3.7.2
Іменем України
03 вересня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2214/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Петросян К.Є.,
за участю: секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,
представника позивача - Ігнатьєва Є.О.,
представника відповідача - Сухової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 1700,00 грн. від 24.04.2018 №001278,-
26 липня 2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина-Транс» (далі ТОВ «Буковина-Транс» або позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека або відповідач) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, в обґрунтування якого зазначено наступне.
02.04.2018 під час проведення рейдової перевірки співробітниками управління Укртрансбезпеки в Луганській області перевірено автобус MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу та складено акти № 036930, 036939, якими встановлено порушення ТОВ «Буковина-Транс» вимог Постанови КМУ № 959 від 14.08.1996, а саме відсутній договір (поліс) обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів».
24.04.2018 управлінням Укртрансбезпеки в Луганській області винесено відносно позивача постанову № 001278 про застосування адміністративно-господарського штрафу за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону, а саме поліс обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорт, яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Зазначив, що в автобусі у водія були в наявності усі необхідні документи, які передбачені вимогами чинного законодавства України, у тому числі договір обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Усі пасажири були застраховані належним чином.
Діючи в межах чинного законодавства, між підприємством ТОВ «Буковина-Транс» та страховиком ПАТ «Київський страховий дім» укладено відповідний договір доручення від 01.04.2018 № 007/03-00592 (використовуваний транспортний засіб - MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1).
Відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2, 1.2.1 договору зі страховиком ПАТ «Київський страховий дім», водіями підприємства ТОВ «Буковина-Транс» завжди видається договір (поліс) обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті на окремому бланку із зазначенням усієї необхідної інформації. Заповнені договори (полюса) обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті на окремих бланках надати не можливо, так як при посадці вони вручаються кожному пасажиру окремо та залишаються у них до кінця поїздки. Повертати такий договір (поліс) по закінченню поїздки пасажир не зобов'язаний.
Крім того, на думку позивача, жодним законодавчим актом не передбачено наявність саме у водія договору обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Оскільки відповідний договір між підприємством ТОВ «Буковина-Транс» та страховиком ПАТ «Київський страховий дім» від 01.04.2018 № 007/03-00592 у наявності, пасажирам видаються договори особистого обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті на окремому бланку із зазначенням усієї необхідної інформації, передбаченої вимогами пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 959 «Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті».
Вважає, що водій транспортного засобу під час надання послуг з перевезення пасажирів на замовлення (нерегулярні перевезення), не повинен мати та пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, договір обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.
При проведенні перевірки співробітникам Укртрансбезпеки були надані усі необхідні та передбачені чинним законодавством підтверджуючі документи, однак останні не взявши до уваги жодних доводів, безпідставно склали акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.04.2018 № 036930, 036939, що призвело до винесення незаконної постанови від 24.04.2018 № 001278.
На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Луганській про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн від 24.04.2018 № 001278 та стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 31.07.2018 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Буковина-Транс» в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду на 15.08.2018.
15.08.2018 судове засіданні відкладено на 29.08.2018 за клопотанням представника позивача.
У судовому засіданні 29.08.2018 оголошено перерву до 03.09.2018.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред'явленому позову, просив його задовольнити.
Також, надав відповідь на відзив відповідача (а.с.56-58), відповідно до якого зазначив, що з метою з'ясування вищевикладених фактів підприємством ТОВ «Буковина-Транс» від 19.07.2018 № 97 до Рубіжанського представництва ПАТ «Київський страховий дім» направлено лист (вимогу) щодо роз'яснення деяких питань страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.
Згідно отриманої відповіді Рубіжанського представництва ПАТ «Київський страховий дім» від 25.07.2018 встановлено, що дії позивача стосовно страхування пасажирів є законні, кожен пасажир який користується послугами транспортного засобу ТОВ «Буковина-Транс», зазначеного у відповідному договорі доручення вважається застрахованим від нещасних випадків на транспорті під час перевезення. А використовувані позивачем договори (полюси) обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті на окремому бланку із зазначенням усієї необхідної інформації відповідно до вимог пункту 3 Положення, не потребують більш уточненого змісту та погоджені страховиком ПАТ «Київський страховий дім».
