справа №813/1057/18
30 серпня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кухар Н.А.
при секретарі судового засідання Шавель М.М.
за участю:
представника відповідача - Антонюк І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Рітейл" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
19.03.2018 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Рітейл" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою судді Грень Н.М., від 20.03.2018 року відкрито провадження у даній справі.
09 липня 2018 року на підставі розпорядження "Про призначення повторного автоматичного розподілу справи" № 594 - Р, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 813/1057/18. За наслідками повторного автоматизованого розподілу, справу № 813/1057/18 передано на розгляд судді Кухар Н.А. Ухвалою від 10.07.2018 року суддею Кухар Н.А., справу прийнято до провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що інспекторами ГУ ДФС у Миколаївській області було проведено фактичну перевірку АЗС з магазином за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул.. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи, суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Окко - Рітейл», за результатами якої складено акт № 0032/14/29/14/30841082 від 07.02.2018. На підставі вказаного акту перевірки, 26 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001614816, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 010 500, 55 грн. Позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з тих підстав, що фіскальні звітні чеки було надруковано, вклеєно в КОРО та здійснено відповідні записи в розділі 2 відповідних книг обліку розрахункових операцій.
Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС з магазином (АЗС № ОД42), що розташована за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул.. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи, суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Окко - Рітейл», за результатами якої складено акт № 0032/14/29/14/30841082 від 07.02.2018 щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, яким встановлено порушення позивачем пункту 2,6 глави 2 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (із змінами та доповненнями), а саме: не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень (у день одержання готівкових коштів) у книзі обліку розрахункових операцій (далі КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків. Так, 04.12.2016 року у день одержання готівкових коштів у сумі 69 548, 21 грн., що підтверджується даними контрольних стрічок в електронній формі (КСЕФ) із системи збору і зберігання даних РРО (надалі СЗЗД РРО) не оприбутковано вказану суму у КОРО № 3000260956 р/1 на підставі фіскального чеку, який не було роздруковано 04.12.2016 (04.12.2016 РК не використовувалось) наступний фіскальний звітний чек (Z-звіт) № 65 було роздруковано 05.12.2016 о 00:17-31 на загальну суму 94 440, 41 грн. Загальна сума не оприбуткованої готівки (у день одержання готівкових коштів) у КОРО № 3000260956р/1; 3000260956р/2; 3000260974р/1; 3000260974р/2 на підставі фіскальних звітних чеків становить 505 837, 02 грн. Розрахунок суми не оприбуткованих в день їх надходження готівкових коштів додається.
14.02.2018 року ТОВ «Окко - Рітейл» подано заперечення на акт фактичної перевірки. За результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 07.02.2018 року № 0032/14/29/14/30841082 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби з врахуванням додаткових документів наданих ТОВ «Окко - Рітейл» було прийнято рішення, що сума порушень за актом перевірки складатиме 202 100, 11 гривень .
26 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001614816, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 010 500, 55 грн.
Позивач не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 року передбачено, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абзац третій ст. 1 Указу). Як свідчать матеріали справи та пояснення представника відповідача, позивача було притягнуто до відповідальності саме за несвоєчасне оприбуткування готівки.
Правові засади порядку ведення касових операцій у національній валюті України на день проведення перевірки регламентувались Положенням про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2004. Положенням (п. 2.6) було визначено, що "уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах".
Положенням також визначалось, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій; каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; під терміном "касові операції" розуміються операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; а до книги обліку законодавець відніс касову книгу, книгу обліку розрахункових операцій.
Таким чином, пунктом 2.6 Положення передбачав два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг закріплені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №266/95-ВР.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Відповідно до п. 6 Порядку ведення книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048 визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.
Виходячи з того, що законодавством під "оприбуткуванням готівки" у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то нездійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися "оприбуткуванням готівки".
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому, невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій" № 199 від 18.02.2002 року, формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека (п. 13) Усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року у справі 804/5317/17 дійшов висновку, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 00 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
Абзацом 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Системний аналіз положень п. 9 ст. 3 Закону та підпункту 2.6 Положення свідчить, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності п. 9 ст. 3 Закону та підпункту 2.6 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".
