.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, колегія суддів -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_5 захисника ОСОБА_8
16.07.2018 року до канцелярії Самарського районного суду міста Дніпропетровська з місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. 05.09.2018 року у судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська, якою до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід, залишаються, а саме: останній може переховуватись від органів досудового слідства або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу.
Потерпіла ОСОБА_7 підтримала клопотання прокурора, просила задовольнити.
Захисник ОСОБА_8 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на інший, що не пов'язаний із триманням під вартою, а саме на домашній арешт.
Колегія суддів, заслухавши думку прокурора, потерпілої, захисника, обвинуваченого та дослідивши клопотання прокурора, приходить до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, колегія суддів у відповідності до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років та вважає наявними підстави для продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризиками, які колегія суддів оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, являються об'єктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків та потерпілу, яких суд ще не допитував під час судового провадження.
Дані відносно особи обвинуваченого враховуються судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який може бути призначено реальне позбавлення волі до 15 років, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що 15.09.2018 року закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , визначений ухвалою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 18.07.2018 року.
Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Окрім того, матеріали обвинувального акту вказують на можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування обставин у справі, є достатньою для застосування щодо обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище колегією суддів.
При цьому доводи сторони захисту та обвинуваченого про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів, враховуючи дані про особу обвинуваченого та характер вчинення правопорушення, в якому він обвинувачується, вважає сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161, заява № 25, який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі провадження. Тому, застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду, також впливати іншим способом на свідків та потерпілу. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, як наслідок відмовити захиснику та обвинуваченому в задоволенні клопотання в частині зміни запобіжного заходу. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 372 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою по кримінальному провадженню під № 12018040700000560 внесеного до ЄРДР 23.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів починаючи з 05.09.2018 року до 03.11.2018 року. В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3