Крім цього, водій ОСОБА_3 пояснив, що під час події 02.04.2018 до нього жодних зауважень з боку працівників Укртрансбезпеки щодо будь-яких порушень, окрім відсутності трафарету з написом «Нерегулярні перевезення», не було, та перевіривши документи посадові особи Укртрансбезпеки повідомили останньому, що він може рухатися далі та його вже не затримують. Жодних актів в його присутності не складалося, що на думку позивача, свідчить про складання актів про правопорушення не на місці події, а в приміщенні Укртрансбезпеки часом пізніше ніж проводилася перевірка.
Про складений акт представник ТОВ «Буковина-Транс» дізнався вже при розгляді справи, та звісно не мав можливості одразу надати докази та підтвердження щодо невинуватості. Окрім цього, під час розгляду справи представник ТОВ «Буковина-Транс» повідомив, що підприємство не згодне з винесеною постановою та в обов'язковому порядку буде оскаржувати його до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю з наданням відповідних пояснень та доказів.
26.04.2018 позивач звернувся зі скаргою № 24 до Державної служби України з безпеки на транспорті, яка була розглянута відповідачем лише через 60 днів в порушення вимог діючого законодавства та залишена без задоволення.
Від представника відповідача 15.08.2018 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Буковина-Транс», з огляду на наступне (а.с. 30-35).
02.04.2018 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Луганській області було проведено рейдову перевірку на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в Луганській області відповідно до направлень на перевірку №003095,003094 від 02.04.2018 Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.
Направлення складені згідно графіка проведення рейдових перевірок управління Укртрансбезпеки у Луганській області, затвердженого Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 30.03.2018 №316.
Зокрема, під час перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 (реєстраційний номер НОМЕР_1) було виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт - надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відсутність переднього трафарету з написом «нерегулярні перевезення» (постанова КМУ №176 від 18.02.1997).
За результатами перевірки було складено акти № 036930 та № 036939 від 02.04.2018 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - в яких зафіксовано порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.
У відповідності до п.26 Порядку позивач запрошувався на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт для надання пояснень по суті складених актів. Представник позивача був присутній при розгляді справи, проте жодних пояснень та документів не надавав. Присутність представника позивача при розгляді справи підтверджується підписом на листі-повідомленні Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.
Відтак, 24.04.2018 було прийнято рішення про винесення постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу (№001278), передбаченого ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та припису №0120659 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Копії вищевказаних постанови та припису представником позивача були отримані, про що свідчить його підпис про отримання на екземплярах, які залишилися в Управлінні Укртрансбезпеки у Луганській області.
Вважає твердження позивача про те, що 02.04.2018 у водія вищевказаного транспортного засобу, що належить ТОВ «Буковина - Транс» були у наявності усі необхідні документи відповідно до вимог діючого законодавства такими, що не відповідають дійсності, оскільки під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 24.04.2018 представником позивача не було надано жодних пояснень з підтверджуючими документами стосовно зафіксованих порушень.
Згода представника позивача з зафіксованими порушеннями підтверджується також й відповіддю на припис №0120659.
Тому вважає, що у відповідача були всі підстави для складання актів № 036930 та № 036939 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Та, в подальшому, відповідно до вимог чинного законодавства України, винесення на їх підставі постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу (№001278), передбаченого ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та припису №0120659 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт .
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Буковина-Транс» (код ЄДРПОУ 33001797) зареєстровано в якості юридичної особи 07.06.2004 за № 10381200000006342, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 25/25. Основним видом економічної діяльності є 49.41 інший пасажирський наземний транспорт (а.с.77-79).