Як вбачається з матеріалів справи, що стосується своєчасності оприбуткування готівки за 04.12.2016 року в загальній сумі 96440, 41 грн., в т.ч. сума готівки - 69548, 21 грн., відповідно до z - звіту за 05.12.2016 року № 65 який оприбутковано в КОРО № 3000260956р/1 (рядок 8 сторінка 26) - 05.12.2016 року, тобто денний виторг за 04.12.2016 року оприбутковано 05.12.2016 року; оприбуткування готівки за 09.05.2017 року в загальній сумі 132087, 03 грн., в т.ч. сума готівки - 82713, 94 грн., відповідно до z - звіту за 10.05.2017 року № 228 оприбутковано в КОРО № 3000260956р/1 (рядок 19 сторінка 70) - 10.05.2017 року; оприбуткування готівки період з 16.11.2017 по 21.11.2017 (до 11:34:53) в загальній сумі 120206, 51 грн., в т.ч. сума - готівки - 49837, 96 грн., відповідно до z - звіту 21.11.2017 року № 427, який оприбутковано в КОРО № 3000260974р/2 (рядок 29 сторінка 72) - 21.11.2017 року, що потягло несвоєчасний облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій.
Суд дійшов до висновку, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО, та вчиняти відповідні записи в КОРО.
Помилковими є посилання позивача на те, що частково санкції за порушення правил ведення касових операцій із готівкою застосовано поза межами встановленого статтею 250 ГК України строку.
Відповідно до частини 2 статті 250 ГК України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» від 06.12.2012р. N5518-VI у статтю 15 Закону №265 внесено зміни та викладено її в наступній редакції :
Контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Водночас, пунктом 113.3 статті 113 Податкового Кодексу України обумовлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відтак, положення статті 250 ГК України не застосовуються до правовідносин, що виникають в зв'язку з реалізацією Закону №265.
Правову позицію з цього питання висловлено Верховним Судом, зокрема у постанові від 06.02.2018 у справі №809/951/17 (К/9901/3204/17).
Щодо застосування до спірних правовідносин Указу № 436/95.
08 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України укладено Конституційний Договір № 1 к/95-ВР (далі - Конституційний Договір) про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.
Змістом статті 25 Конституційного Договору передбачено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.
Тлумачення цитованих вище положень, з врахуванням суспільно-політичних передумов їх прийняття, дозволяє прийти до висновку, що Укази Президента України з питань економічної реформи, не врегульованих чинним на той час законодавством України, видані у відповідності до Конституційного Договору, є обов'язковими для виконання на всій території України до прийняття відповідних законів.
12 червня 1995 року Президент України видав Указ № 436/95, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за перевищення ліміту залишку готівки в касах підприємств.
Метою прийняття Указу № 436/95 є поліпшення стану готівкового обігу, визначення єдиних підходів до встановлення відповідальності за порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки та запобігання зловживанням під час здійснення операцій з готівкою, приховуванню доходів.
06 липня 1995 року органом законодавчої влади прийнято Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), положення розділу V якого визначають перелік порушень, за вчинення яких передбачено застосування фінансових санкцій.
За змістом розділу V Закону № 265/95-ВР, так само як і положень інших законів України, законодавцем не визначено серед правопорушень за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки та не встановлена відповідальність за таке діяння.
З прийняттям Конституції України 1996 року Указ № 436/95 скасовано не було. На час виникнення спірних у цій адміністративній справі відносин законодавцем не прийнято будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала відносини, регламентовані Указом № 436/95.
Отже, застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій на підставі Указу № 436/95 є правомірним. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, закріпленій у постановах від 2 квітня 2013 року у справі № 21-77а13 та 12 червня 2018 року справі №826/8121/16.
На думку суду, відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 26.02.2018 № 0001614816 а тому заявлений позивачем позов не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку суд приходить до висновку, що відповідачем доведено вчинення позивачем правопорушення у сфері обігу готівки, за яке до нього застосовано штрафні санкції, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Рітейл" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 04 вересня 2018 року.
Суддя Кухар Н.А.