02.04.2018 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Луганській області відповідно до направлень на перевірку № 003094 та № 003095 у м.Сєвєродонецьку по проспекту Гвардійський, проведено перевірку транспортного засобу - автобус MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ «Буковина-Транс» (а.с.36-37).
За результатом проведеної перевірки відносно ТОВ «Буковина-Транс» складено акти від 02.04.2018 № 036930 та № 036939, якими встановлено порушення ТОВ «Буковина-Транс» вимог Постанови КМУ № 959 від 14.08.1996, а саме відсутній договір (поліс) обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів» (а.с.10-11).
Зазначені акти водієм транспортного засобу ОСОБА_3 не підписані, про що в акті мається відмітка «водій транспортного засобу відмовився від підпису».
24.04.2018 управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області прийнято постанову № 001278 про застосування до ТОВ «Буковина-Транс» адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн за допущення останнім порушення транспортного законодавства та припис № 0120659 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.38-39).
Не погодившись із прийнятою постановою від 24.04.2018 № 001278 про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач 26.04.2018 № 24 надав до Державної служби України з безпеки на транспорті скаргу (а.с.12-16).
За наслідками розгляду скарги позивача, відповідач листом від 26.06.2018 за № 5482/03/15-18 повідомив ТОВ «Буковина-Транс» про залишення постанови без змін, скарги позивача - без задоволення (а.с.17-18).
Позивач не погоджується з даною постановою, що й слугувало приводом для звернення до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно з статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону № 2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
У відповідності до пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах; здійснює контроль за додержанням ліцензійних умов під час провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Статтею 5 Закону № 2344 визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344 передбачена відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно-господарського штрафу за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу, частиною першою статті 39 Закону № 2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
В силу частини четвертої статті 39 Закону № 2344 документами для нерегулярних пасажирських перевезень є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавствомУкраїни;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної атегорії,
реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначено Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі Правила № 176).
Відповідно до пункту 51 Правил № 176 нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.
Пунктом 61 Правил № 176 передбачено, що під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
З актів перевірки ТОВ «Буковина-Транс» від 02.04.2018 вбачається, що під час перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу було виявлено порушення, яке полягає у відсутності у водія ОСОБА_3 полісу обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів.
Відносини у сфері страхування врегульовано Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР (далі Закон № 85/96-ВР).
Частиною першою статті 3 Закону № 85/96-ВР визначено, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про
страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством (частина друга статті 3 Закону № 85/96-ВР).
Згідно пункту 6 статті 7 Закону № 85/96-ВР в Україні здійснюються, зокрема, особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 85/96-ВР страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють
від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком (частина восьма статті 15 Закону № 85/96-ВР).
В силу вимог частини першої статті 16 Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Київський страховий дім» (страховик) та ТОВ «Буковина-Транс» (перевізник) укладено договір доручення № 007/03-00592 від 01.04.2018 про надання послуг при проведенні обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (а.с.19-23).
Відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2 даного договору з метою страхування пасажирів страховик доручає повіреному, що виступає агентом страховика, відповідно до статті 15 Закону України «Про страхування» та п.3 Положення виконувати дії щодо укладання договорів обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
Тобто, даним договором страховиком в особі ПАТ «Київський страховий дім» доручено ТОВ «Буковина-Транс» укладати договори обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
Частиною другою статті 7 Закону № 85/96-ВР визначено, що для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.
Порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов'язкове особисте страхування) визначено Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 959 (далі Положення № 959).
Зокрема, пунктом 1 Положення № 959 визначено порядок здійснення обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані, а також працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів іяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (водіїв).
Таким чином, діючим Положенням перебачено обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті як пасажирів так і водіїв.
При цьому, відповідно до пункту 2 Положення № 959 пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки.
Згідно пункту 3 Положення № 959 кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. Документом, що підтверджує страхування пасажирів під час здійснення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, є квиток.
У страховому полісі зазначається: вид обов'язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика; розміри страхового платежу та страхової суми.
З системного аналізу діючого законодавства вбачається, що агент страховика, яким в спірних правовідносинах при здійсненні нерегулярних перевезень виступає ТОВ «Буковина-Транс», повинен видавати застрахованому перевізнику страховий поліс. При цьому, страховий поліс може видаватися як на окремому бланку, так і міститися на зворотному боці квитка.
На підтвердження укладання із пасажирами договору страхування позивачем надано до матеріалів справи квитки, на зворотному боці яких міститься страховий поліс (договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті). Вказані страхові поліси містять в собі визначену пунктом 3 Положення № 959 інформацію щодо виду обов'язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика (ПАТ Київський страховий дім») та розмір страхового платежу і страхової суми (а.с.24).
З наданих в ході судового розгляду пояснень представника позивача встановлено, що при посадці вказані поліси вручаються кожному пасажиру окремо та залишаються у них до кінця поїздки, повертати такий договір (поліс) по закінченню поїздки пасажир не зобов'язаний.
Разом з тим, суд зауважує, що позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження факту видачі ТОВ «Буковина-Транс» пасажирам відповідного страхового полісу під час здійснення нерегулярного перевезення та наявність у пасажирів на момент проведення перевірки співробітниками Укртрансбезпеки даних страхових полісів.
Відповідні докази не були долучені ТОВ «Буковина-Транс» ані до скарги на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті, ані під час розгляду справи про порушення в органі державного контролю, де був присутній представник позивача згідно матеріалів справи.
За наведених підстав суд вважає, що позивачем не доведено факт видачі пасажирам відповідного страхового полісу на підтвердження обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, а тому не спростовано висновки актів перевірки щодо виявленого порушення.
Суд критично оцінює доводи представника позивача з приводу того, що пункт 61 Постанови № 176 передбачає наявність у перевізника копії договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті виключно стосовно водія, оскільки згідно частини другої статті 7 Закону № 85/96-ВР визначено, що порядок та правила проведення обов'язкового страхування встановлює Кабінет Міністрів України. В той же час, пункт 1 Положенням № 959, який визначає відповідний порядок здійснення обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті, передбачає обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті як пасажирів так і водіїв. Тому, договір обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів (поліс) повинен бути в наявності у водія.
Суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача щодо складання актів правопорушення управлінням Укртрансбезбеки у Луганській області не на місці події, а в приміщенні Укртрансбезпеки часом пізніше, оскільки під час розгляду справи про порушення в органі державного контролю, де був присутній представник позивача, жодних пояснень та відповідних доказів з цього приводу ТОВ «Буковина-Транс» надано не було, як і при розгляді справи. Крім того, скарга позивача датована 26.04.2018, яка також не містить посилання в собі на даний факт, тоді як пояснення від водія були відібрані позивачем 30.04.2018, а акти перевірки складено 02.04.2018 (а.с.69).
Факт порушення відповідачем строку розгляду скарги позивача не спростовує виявлені в ході рейдової перевірки порушення вимог чинного законодавства з боку позивача, а тому, на думку суду, не може слугувати беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо визнання позивачем виявлених в ході перевірки порушень відповідно до листа про виконання припису, оскільки з припису № 0120659 вбачається, що його винесено за порушення в частині відсутності за результатами проведеної 02.04.2018 перевірки, трафарету з написом «нерегулярні перевезення», усунути які запропоновано до 02.05.2018 (а.с.39). Листом від 26.04.2018 за № 17 ТОВ «Буковина-Транс» повідомило управління Укртрансбезпеки у Луганській області про усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо оснащення транспортний засіб, з державним реєстраційним номером ВВ 8444 СР, належним трафаретом. Тобто позивачем було визнано та як наслідок усунуто виключно порушення, встановлені приписом (а.с.40).
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача, натомість, відповідач, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не повертаються.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 1700,00 грн. від 24.04.2018 №001278, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено та підписано 05 вересня 2018 року.
Суддя К.Є. Петросян